Позначка: Діяльність

Які соціальні мережі обирають політичні партії на Донеччині для комунікації

Як інструмент комунікації з виборцями Facebook лідирує в усіх політичних партіях. Саме на сторінках цієї мережі представники партійних структур навесні розповідали про боротьбу з коронавірусом, а зараз трохи змістили акцент з пандемії на реформи в країні та поточну діяльність партій. Такі результати моніторингу ОПОРИ.

Найбільш масове охоплення в соціальних мережах має партія «Опозиційний блок» – 25 пабліків. Вони висвітлюють діяльність обласного, включаючи політичний дайджест, та місцевих осередків, наприклад, Маріупольського чи Краматорського, які наразі ведуть не так активно. Також мають власні сторінки нардепи-мажоритарники від «Опозиційного блоку». Більша частина сторінок ведеться на платформі Facebook – як то Муса Магомедов, Руслан Требушкін, Сергій Магера, Вадим Новинський тощо. Проте народні депутати мають і сторінки в Instagram, де висвітлюють свою діяльність, як той же Руслан Требушкін чи Вадим Новинський.

Майже таке ж охоплення в соціальних мережах має партія «Опозиційна платформа – За життя» та її представники на місцях – загалом налічується 23 сторінки, більша кількість з яких ведеться на платформі Facebook. Рідше це сторінки місцевих осередків, наприклад, Маріупольського представництва. Найбільше постів з’являється на власних сторінках лідерів цієї політичної сили – Наталії Королевської, знову її сторінки, її організації «Жінки за мир». Ведуть сторінки від імені нардепів Юрія Солода та Валерія Гнатенко. Також «Опозиційна платформа – За життя» швидко зорієнтувалася та створила навесні Координаційний штаб – платформа дій по боротьбі з коронавірусом. А ще активно ведуть комунікацію тісно пов’язані з партією Анастасія Петренко, Максим Ткач тощо.

Порівну представлені в соціальних мережах ВО «Батьківщина» та «Європейська Солідарність» – по 9 пабліків у соцмережах. Більшість сторінок ці партії мають у мережі Facebook, наприклад, група Солідарність Донеччини, паблік Краматорської «Європейської Солідарності», керівника краматорської міської організації та керівника секретаріату Донецької обласної територіальної організації партії Валерія Власенко тощо. Також висвітлює свою діяльність на сторінках Facebook «Батьківщина» Краматорськ чи представник цієї політичної сили в Маріуполі Олександр Ярошенко. Ці партії освоюють і інші соцмережі, як то «Батьківщина» представлена в телеграмі. А «Європейська солідарність» орієнтується на інстаграм, де завела сторінку, хоч поки що і неактивну «Солідарна молодь Донеччини» та акаунт місцевого лідера Валерія Власенко.

Партія «Наш край» має 7 сторінок та груп в Facebook для інформування виборців – це НАШ КРАЙ Донбасс, Наш Край Краматорск, НАШ КРАЙ Мариуполь тощо. Також має телеграм-канал, а Олег Недава – сторінку в Instagram.

Має сторінку в Facebook і партія «Слуга народу». І до цієї політичної структури також можна віднести сторінки осіб, які так чи інакше висвітлюють діяльність партії. А саме осередок партії в Маріуполі, сторінка Сергія Сивохо та Георгія Кюрджиєва. В Instagram партія також комунікує зі своїми підписниками.

Всеукраїнське об’єднання «Свобода» в соцмережах представлено досить активно. Для цього представники партії створили сторінку та групу в Facebook. Мають сторінки партійних осередків, як то у Слов’янську чи у Добропіллі. Та сторінки деяких місцевих партійних представників, наприклад, як Сергій Лілеєв в Facebook чи в Instagram він же.

«Партія Шарія» на Донеччині має пабліки у кожній соціальній мережі – групу в Facebook, так звану, #виртуальнаяпартияшария в Instagram та телеграм канал з окремим чатом для обговорення. 

«Українська стратегія Гройсмана» має лише одну сторінку, «Радикальна Партія Олега Ляшка» – дві: Донецька Радикальна Партія Олега Ляшка та Радикальна Донеччина. Тоді як «Аграрна партія України» та «Сила і честь» зовсім не орієнтовані на Донецьку область. Якщо під час президентських виборів «Сила і честь» трохи проявляла активність в області, то наразі зовсім не представлена в соціальних мережах.

 

Увага, тендер!

Громадська організація «Точка доступу» оголошує тендер на проведення  фасилітованної сесії для розробки стратегічного плану організації на 2021-2023 роки та операційного плану на 2021 рік

Дедлайн –  16 липня 2020 року, 18:00.

Термін надання послуг – серпень-вересень  2020 року.

Місце надання послуг – місто Краматорськ (Донецька область, Україна).

Громадська організація «Точка доступу» – українська неприбуткова організація, яка була започаткована в 2015 році та формально заснована в 2016 році. В 2017 році Організація постала перед завданням провести процес стратегічного планування з метою окреслити і сфокусувати майбутні напрямки діяльності, які зможуть забезпечити затребуваність послуг Організації  та її фінансову стабільність. Стратегічне планування діяльності на наступні 3 роки було проведено в лютому-березні 2017 року. Станом на 2020 рік Організація потребує перегляну стратегічного плану з урахування нових викликів та тенденцій. Також для ефективної роботи необхідно розробити операційний план на 2021 рік. Очікуємо від кандидатів такий формат роботи: триденна фасилітована сесія та  5 годин онлайн консультацій для корегування та роботи над документами

Вимоги до постачальника послуг – учасника тендеру:
1. суб‘єкт підприємницької діяльності, зареєстрований згідно чинного законодавства України;
2. досвід тренерської діяльності не менше 3-х років;
3. обізнаність із сучасними трендами розвитку громадянського суспільства;
4. комунікаційні та презентаційні навички;
5. обов’язкова реєстрація на порталі www.cd-platform.org.

Учасник тендеру надає організатору наступні документи:
1. резюме із зазначенням досвіду роботу за даною тематикою та контактною інформацією, в т.ч. посилання на профіль у Facebook;
2. копія документів, що підтверджують державну реєстрацію та податковий статус;
3. часовий план проведення сесії;

Істотні критерії (умови) відбору тендерних пропозицій:
1. відповідність учасника кваліфікаційним вимогам тендерного оголошення;
2. відповідність поданих документів умовам тендерного оголошення;
3. якість запропонованого часового плану проведення сесії, що найкраще відповідає потребам організації;
4. прийнятна ціна, умови оплати та умови надання послуг.

Тендерні пропозиції відправляти на електронну адресу tochkadostupugo@gmail.com  з поміткою «Тендерна пропозиція»

Термін подання тендерних пропозицій до 16 липня 2020 року, 18:00.

Термін оголошення рішення тендерної комісії до 18:00 20 липня  2020 року.

Контактна особа – Катерина Жемчугова 0506903865

Тендер оголошено в рамка грантової програми «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства»

Річний звіт 2019

Пропонуємо вашій увазі звіт нашої організації за 2019 рік. Дякуємо всім партнерам, які долучалися до нашої діяльності, та сподіваємось на подальшу плідну співпрацю.

Звіт-2019Завантажити

Індекс публічності місцевого самоврядування

рейтинг міста

Резюме міста:

Краматорська міська рада другий рік поспіль бере участь у вимірюванні Індексу публічності місцевого самоврядування. За результатами дослідження 2018 року вона зайняла восьме місце з 24 муніципалітетів у національному рейтингу, що на одну позицію вище у порівнянні з 2017 роком (дев’яте місце).

Її загальний показник становить 72,62%, що на 5,6% більше, ніж у 2017 році (67,03%) та, згідно з методологією вимірювання, відповідає задовільному рівню публічності муніципалітету.

Попри те, що Краматорська міська рада зміцнила окремі компоненти Індексу публічності, цього виявилося недостатньо, щоб увійти до списку «публічних» обласних центрів України. Для цього треба сягнути показника не менше 81%.

