Точка доступу

Наша команда перебуває у Вінниці

Спілкуємось із колегами – громадськими діячами, волонтерами – задля того, аби перейняти досвід висвітлення успішних історій та практик

Які поради винесли з перших зустрічей?

– в основі розповіді має бути герой-людина, через життя якої ви зможете розказати про проблему/виклики, та поєднати цю розповід із діяльністю вашої громадської організації;

– менше слів – більше діла, якщо ви знімаєте відео , варто максимально проілюструвати все те, про що ви прагнете розказати. Пам’ятаємо про типи людей: візуал, аудіал, кінестетик та дігітал. вони сприймають інформацію по-різному і для того аби вас почули всі ці 4 групи, треба застосовувати різні підходи;

– людям важливий досвід: як особистий, так і інших людей. Намагайтесь в проведенні інформаційної роботи враховувати цю специфіку – проводьте заходи, які дозволять учасникам/цям здобути цей досвід

Далі буде

Дякуємо за гостинність та досвід командам Nashe Podillya / Наше Поділля Громадські Ініціативи України Центр реабілітації “Гармонія” та ГО “Гармонія”

Візит відбувається в рамках проєкту «Підсилення потенціалу ОГС у здійсненні аналізу, моніторингу та оцінки громадських ініціатив та поширення кращих практик» реалізується ГО «Точка доступу» в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції.

#UNRPP

Підсумки проєкту «Життя на межі миру: від громадських ініціатив до громадської безпеки в громадах»

Партнерство і співпраця, побудова діалогу та налагодження ефективної міжсекторальної комунікації – невід‘ємні складові вирішення нагальних питань задля розвитку громади. Проєкт «Життя на межі миру: від громадських ініціатив до громадської безпеки в громадах», що реалізувався громадською спілкою «Громадські ініціативи України» у співпраці з регіональним партнером ГО «Точка доступу», завершився. У проєкті взяли участь 11 ініціативних груп з 9 громад Донецької та Луганської області, відбулося 2 міні-конференції, проведено 3 ознайомчих візити до Львова, Херсона та Кременчука. Маємо сподівання, що всі активності, – міні-конференції, школи та освітні програми, навчальні візити, обмін досвідом та локальний аналіз, проведений ініціативними групами в громадах, допомогли сформувати довіру, визначити пріоритети розвитку та стали стимулом для подальшої активної співпраці громадських активістів, представників ОМС та містян задля розбудови, покращення комфорту, безпеки у громадах.

Ігор Добко – керівник проєкту, ГС «Громадські ініціативи України», зазначив: «Насправді, на початку реалізації проєкту я дуже хвилювався стосовно його результату з кількох приводів: складна ситуація з коронавірусом, незрозуміло, чи учасники будуть достатньо мотивовані для реалізації проєкту, чи зможуть знайти команду однодумців та знайти порозуміння з владою, чи вдалим і корисним інструментом буде залучення експертів-менторів з інших регіонів України? Насправді, питань та сумнівів було багато, і вони не залишали мене буквально до реалізації останнього ключового компоненту проєкту – проведення локального аналізу в громадах. І лише під час його реалізації я нарешті повірив в успіх проєкту. Але набагато важливіше, що в успіх і у свої сили повірили учасники. Вони повірили, що проблеми громад можна вирішувати, і дуже часто навіть без залучення суттєвого зовнішнього фінансування. Вони повірили, що сила громадської активності – це дійсно щось серйозне. Сьогодні я дивлюсь з оптимізмом у майбутнє і вірю у продовження цієї моделі діяльності».

Підсумковим заходом проєкту став заключний форум, що відбувся 09-10 квітня 2021 року у Сєвєродонецьку. Дводенна програма форуму була цікавою та насиченою. Учасники презентували результати локального аналізу, ділилися враженнями, обговорювали підсумки дослідження та втілення швидких змін в громадах. Під час проведення локального аналізу у громадах ініціативні групи шляхом досліджень обрали для роботи в межах проєкту наступні напрямки:

Розбудова велоінфраструктури у громаді
Покращення рівня благоустрою та безпеки у місті.
Розвиток самозайнятості та перспектив економічного розвитку.
Покращення стану інфраструктури, безпеки, комфорту, дозвілля та умов для занять фізичною культурою.
Безробіття та незацікавленість місцевого населення у розвитку сільського господарства.
Вирішення кола проблем, пов‘язаних з безпритульними тваринами у місті.

Після презентації представники ініціативних груп у громадах Донецької та Луганської областей обговорювали методи локального аналізу як інструмент розвитку соціальної згуртованості, соціального капіталу та громадської безпеки, як на практиці їх можна використовувати громадським організаціям при роботі в громадах. Організатори та учасники приділили окрему увагу дискусії про те, як зв’язки у громаді впливають