У розрізі трьох суб’єктів владних повноважень Краматорської міської ради найвищий показник публічності має депутатський корпус міськради з показником 78,13%, що на 2% більше, ніж у 2017 році. Це дало йому змогу посісти 4 місце у національному рейтингу серед депутатів міських рад.

Також високий показник публічності зберігає міський голова. Його результат становить 77,6%, що дало змогу посісти п’яту сходинку у рейтингу міських голів.

Суттєво поступається за рівнем публічності третій об’єкт дослідження – виконавчі органи. Їхній показник становить 62,9%.

Публічність міського голови

За результатами вимірювання Індексу публічності у 2018 році показник міського голови Краматорська становить 77,55%, що дало змогу посісти п’яту позицію у національному рейтингу. У порівнянні з попереднім періодом спостерігається позитивна тенденція та суттєве зростання показника. Під час дослідження у 2017 році показник становив 63%, що тоді дало змогу міському голові зайняти лише 12 сходинку у рейтингу.

Найсильнішою стороною діяльності головної посадової особи Краматорська є показники його підзвітності (97%), а найслабшою – компоненти відкритості (60%).

Особисте ведення прийому громадян, систематичне звітування перед радою та громадою, наявність форми для дистанційного електронного звернення – ці фактори позитивно вплинули на загальний показник публічності міського голови.

У 2018 році спостерігається значний прогрес у здійсненні кадрової політики: зокрема розпочалося оприлюднення протоколів конкурсних комісій щодо зайняття вакантних посад, розпоряджень міського голови про призначення міських чиновників та посадовців.

Також на офіційному вебсайті ради розміщена інформація про способи зв’язку з міським головою, графік прийому громадян, процедура запису на прийом. На сайті міської ради оприлюднено звіт міського голови Андрія Панкова про результати роботи за 2018 рік.

Слабкою стороною залишається відсутність інформації про помічників та радників міського голови, невисокий рівень ведення комунікації із засобами масової інформації. Усього дві години на місяць міський голова відводить на прийом громадян. У 2018 році він не ініціював жодного дослідження громадської думки, яке стосується питань місцевого значення.

Публічність виконавчих органів міської ради

Найнижчий показник публічності з-поміж трьох суб’єктів владних повноважень демонструють виконавчі органи Краматорської міської ради.

З результатом 62,9% вони посіли 12 сходинку в національному рейтингу виконавчих органів, що відповідає «задовільному» рівню публічності. У 2017 році індекс публічності виконавчих органів Краматорська складав 62% (також 12 місце у рейтинг). Отже, значних позитивних змін у 2018 році не відбулося. За принципами відкритості та підзвітності діяльність виконавчих органів оцінено у 71%, прозорості – лише 49%.

До позитивних факторів можна віднести оприлюднення на сайті міської ради повного складу виконавчих органів, інформації про графік роботи та контакти для зв’язку, графіків прийому громадян керівниками виконавчих органів.

Також на офіційному вебсайті публікуються рішення виконавчого комітету, проєкти регуляторних актів, програма соціально-економічного розвитку міста, цільові місцеві програми.

У відкритому доступі на порталі Краматорської міської ради є рішення про проведення земельних торгів та їхні результати. На сайті міської ради функціонує зручна система пошуку інформації.

Слабка сторона діяльності виконавчих органів – відсутність інформації про керуючого справами виконавчих органів, відсутність окремого сайту Центру надання адміністративних послуг.

У міській раді не впроваджена система управління якістю (ISO). Виконавчі органи Краматорської міської ради не публікують річних звітів про роботу. На сайті відсутня детальна інформація про фінансові ресурси муніципалітету, не оприлюднюються повідомлення про дату та час засідань виконавчого комітету. Немає також відомостей про установи та заклади соціальної сфери.

Публічність депутатів міської ради

Показник публічності депутатського корпусу Краматорської міської ради найвищий серед трьох суб’єктів владних повноважень та становить 78,13%, що дало йому змогу посісти четверту сходинку в національному рейтингу.

У порівнянні з 2017 роком цей показник зріс на 2%, однак позиція у рейтингу знизилася – з третьої на четверту. У 2018 році депутатський корпус Краматорська за рівнем публічності поступився місцевим обранцям Івано-Франківська, Львова та Сум. Це означає, що попри позитивну динаміку зростання публічності депутатів Краматорської міської ради, в інших обласних центрах прогрес відбувається стрімкіше.

Діяльність депутатського корпусу за критерієм відкритості було оцінено у 85%, прозорості – 84%, дещо нижче – підзвітність – 57%.

До позитивних практик відкритості належить: врегульована процедура та забезпечений безперешкодний доступ жителів до засідань ради та постійних депутатських комісій, депутати Краматорської міської ради здійснюють регулярний прийом виборців. Недолік – відсутність громадських обговорень з ініціативи депутатів, недоступність приміщення міської ради для осіб з інвалідністю.

На високий показник прозорості вплинули оприлюднена на сайті міської ради актуальна інформація про графік прийому депутатів та номери телефонів громадських приймалень; публікація інформації про склад постійних депутатських комісій та графіка засідань; використання електронної системи голосування; оприлюднення на сайті результатів поіменного голосування депутатів ради, протоколів засідань та записів відеотрансляцій сесій. Також затверджено Етичний кодекс депутатів Краматорської міської ради.

Слабкими сторонами прозорості депутатського корпусу залишається відсутність на сайті міської ради інформації про майновий стан депутатів, інформації про межі виборчих округів, не оприлюднені депутатські запити та немає рішення про регулювання розміру депутатського фонду.

На низький показник підзвітності депутатів негативно вплинула відсутність на сайті ради звітів депутатських комісій, графіка звітування депутатів, звіту про кількість виділених коштів на потреби громадян.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ПУБЛІЧНОСТІ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

  1. Доповнити на вебсайті Краматорської міської ради біографічні дані, а саме дані про судимість та партійну приналежність міського голови.
  2. Оприлюднити інформацію про окрему процедуру прийому міським головою ініціативних груп громадян чи інших груп інтересів (громадських об’єднань, профспілок, релігійних організацій тощо).
  3. Регулярно (оперативно та систематично) висвітлювати інформацію про діяльність міського голови на вебсайті Краматорської міської ради.
  4. Регулярно та особисто взаємодіяти з журналістами (брифінги, пресконференції, прямі ефіри, неформальні зустрічі зі ЗМІ).
  5. Оприлюднити на вебсайті Краматорської міської ради інформацію про помічників, радників міського голови.
  6. Запровадити в Краматорській міській ради систему управління якістю (ISO) і опублікувати сертифікат.
  7. Затвердити програмний (стратегічний) документ, який визначає пріоритетні напрямки розвитку сфери відкритих даних.
  8. Затвердити нормативний документ, який регулює порядок доступу до відкритих даних.
  9. Збільшити кількість годин, відведених на особистий прийом громадян.
  10. Створити умови доступу до місця прийому міського голови для осіб з інвалідністю.
  11. Здійснювати виїзні прийоми громадян.
  12. Почати проводити або ініціювати дослідження громадської думки (опитування, фокус групи тощо), що стосуються питань місцевого значення та/або ефективності діяльності міського голови.
  13. Оприлюднити на сайті ради інформацію про перелік та ставки місцевих податків і зборів.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ПУБЛІЧНОСТІ ВИКОНАВЧИХ ОРГАНІВ

  1. Оприлюднити на вебсайті Краматорської міської ради вичерпну інформацію про керівників виконавчих органів (прізвище, ім’я та по батькові, біографічні дані та фотографія, службові номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти).
  2. Оприлюднити на вебсайті Краматорської міської ради інформацію (керівники, контактна інформація) про установи і заклади соціальної сфери (освітні, медичні заклади, соціальні служби, заклади культури тощо), що належать до сфери управління виконавчих органів.
  3. Оприлюднити на вебсайті Краматорської міської ради інформацію про адресу, номери засобів зв’язку та електронну пошту керуючого справами виконавчого комітету.
  4. Оприлюднити на вебсайті Краматорської міської ради біографічні дані та фотографії членів виконкому.
  5. Заздалегідь оприлюднювати на вебсайті ради інформацію про місце та час засідань виконавчого комітету.
  6. Оприлюднювати на вебсайті Краматорської міської ради інформацію про послуги, що надаються комунальними підприємствами та їхня вартість, інформацію про пільги для різних категорій населення та різних видів послуг, інформацію, що містить формули розрахунку тарифів на комунальні послуги.
  7. Оприлюднювати на вебсайті ради перелік незадіяних земельних ділянок і майнових об’єктів (приміщень) комунальної форми власності, які можуть бути передані в користування.
  8. Оприлюднювати на вебсайті ради перелік земельних ділянок, що пропонуються для здійснення забудови, перелік об’єктів комунальної власності у форматі ВД та перелік об’єктів комунальної власності, що передані в оренду (чи інше право користування) з даними про умови передачі об’єктів в оренду
  9. Розмістити на вебсайті Краматорської міської ради відповіді на найчастіше запитувані, найактуальніші питання.
  10. Створити та запустити вебсайт ЦНАПу Краматорської міської ради.
  11. Створити окремий сервіс (наприклад «кабінет мешканця»), який дозволяє мешканцям отримувати адміністративні послуги онлайн. 
  12. Оприлюднювати на вебсайті ради детальну інформацію про фінансові ресурси ОМС (структуру та обсяг видатків місцевого бюджету, порядок та механізми їх витрачання), які витрачаються на забезпечення діяльності виконавчих органів.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ПУБЛІЧНОСТІ ДЕПУТАТІВ

  1. Оприлюднити на вебсайті Краматорської міської ради актуальну інформацію про майновий стан депутатів (декларації про майно, доходи і витрати).
  2. Оприлюднити у вільному доступі інформацію про склад депутатських фракцій та його зміни.
  3. Оприлюднити на веб-сайті Краматорської міської ради інформацію про межі округів депутатів Краматорської міської ради.
  4. Оприлюднити на вебсайті Краматорської міської ради запити депутатів.
  5. Оприлюднювати у вільному доступі звіти про роботу депутатських комісій. 
  6. Оприлюднити інформацію про місцезнаходження, поштову адресу, номери засобів зв’язку та електронної пошти секретаріату ради.

 

Розвиваємо Покровськ разом: долучайся до активістів “ВелоТАК”

#КарантинНеПривід зупинятися, навіть у складних умовах важливо спрямувати спільні зусилля на досягнення результату. В рамках проекту «Через громадську участь до участі в управлінні громадою», який реалізується громадською організацією «Точка доступу», продовжується робота над втіленням планів адвокаційних кампаній ?

Незважаючи на карантин та обмеження, введені задля збереження здоров’я мешканців, команда з міста Покровськ продовжує роботу над адвокаційним проєктом «Безпечна веловесна». Метою є згуртуванність розрізненої велоспільноти міста для подальшої активної участі велосипедистів в адвокаційній кампанії «Велоконцепції міста» та створення безпечних умов для пересування вулицями міста, шляхов розробки велоінфраструктури.. У чому є глобальність ідеї та яку користь нестиме її реалізація для мешканців Покровська? ☝️

У Покровську одним із способів пересування є їзда на велосипеді. Досить велика кількість людей використовує цей вид транспорту для різних цілей – прогулянок на свіжому повітрі, спортивних занять або ж як спосіб дістатися до потрібного місця (роботи, магазину тощо). ?‍♀️ Але у місті спостерігається недостатня згуртованість велосипедистів. Через розрізненість за віком та метою велокористування, відмінність каналів отримання інформації, наразі неможливо зібрати достатню кількість вмотивованих активістів для підтримки ініціатив з освітніх та адвокаційних кампаній щодо безпеки дорожнього руху.

Проєкт «Безпечна веловесна» направлений на соціальну згуртованість велосипедистів міста, створення освітніх та дозвіллєвих масових заходів, які мають на меті знайомство, інформування, об’єднання однодумців. ?

Основними завданнями є:
Інформування громади;
Знайомство та налагодження контактів серед велосипедистів;
Навчання з безпечної їзди;
Проведення заходів;
Залучення громади до участі у велопараді.

Інформаційна кампанія буде направлена на залучення як найбільшою кількістю громадян до проєкту, а також актуалізація потреби затвердження органами місцевого самоврядування єдиної «Велоконцепції міста».

Яку користь несе проєкт? ?
Цільовою аудиторією, яка отримує користь від реалізації проекту, є велосипедисти, пішоходи, водії автівок, батьки і діти, молодь, працюючі та пенсіонери, жінки та чоловіки, люди, що мають інвалідність. До того ж, створення велоінфраструктури та популяризація велоспорту сприятиме формуванню іміджу Європейського міста Покровськ в Україні, підвищення комфорту життя в громаді, покращенню оточуючого середовища та підвищення рівня безпеки на дорогах міста.

☝️Є декілька важливих тез, які стали ідейним базисом для створення проєкту з розробки розвиненої велоінфраструктури та велодоріжок у Покровську:
✅Велосипед – це транспорт, який не забруднює оточуюче середовище, він не створює шкідливих вихлопів та шуму.
✅Велосипед є корисним для здоров’я та робить місто безпечнішим.
✅Велосипед не є джерелом підвищеної небезпеки в порівнянні з автомобілем, а також не причиняє такої шкоди життю та здоров’ю.
✅Велоінфраструктура робить місто зручним для життя мешканців та перебування гостей міста.
✅Велодоріжки потрібні великій кількості велосипедистів міста, які зараз змушені пересуватися дорогами і ризикувати власним життям та здоров’ям. Тому їх створення є необхідною безпечною альтернативою міському транспорту та автомобілям.

По закінченні карантину, в рамках проєкту планується проведення освітніх та дозвіллєвих заходів для мешканців міста:
Акція «Велосипедом на роботу»;
Велопарад безпеки.

?Тож, якщо ви хочете допомогти зробити Покровськ безпечним для велосипедного руху,долучайтесь до команди ГО “ВелоТАК”. Зробити це можна у фейсбуці (https://www.facebook.com/groups/251781779104646/) або надіславши листа координаторам на пошту frolova_nm@ukr.net ?

Проєкт «Через громадську участь до участі в управлінні громадою» реалізується в межах Програми ООН із відновлення і розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Активна молодь – майбутнє Нижньдуванської громади

Ключовим завданням для команд-учасниць проєкту «Через громадську участь до участі в управлінні громадою», який реалізується громадською організацією «Точка доступу», є створення проєкту для адвокатування та впровадження на рівні органів місцевого самоврядування в ОТГ. Тож, яку проблему потрібно вирішити? ☝️Тема молоді та організації дозвілля є наразі важливою і актуальною для Нижньодуванської ОТГ Сватівського району Луганської області. Саме тому у учасників команди – представників громадськості та органів місцевого самоврядування, після проведення локального аналізу виникла ідея розробки молодіжної програми. В умовах карантину учасники стикнулися зі складнощами проведення інформаційної кампанії. Але робота триває, тому було прийняте рішення перейти до підготовки документу, що після зняття карантинних обмежень буде представлений широкому загалу для обговорень та коректування.

?Забезпечення ефективної молодіжної політики в умовах децентралізації має базуватися на належному кадровому, фінансовому забезпеченні, розвитку молодіжної інфраструктури та залученні молоді до процесу розроблення й ухвалення рішень, контролю за їх виконанням. Впродовж проведення локального аналізу із застосуванням методів мапування та анкетування, у громаді було виявлено наступні проблеми:
?У селищі багато молоді, але місця для спілкування немає, будинок культури знаходиться в аварійному стані.
?Молодь для проведення дозвілля збирається в покинутих будівлях, в необлаштованих для відпочинку місцях, що несе загрозу їх життю та здоров’ю, сприяє скоєнню асоціальних вчинків.

?На території громади налічується 5 закладів культури – клуби, бібліотеки, будинки культури, функціонує дитячо-юнацька спортивна школа. Незважаючи на досить велику кількість закладів залучення жителів громади до занять спортом, участі у гуртках художньої самодіяльності знаходиться на низькому рівні. Це пов’язано зі слабким матеріально-технічним забезпеченням закладів, відсутністю комфортних умов для занять спортом та мистецтвами.

?Жителі Нижньодуванської ОТГ мають обмежені можливості у сфері культури, спорту та дозвілля і відпочинку. Розроблення молодіжної програми зумовлене необхідністю формування комплексного підходу в громаді для забезпечення сприятливих умов розвитку сфери культури, спорту та дозвілля в Нижньодуванській селищній ОТГ.

В результаті впровадження багатокомпонентної молодіжної програми у Нижньодуванській ОТГ очікуються наступні позитивні результати:
✅Створення належних умов для збереження і подальшого розвитку культурно – мистецької сфери громади, збереження та охорони культурної спадщини.
✅Забезпечення фінансування нових мистецьких проєктів, організації культурно-мистецьких заходів та свят, а також фінансування участі кращих колективів художньої самодіяльності та окремих виконавців в обласних, Всеукраїнських культурно-мистецьких заходах, фестивалях, конкурсах, оглядах.
✅Створення умов для забезпечення прав громадян на доступ до інформації та культурних цінностей шляхом фінансування формування документних ресурсів централізованої бібліотечної системи.
✅Запровадження доступних, якісних та різноманітних форм оздоровчих, рекреаційних та спортивних послуг для різних груп населення.
✅Підвищення рівня охоплення громадян, насамперед дітей та молоді, всіма видами фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи, покращення стану спортивних об’єктів громади, удосконалення системи підготовки спортсменів.
✅Реалізація програми молодіжної політики сприятиме згуртованості молоді, покращенню умов для життя і дозвілля різних вікових категорій молоді у громаді, стане початком потужного розвитку та формування позитивного іміджу Нижньодуванської громади.

На поточному етапі проєкту долучився експерт команди організаторів аналітик Roman Kyslenko, який надав кілька порад щодо структуризації документу:
☝️Документ повинен мати термінувальний вимір з чітко вказаними строками запровадження та виконання.
☝️У документі важливо чітко висловити мету молодіжної програми. Необхідно спиратись при розробці документу на статисчтичні дані, показники, отримані впродовж локального аналізу.

☝️Один із пунктів документу передбачає спрямованість програми, детальний опис проблеми, яку вирішує впровадження проєктів в рамках програми, а також очікувані результати від її реалізації.

☝️У документі важливо чітко визначити бюджет на реалізацію заходів програми та джерела фінансування.
☝️Одним із основних пунктів документу передбачається визначення відповідальних осіб, які залучені до участі у запровадженні молодіжної програми.

Усі важливі аспекти програмі молодіжної політики спрямовані на удосконалення системи фінансування цієї сфери, культурного розвитку молоді, забезпечення умов молодіжної участі та молодіжного громадського контролю в громаді. Якщо у вас є бажання та ідеї щодо розробки молодіжної програми у Нижньодуванській ОТГ, не зволікайте, скоріше долучайтесь.?

Проєкт «Через громадську участь до участі в управлінні громадою» реалізується в межах Програми ООН із відновлення і розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Громадські слухання як інструмент участі у місцевому самоврядуванні Світлодарська

Проєкт «Через громадську участь до участі в управлінні громадою», який реалізується громадською організацією «Точка доступу», триває. Карантин послаблено, але загроза захворювання на COVID19 залишається. У зв’язку з обмеженнями учасники надалі стикаються з проблемою проведення повноцінної адвокаційної кампанії в громадах. Незважаючи на складнощі, було прийняте раціональне рішення продовжувати крокувати вперед та розпочати плідну роботу над розробкою документів, що будуть представлені широкому загалу для обговорення та корегування. Команда з міста Світлодарськ Донецької області прийняла рішення розпочати підготовку документу для адвокатування, який допоможе громаді почати використовувати такий інструмент участі, як громадські слухання

☝️Звертаючись до первісного значення, термін «адвокація», що походить від латинського слова «advocare», в перекладі означає «заклик до надання підтримки». Адвокаційні проєкти мають реалізувати ініціативи, які змінюють життя громади на краще. Учасники команди з міста Світлодарськ – представники громадських активістів та органів місцевого самоврядування, працюють над створенням документу, який надасть можливість запровадити громадські слухання. Під час таких слухань організовуються зустрічі з депутатами відповідної ради, представниками місцевого самоврядування, активістами громади для заслуховування доповідей членів територіальної громади, обговорення важливих питань, внесення пропозицій щодо їх вирішення. Громадські слухання є однією з форм участі членів територіальної громади у здійсненні місцевого самоврядування, яка передбачена статтею 13 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

⁉️Чому виникла саме така ідея? Активіст, представник громадської організації «UA group» Андрій Полухін розповів наступне: «У нашому місті працює Робоча група ПРООН з громадської безпеки та соціальної згуртованості. На одній з зустрічей трапилась ситуація, яка в “здоровій” громаді не трапилась би. Працівники містоутворюючого підприємства сказали, що вони збирають підписи для міської ради для збільшення кількості ліхтарів у місті, тому що ввечері світла не вистачає. Але вони не знали, що все вуличне освітлення належить саме їх підприємству, і у власність міста ще не передане.

Ця ситуація говорить про відсутність працюючих діалогових платформ між міською владою та громадськістю. Місто не може розвиватися, якщо представники основних сфер суспільства рухаються в різні сторони. Тому серед активістів міста з’явилась ідея створити потрібні інструменти для такого діалогу, і один з них – громадські слухання!».

✅Практика інших громад, які вже запровадили громадські слухання як інструмент форми участі у здійсненні місцевого врядування, є успішним прикладом ефективного розв’язання задач місцевого масштабу. Якщо в Світлодарську запрацює подібний інструмент, то представники місцевого самоврядування зможуть отримувати актуальну інформацію про проблеми міста та ідеї з їх подолання від самих мешканців. Містяни, в свою чергу, отримають можливість прийняти участь у всіх важливих процесах керування містом, та відчують свою приналежність.

?Очікувані результати від впровадження громадських слухань у м.Світлодарськ

Для того, щоб цей інструмент запрацював, активістами міста планується розробити «Положення про громадські слухання», яке після закінченні карантинних обмежень буде представлено для обговорення та корегування містянам. На жаль, учасники проєкту стикнулися з певними складнощами: через карантинні заходи активні члени громади не мають можливості зібрати робочу групу для обговорення та створення документу. Тому кожному, хто бажав би взяти участь в розробці Положення, буде надіслано електронний примірник Типового положення про громадські слухання. Таким чином кожен матиме змогу прокоментувати це положення та запропонувати свої зміни до нього. Зібравши усі потрібні дані та коментарі, координатор проєкту акумулює все це в один документ та обговорює його з експертом-аналітиком. На завершальному етапі готовий документ виноситься на розгляд до міської ради.

☝️Всі мешканці населеного пункту мають право впливати на діяльність місцевої влади, брати безпосередню участь у місцевому самоврядуванні. Саме у взаємодії громадян та органів місцевого самоврядування можливо ефективно вирішувати всі проблеми, важливі питання громади. Тож, всі, хто бажає взяти участь у підготовці Положення про громадські слухання у м. Світлодарськ Донецької області, скоріше приєднуйтесь до команди активістів! Усі пропозиції можна надсилати за електронною адресою ?andreyserega@gmail.com?

Проєкт «Через громадську участь до участі в управлінні громадою» реалізується в межах Програми ООН із відновлення і розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Адвокатування програми молодіжного розвитку: ідеї, глобальність, поради експерта.

Адвокація – один із дієвих інструментів впровадження змін у громаді. Результативна командна робота у партнерстві представників громадськості та органів місцевого самоврядування сприяє покращенню життя у громаді, вирішенню актуальних питань і проблем, що турбують мешканців. В рамках проекту «Через громадську участь до участі в управлінні громадою», який реалізується громадською організацією, «Точка доступу», учасники команди майбутньої Мангушської ОТГ перейшли до відповідального етапу – підготовки проєкту документу для адвокатування.

☝️Тематика документу – розробка локальної молодіжної програми. Незважаючи на складнощі, пов’язані з карантинними обмеженнями, активісти та представники органів місцевого самоврядування проводять активну роботу щодо згуртованості молоді у громаді.

?Глобальність ідеї створення молодіжної програми.

Ефективність молодіжної політики в умовах децентралізації значною мірою залежить лише від єдності, скоординованих дій виконавчої влади, місцевого самоврядування та молодіжного представництва. Відбувається формування нового підходу, основна ідея якого – це поступова робота по згуртованості молоді в громаді, створення умов для участі молоді в процесах розвитку, перехід до молодіжної участі. Розробка документу для адвокатування ґрунтується на міжсекторальній взаємодії, враховуючі територіальні особливості молодіжної роботи та конкретні потреби молоді. Для активізації участі молодих людей повинні бути створені певні структури, яким має надаватись підтримка, – це молодіжні ради, банки молодіжних ініціатив, молодіжні центри чи простори.
?Програма молодіжної політики, яку готує команда, передбачає більш активне залучення молоді до ухвалення рішень, процесу формування та реалізації молодіжної політики на рівні майбутньої ОТГ. Молодіжна робота в громаді повинна враховувати інтереси та потреби молоді й, насамперед, формувати не споживацькі настрої в молодіжному середовищі, а активну громадянську позицію молоді із задіянням усіх потенційних ресурсів.

Спираючись на дані, отримані під час проведення локального аналізу, для вирішення поточних проблем та питань молодіжної політики, а також покращення ситуації у сфері фізичної культури і спорту, учасниками команди майбутньої Мангушської ОТГ було вирішено включити до основних аспектів документу наступні важливі тези:
?Створення умов для залучення широких верств населення до систематичних занять фізичною культурою та масовим спортом.
?Впровадження нових форм організації змістовного дозвілля дівчат та хлопців.
?Формування екологічної культури.
?Розвиток неформальної освіти шляхом здійснення заходів, мотивуючих на набуття молоддю знань, навичок, що сприятимуть соціальній та професійній компетенції.
?Створення умов для максимальної реалізації здібностей обдарованих дітей, молоді, в тому числі і молоді з інвалідністю, у дитячо-юнацькому центрі.
?Створення цілісної системи забезпечення сфери фізичної культури і спорту шляхом удосконалення кадрового, матеріально-технічного, фінансового, науково-методичного, медичного, інформаційного забезпечення.

Усі важливі аспекти, які враховуються у програмі молодіжної політики, спрямовані на удосконалення системи фінансування цієї сфери, культурного розвитку молоді, забезпечення умов молодіжної участі та молодіжного громадського контролю в громаді.

Ми звернулися за порадами до аналітика громадської організації «Точка доступу», Roman Kyslenko, отже, ТОП-поради експерта
Він надав кілька дієвих порад щодо планування розробки та структуризації документу, яким буде впроваджуватись в ОТГ програма розвитку молодіжної політики.
Основні складові документу – це паспорт програми та її бюджет. Тож, алгоритм розробки документу включає наступні положення:
✅Чіткі строки. Документ повинен мати термінувальний вимір, тобто, чіткі строки запровадження та виконання.
✅Мета. У документі повинна бути чітко висловлена мета програми.

✅Також важливо спиратись при розробці документу на статичтичні дані, показники локального аналізу.
✅Основні завдання та очікувані результати. Пункт передбачає спрямованість програми, детальний опис проблеми, яку вирішує впровадження проєктів в рамках програми, а також очікувані результати від реалізації програми.
✅Фінансування. У документі важливо чітко визначити бюджет на реалізації заходів програми та джерела фінансування.
✅Координатори. Документом передбачається визначення відповідальних осіб, які приймають участь у запровадженні молодіжної програми.

Наданий експертом докладний опис розробки документу допоможе активістам будь-якої ОТГ у партнерстві з представниками органів місцевого самоврядування роздробити дієву програму молодіжної політики, що стане початком спрямованого розвитку та покращення життя у громаді.

Тож, якщо ви маєте ідеї, бажання чи поклик прийняти участь у розвитку молодіжної програми у майбутній Мангушській ОТГ, не зволікайте, долучайтесь до активностей.

Проєкт «Через громадську участь до участі в управлінні громадою» реалізується в межах Програми ООН із відновлення і розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Підготовка проекту адвокаційної кампанії: корисні поради від експертів

Громадська організація “Точка доступу” продовжує проект “Через громадську участь до участі в управлінні громадою”. 6-7 березня в місті Святогірськ пройшов третій тренінг в рамках проекту на тему “Адвокація, або як впливати на розвиток громади”, на якому учасники вивчали специфіку розробки та впровадження інформаційної складової адвокаційної кампанії. На початку освітнього заходу команди презентували домашнє завдання – результати локального аналізу в громадах, який був проведений за допомогою інструментів, розглянутих на попередньому тренінгу. Координатор проекту Анастасія Прокопенко відмітила: “Проведення локального аналізу в громадах було вкрай важливим етапом проекту. Саме виявлені проблеми і питання можуть стати основою для створення потужного адвокаційного проекту.” Після презентацій учасники поділилися успіхами, враженнями, розповіли про труднощі під час проведення аналізу, отримали рекомендації і коментарі експертів та долучилися до активної роботи над адвокаційним проектом.

Базові принципи та проведення адвокаційної кампанії

Адвокаційна кампанія – це комплекс заходів з використанням дієвих інструментів для впровадження соціальних змін, що сприятимуть сталому розвитку громади. Результатом адвокаційної кампанії є офіційний документ,прийнятий на будь-якому рівні влади –  розпорядження, закон тощо. Для успішного проведення потрібно залучити широке коло людей, кампанія повина будуватися за принципами прозорості, публічності та відкритості. Впродовж тренінгу, для координування дій учасників проекту, було надано алгоритм адвокаційної кампанії, який включає кілька кроків:

1.    Обрання теми та визначення окремої проблеми.

2.    Аналіз тієї частини законодавства, яка стосується обраної проблеми.

3.    Знаходження інформації та аналіз досвіду інших громад, які впровадили аналогічний адвокаційний проект.

4.    Розробка інформаційної складової адвокаційного проекту з урахуванням інтересів та популярних джерел інформування цільової аудиторії.

5.    Підготовка та підписання документу як результат успішно проведеної адвокаційної кампанії.

Після визначення проблеми, яка стане базисом адвокаційного проекту, учасники розпочали практичну роботу над розробкою плану дій згідно з наданим алгоритмом, а саме:

Координаторка проекту Анастасія Прокопенко зазначила:”Адвокаційна компанія – це зміни в системі. Для успішного проведення потрібна зміна свідомості ключових її елементів та усвідомлений особистий інтерес. Треба пам’ятати, що чиновники – теж люди, тому їх необхідно сприймати в першу чергу як людей, а вже потім як посадовців. Для успішного втілення проекту важливо використовувати творчій підхід та поєднувати зусилля”. Вивчаючи попередній досвід інших громад, використовуючи корисні поради тренерів та експертів, учасники змогли визначитись з метою та проблемою, яку допоможе вирішити адвокаційна кампанія. Реалізація комплексу дій сприятиме подальшому розвитку громади та допоможе досягти корисних змін в системі.

Інформаційна складова адвокаційної кампанії

Для більшого розуміння побудування інформаційної складової адвокаційної кампанії учасникам були запропоновані практичні завдання. Тренер заходу Світлана Агаджанян зазначила, наскільки важливо правильно розуміти та уміти розподіляти етапи інформаційної частини проекту. Виконання практичних завдань з супроводженням та консультаціями експертів дозволило вже на тренінгу кожній команді створити якісний контент, який вони будуть застосовувати у власній адвокаційній кампанії. Досвідчена тренерка та PR-менеджерка громадських проектів Світлана Агаджанян надала ТОП-3 поради для якісної побудови якісного проектного контенту:

1.    Інформаційна кампанія повинна бути обов’язково системною. Комунікація зі стейкхолдерами цільової аудиторії проекту повинна бути безперервною, але дозованою.

2.    Потрібно доносити інформацію зрозумілою та доступною цільовій аудиторії мовою. Важливо уважно ставитися до зворотнього зв’язку, своєчасно реагувати на аргументи людей, яку адвокаційна кампанія стосується в першу чергу.

3.    Кожний окремий адвокаційний проект – це про зміни у системі Тому важливо не лише публічно обговорювати допоточний стан проблеми, а ще й донести цінність змін, візуалізувати картинку майбутнього, яке настане після реалізації адвокаційної кампанії.

Результатом успішно проведеного тренінгу став той факт, що кожна з команд за допомогою експертів підготувала детальний план заходів та інформаційний контент для успішного впровадження проекту. Громадська організація “Точка доступу” дякує учасникам тренінгу за неймовірно дружню атмосферу, яка панувала впродовж всього заходу.

Результати проведення локального аналізу в громадах: майбутня Мангушевська ОТГ

Наразі громадська організація «Точка доступу» продовжує публікацію серії статей, в яких подається звіт щодо результатів локального аналізу в розрізі команд-учасниць проекту “Через громадську участь до участі в управлінні громадою”. Наступний матеріал – звіт про проведення локального аналізу для виявлення проблем і наявних питань майбутньої Мангушевської об’єднаної територіальної громади.

Приклад застосування методів локального аналізу 

У період з 17 по 29 лютого 2020 року у Покровській селищній раді (Мангушевський район) представниками команди проекту “Через громадську участь до участі в управлінні громадою” був проведений локальний аналіз із застосуванням методів, запропонованих на попередньому тренінгу. Проблема, яку досліджували у громаді, – “Оцінка потенціалу розвитку громади”. Для отримання інформації від громадян було застосовано комплекс методів, який складався з наступних інструментів: анкетування, опитування по телефону та опитування при зустрічі. Питання, на які планувалося отримати відповіді від мешканців, були наступними:

1.    Визначити нагальні потреби в громаді.

2.    Визначити очікування населення від влади в питаннях розбудови громади

3.    Визначити готовність громадян брати участь у розбудові громади.

Представниця команди, громадська діячка та членкиня майбутньої громадської організації Стецюн Тетяна зазначила: “Покровська сільська рада стоїть перед певним вибором під час формування територіальної громади, тому визначення потенціалу громадської участі та пріоритетів територіального розвитку є нагальними.” Для проведення аналізу було обрано цільову аудиторію для опитування, яка поділена на кілька категорій. Пані Тетяна зазначила, що всього в дослідженні прийняли участь 102 особи від 16 до 76 років, з них: особи, що мають освіту робочих професій 65% та 27%  – особи з вищою освітою, 8% – учні та молодь. Командою було визначено 3 головних питання та розроблено анкету. Опитування проводилося шляхом анкетування мешканців по всій території громади, а саме – на зупинках, в магазинах, дитячих майданчиках, у поліклініці, в бібліотеці, в місцях зустрічей молоді. Також до опитування було залучено місцевих депутатів, волонтерів та активних громадян задля надання допомоги у зборі інформації серед різних верств населення.

Результати аналізу

Під час проведення локального  аналізу учасниками команди Мангушевського району було визначено первинну недовіру населення до соціологічних досліджень. Але в процесі безпосереднього спілкування з мешканцями вдалося частково змінити їх настрої, а де-кого залучити до майбутньої спільної діяльності та громадської роботи. За оцінкою учасників, проведене дослідження вважається вдалим. Особливістю є те, що аналіз продемонстрував більшу довіру населення до громадських ініціатив, ніж до дій влади. Незважаючи на переважно оптимістичні настрої, в процесі виникли деякі складнощі:

•    при опитуванні люди мали певні побоювання щодо надання особистої інформації (ім’я та прізвище, вік, освіта);

•    нерозуміння опитуваних мети дослідження;

•    байдужість до ситуації, відсутність готовності брати безпосередню участь у розбудові громади.

Подолати складнощі, які виникли під час опитування, вдалося шляхом особистих розмов та роз’яснень, надання прозорої інформації щодо майбутньої діяльності громади, формування довіри, спільного планування подальшої співпраці. Головні позитивні результати, яких вдалося досягти, застосувавши комплекс методів локального аналізу, наступні:

1.    Виявлено бажання змін та готовність мешканців до співпраці з владою, громадськими організаціями та активістами.

2.    Громадяни стали більш обізнаними та відкритими до співпраці в освітньому, науковому та громадському просторі громади.

3.    Були намічені скоординовані дії щодо подальшої соціальної згуртованості населення у громаді.

Для висвітлення отриманих результатів локального аналізу команда запланувала проведення презентації на засіданні Покровської сільської ради, поширення у соціальних мережах, а також публікацію матеріалів на офіційному сайті Донецького державного університету управління.

Команда громадської організації «Точка доступу» виказує подяку всім учасникам команди за активну плідну працю та надання практичного досвіду, який допоможе іншим громадам в успішній розбудові. 

Проект «Через громадську участь до участі в управлінні громадою» реалізується в межах Програми ООН із відновлення і розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Результати проведення локального аналізу в громадах: Нижньоодуванська ОТГ

Нагадуємо, що наразі громадська організація «Точка доступу» продовжує публікацію серії статей, в яких будуть висвітлені результати локального аналізу в розрізі команд-учасниць проекту “Через громадську участь до участі в управлінні громадою”. Наступний матеріал – звіт про проведення локального аналізу для виявлення проблем та наявних питань, що турбують мешканців у Нижньодуванській селищній ОТГ, Сватівського району Луганської області.

Застосування методів локального аналізу у Нижньодуванській ОТГ 

Задля виявлення потреб та проблем громади, активісти комади Нижньоодуванської селищної ОТГ застосовували два методи – анкетування та мапування. Основне питання, яке було поставлене мешканцям громади – «Створення облаштованого місця для зустрічей та спілкування молоді 12+». Очікування учасниківкоманди Нижньоодуванської селищної ОТГ від опитування складається з наступних аспектів:

Чи потрібен облаштований простір для безпечного дозвілля молоді? 

Де його створити (на якій території селища)? 

Як його уявляють молодь та представники старшого покоління?

Чи готові жителі селища докласти власних зусиль для створення такого місця?

Активістка громади, член майбутньої громадської організації “Освітянська Єдність”, секретар Нижньоодуванського ЗЗСО 1-3 ступенів Косенко Марина розповіла, чому саме такі питання були обрані для проведення локального аналізу: “У селищі багато молоді, але місця для їх спілкування немає. Будинок культури знаходиться в аварійному стані. Для проведення дозвілля молодь збирається у покинутих будівлях, в необлаштованих для відпочинку місцях, що несе загрозу їх життю та здоров’ю, сприяє скоєнню асоціальних вчинків. Облаштування простору для безпечного дозвілля,  дасть можливість молоді перебувати на свіжому повітрі, спілкуватися, займатися улюбленими хобі (скейт, ролики). Наявність облаштованого місця дозволить проводити свята, виставки, тренінги, семінари, зустрічі, обговорення стосовно різних питань, що цікавлять жителів громади.” – зазначила пані Марина.

Для проведення аналізу методами анкетування та мапування було обрано цільову аудиторію мешканців, яка активісти поділили на дві окремі категорії:

1.      Молодь, учні 7-11 класів. В результаті було залучено до аналізу 69 учнів віком від 12 до 18 років.

2.      Представники влади, пересічні жителі громади. В результаті було залучено до аналізу 53 учасники віком від 18 до 75 років.

Проведення локального аналізу в Нижньодуванській ОТГ проходило у два етапи. На першому етапі, якій відбувався в період з 17 по 21 лютого, було проведене анкетування. Всім учасникам аналізу було запропоновано взяти участь у опитуванні, в процесі якого респонденти мали відповісти на 6 поставлених запитань стосовно потреби в наявності облаштованого простору для безпечного дозвілля молоді, місця його розташування, важливих складових такого простору, готовності взяти участь в процесі його облаштування. Всього в анкетуванн прийняли участь 122 учасники. На другому етапі аналізу – мапування, який проводився з 24 по 27 лютого, ініціативні групи створили 7 окремих мап з відображенням власного бачення облаштування простору для безпечного дозвілля молоді. За результатами другого етапу було створено узагальнену мапу, де були враховані всі окремі пропозиції учасників анкетування та мапування.

Приємне враження у активістів залишив той факт, що мешканці активно приймали участь на всіх етапах анализу. Представниця майбутньої громадської організації “Освітянська Єдність” зазначила: “Проводилася командна робота, громадяни селища активно долучилися під час обох етапів – під час анкетування членами ініціативної групи – в якості респондентів; в процесі  мапування – в якості членів ініціативних груп, що створювали мапи.” – прокоментувала пані Марина Косенко.

Результати аналізу

Інформація про проведення та результати локального аналізу  була висвітлена на сайті Нижньодуванської селищної ради.

Публічна презентація результатів проведеного локального аналізу пройшла на зборах активу громади, перед яким виступили представники ініціативної групи. Активісти проінформували всіх присутніх про результати проведеного анкетування та продемонстрували узагальнену мапу. Зі слів учасників команди проекту “Через громадську участь до участі в управлінні громадою”, локальний аналіз вважається успішно проведеним.  В результаті плідної командної роботи було досягнуто наступних результатів:

1.    Проблема відсутності облаштованого простору для безпечного дозвілля молоді, яка завжди була доволі гострою, отримала розголос та була винесена на обговорення громади. Це дало дало змогу зосередити на ній увагу громадськості та намітити шляхи її вирішення. 

2.    Зібрано пропозиції різних вікових груп населення стосовно облаштування такого простору з його місцем розташування та функціоналом. 

3.    Окремий результат полягає в тому, що жителі громади виказали готовність взяти участь в облаштуванні простору.

Команда громадської організації “Точка доступу” дякує команді Нижньоодуванської селищної ОТГ за активність та бажає успіхів в реалізації проекту.

Проект «Через громадську участь до участі в управлінні громадою» реалізується в межах Програми ООН із відновлення і розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Результати проведення локального аналізу в громадах: Світлодарськ

Виявлення потреб мешканців громади – один із основних аспектів її сталого успішного подальшого розвитку. Тож, нагадуємо, що завершився другий відповідальний етап проекту “Через громадську участь до участі в управлінні громадою”, організованого громадською організацію «Точка доступу». По завершенню освітнього заходу “Локальний аналіз для розвитку громад” учасникам команд було запропоноване домашнє завдання – практичне застосування методів локального аналізу у своїй громаді. Мета завдання полягає у виявленні проблем і потреб громади шляхом застосування методів локального аналізу, які були розглянуті на попередньому тренінгу. Слід окремо зазначити, що більшість команд з цікавістю та відповідальністю поставилися до виконання завдання. Тож, наразі, громадська організація «Точка доступу» розпочинає  серію статей, в яких будуть висвітлені результати локального аналізу в розрізі команд-учасниць проекту. Перший матеріал – детальний звіт-аналіз з виявлення потреб і проблем міста Світлодарськ (Донецька обл.), проведеного учасниками команди.

Застосування методів локального аналізу 

Для розвитку та залучення громадян до активної участі у житті міста Світлодарськ, команди застосовували метод “Висячих питань”, суть якого полягає в опитуванні мешканців із  подальшою обробкою відповідей. Сучасний прозорий метод локального аналізу дозволяє ефективно виявити наявні потреби громади. Їх вирішення спільним шляхом сприяє у майбутньому досягненню успіхів в активній взаємодії представників місцевих влади та громадськості. Детальний аналіз допоможе не тільки виявити низку наявних проблем і питань, а ще й знайти ресурси, раціональні шляхи, скоротивши час на їх вирішення.

Питання, яке було поставлене мешканцям міста Світлодарськ, – “Що потрібно зробити, аби Світлодарськ став кращим?” Для опитування була визначена цільова аудиторія, яку об’єднали у три більш вузькі групи:

·         Молодь віком 12-17 років.

·         Люди середнього віку.

·         Люди поважного віку.

Головним очікуванням групи, за словами активістів, які проводили опитування, було бажання почути від різних вікових груп громади реальні пропозиції та побажання щодо розвитку міста, щоб розуміти, в якому напрямку працювати далі. Для виявлення думки громадян був розроблений наступний механізм дій:

1.    Оголошення про опитування на кожній точці.

2.    Встановлення мотузок для опитування з листками паперу для відповідей.

3.    Подальший збір інформації, наданої в ході опитування мешканцями міста.

4.    Аналіз та обробка отриманої від громадян інформації.

5.    Публікація результатів опитування методом “Висячих питань” на місцевих сайтах та сторінках у соціальних мережах.

За словами заступника голови громадської організації “UA Group” Андрія Полухіна, в процесі опитування виникли труднощі: “Не вийшло організувати третю точку для опитування людей середнього віку. Не були зроблені фото опитування пенсіонерів. Важко було комунікувати між ГО, але допомогли в цьому працівники виконкому.” – прокоментував ситуацію активіст Андрій Полухін. Тож, результати проведення локального аналізу у Світлодарську наступні:

Отримані від двох різних вікових груп результати виявилися схожими, що було неочікувано для організаторів опиту “Висяче питання” в місті Світлодарську.

“І молодь, і люди похилого віку переживають за стан інфраструктури міста. Всі вони пишуть про освітлення та стан будівель в місті. Тільки молодь більше хвилює зовнішній стан будівель, а пенсіонерів – їхній функціонал.” – розповів заступник голови громадської організації “UA Group” Андрій Полухін. Випробувавши на практиці метод локального аналізу “Висячі питання”, учасники команди з міста Світлодарськ зійшлися у думці, що в майбутньому такі опитування хотілося б зробити частішими і більш масштабними.

Громадська організація «Точка доступу» дякує учасникам команди з міста Світлодарськ за активність щодо виконання завдань. Але, що найбільш важливіше, таке відповідальне ставлення громадян і сумісна плідна робота в майбутньому обов’язково можуть забезпечити сталий розвиток міста.

Проєкт «Через громадську участь до участі в управлінні громадою» реалізується в межах Програми ООН із відновлення і розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу

У 2019 році правом на депутатський запит скористувався лише один депутат Краматорської міської ради

Реалізація ініціативи «Атестація депутатів місцевих рад» триває. Команда  громадської організації «Точка доступу» продовжує оцінювати роботу депутатського корпусу Краматорської міської ради за низкою об’єктивних критеріїв. На цей раз аналітики проаналізували користування обранцями правом подання депутатських запитів.

Відповідно ст.21 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», депутатський запит – це підтримана місцевою радою вимога депутата місцевої ради до посадових осіб ради і її органів, міського голови, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, які розташовані або зареєстровані на відповідній території.

Таким чином, задля отримання інформації по кількості депутатських запитів зроблених депутатами Краматорської міської ради у 2019 році та тематику цих запитів, аналітики ГО «Точка доступу» звернулись з офіційним інформаційним запитом до Краматорської міської ради.

У відповіді, яку надала Краматорська міська рада, зазначалось, що у 2019 році правом на  депутатський запит скористався лише 1 з 42 депутатів Краматорської міської ради. Цим депутатом є Валерій Власенко. 

Повертаючись до норм Закону згаданого вище, а саме до 22 ст., то депутатський запит може бути внесений депутатом місцевої ради або групою депутатів попередньо або на пленарному засіданні ради у письмовій чи усній формі. Запит підлягає включенню до порядку денного пленарного засідання ради,обговорюється у разі необхідності на пленарному засіданні місцевої ради, за результатами розгляду відповіді на депутатський запит рада приймає відповідне рішення.

Отже, на пленарному засіданні 49-ї сесії Краматорської міської ради, яке відбулось 30 січня 2019 року, депутат Краматорської міської ради Валерій Власенко, зробив депутатський запит щодо демонтажу обмінного пункту валют на перехресті вулиць Паркова та Ювілейна. «За» проголосували 37 з 38 присутніх депутатів Краматорської міської ради.

На пленарному засіданні 64-ї сесії Краматорської міської ради, яке відбулось 23 грудня 2019 року, був депутатський запит щодо підписання міським головою Андрієм Панковим «Спільної заяви міських, селищних, сільських голів, голів об’єднаних територіальних громад та експертів з питань децентралізації влади і місцевого самоврядування». За підтримку цього запиту проголосувало 23 з 28 присутніх депутата Краматорської міської ради.

«Депутатський запит – це форма роботи депутата в міській раді та її органах та одне з наданих прав Законом України «Про статус депутатів місцевих рад», яким може користуватись будь-який з місцевих депутатів, не вважаючи ще на такі права, як депутатське звернення та депутатське запитання. Що стосується того, що депутати Краматорської міської ради не користувались правом подання депутатських запитів у 2019 році, то на мою думку це можна пояснили тим, що депутатський запит це надане Законом України право, а не зобов’язання і тому депутати на свій розсуд вирішують чи користуватись їм чи ні. Проте депутатський запит –  це форма роботи місцевого депутата в раді та її органах і тому дуже важливо використовувати всі надані права та форми діяльності у своїй роботі в статусі депутата місцевої ради задля вирішення покладених на них виборцями питань та проблем» – пояснив аналітик ГО «Точка доступу» Ілля Перекрестов.

Команда «Точки доступу» звернулась за коментарем до Валерія Власенка, депутата Краматорської міської ради, який один із 42 депутатів скористався правом на  депутатський запит.

«В першу чергу, хочу отримати третю поспіль зірку-звання найкращого депутата за результатами третього року реалізації ініціативи «Атестація депутатів місцевих рад», – розповів депутат. «Що стосується інших моїх колег по депутатському корпусу, які не роблять депутатські запити, то, напевне, їх влаштовує та пасивність, та те депутатське «болото», яке пов’язане з тим, аби прийти на пленарне засідання, проголосувати та піти, не намагаючись знайти відповіді на питання, не намагаючись знайти рішення проблем які виникають та не користуючись таким дуже дієм інструментом як депутатський запит», – підкреслив Валерій Власенко.

Наразі за постійними оновленнями кампанії можна стежити:
В соціальній мережі Facebook на сторінці «Місцеві депутати. Атестація»
Докладніше про громадську кампанію «Атестація депутатів місцевих рад»

За додатковою інформацією про здійснення ініціативи в Донецькій області звертайтесь до: ГО «Точка доступу», tochkadostupugo@gmail.com

Громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад» спрямована на сприяння вирішенню проблеми низького рівня відкритості, прозорості та підзвітності виборцям депутатів 23 місцевих рад з 17 областей України, а також підвищення поінформованості громадян про діяльність місцевих депутатів. Проект «Атестація депутатів місцевих рад» реалізується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» разом з партнерськими організаціями з 16-ти регіонів України за підтримки Національного фонду демократії (NED, США). У 2016 році апробація методології відбулася в місцевих радах Одеської області за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», з 2018-го року за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» відбувається розробка веб-платформи «Місцеві депутати. Атестація». В місті Краматорськ за реалізацію ініціативи відповідає ГО «Точка доступу».

Хто з депутатів Краматорської міської ради не прозвітував за 2019 рік?

Аналітики громадської організації «Точка доступу» в рамках реалізації ініціативи «Атестація депутатів місцевих рад» перевірили інформативність звітів депутатів Краматорської міської ради за 2019 рік. Також у рамках оцінки діяльності депутатів аналітики звернули увагу, чи оприлюднені звіти на веб-сайті Краматорської міської ради.

Станом на 10 лютого 2020 року на сайті Краматорської міської ради оприлюднено 37 з 42 (88%) звітів депутатів Краматорської міської ради. 

Відсутніми на веб-сайті Краматорської міської ради є звіти 5 депутатів – це: Зеленського Сергія, Сапетка Ігоря, Сташкевича Ігоря, Тесленко Наталії та Шевченка Олександра.

Нагадаємо, що відповідно до ст. 16 ч.1 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», кожен депутат міської ради зобов’язаний не рідше одного разу на рік звітувати перед виборцями за свою виконану роботу.

Також Закон України «Про статус депутатів місцевих рад» надає чіткі відомості, яка інформація повинна бути у звітах місцевих депутатів. Звіт має містити відомості дані про діяльність депутата у місцевій раді та її органах, відомості про прийняті радою та її органах рішень, відомості про особисту участь в обговоренні питань, відомості про роботу в своєму виборчому окрузі та відомості про виконання доручень виборців.

Провівши контент-аналіз оприлюднених 37 звітів депутатів Краматорської міської ради, аналітики ГО «Точка доступу» зробили наступні висновки. 

У всіх депутатів звіти мають відомості про діяльність у Краматорській міській раді та її органах та відомості про роботу у своєму виборчому окрузі.

Відомості про прийняті радою та її органами рішень мають 11 з 37 (30%) оприлюднених звітів депутатів Краматорської міської ради.

Відомості про особисту участь депутатів в обговоренні питань мають лише 6 з 37 (16%) оприлюднених звітів.

Відомості про виконання доручень виборців мають 20 з 37 (54%) оприлюднених звітів.

Якщо ж оцінювати звіти депутатів щодо інформативної наповненості, яка визначена Законом України, то до максимально змістовних можна віднести звіти Безсонного Андрія, Гончаренка Олександра, Кісліциної Лілії, Разживіна Миколи, Фоміної Світлани.

Проте варто виділити звіти двох депутатів Краматорської міської ради, які суттєво відрізняються від всіх інших – це звіти Придатка Олександра та Ржавського Володимира. Звіти цих двох депутатів містять 54 та 36 сторінок відповідно, інформації про виконану роботу за 2019 рік

 «Закон України «Про статус депутатів місцевих рад» зобов’язує місцевих депутатів звітувати перед виборцями не рідше одного разу на рік за свою виконану роботу. Депутатський звіт – це один із ключових критеріїв взаємодії депутата з виборцями. Завдяки звіту депутати можуть показати ефективність своєї роботи в міській раді та на виборчому окрузі, а виборці можуть зробити оцінку цієї ефективності. Закон України не надає чіткої форми звіту, проте надає чіткі критерії відносно відомостей, які повинні бути наявними у звіті депутатів. Відсутність чіткої форми звіту, зазвичай трактується обранцями, як зручний спосіб саме для депутатів прозвітувати перед виборцями не під час відкритої зустрічі (яку має анонсувати міська рада не пізніше як за 7 днів до проведення заходу), а просто оприлюднивши свої звіти на веб-сайті міської ради. Звітувати на відкритій зустрічі дуже важливо, аби виборці мали змогу задати депутатам питання, які їх турбують та почути на них відповіді, – акцентував аналітик ГО «Точка доступу» Ілля Перекрестов. – Що ж стосується інформативності звітів депутатів Краматорської міської ради, то можна сказати, що більшість депутатів продовжують нехтувати наданими їм персональними рекомендаціями за підсумками попередніх двох років впровадження ініціативи «Атестація депутатів місцевих рад» для покращення своєї звітної діяльності».

Наразі за постійними оновленнями кампанії можна стежити:
В соціальній мережі Facebook на сторінці «Місцеві депутати. Атестація»
Докладніше про громадську кампанію «Атестація депутатів місцевих рад»

За додатковою інформацією про здійснення ініціативи в Донецькій області звертайтесь до: ГО «Точка доступу», tochkadostupugo@gmail.com

Громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад» спрямована на сприяння вирішенню проблеми низького рівня відкритості, прозорості та підзвітності виборцям депутатів 23 місцевих рад з 17 областей України, а також підвищення поінформованості громадян про діяльність місцевих депутатів. Проект «Атестація депутатів місцевих рад» реалізується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» разом з партнерськими організаціями з 16-ти регіонів України за підтримки Національного фонду демократії (NED, США). У 2016 році апробація методології відбулася в місцевих радах Одеської області за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», з 2018-го року за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» відбувається розробка веб-платформи «Місцеві депутати. Атестація». В місті Краматорськ за реалізацію ініціативи відповідає ГО «Точка доступу».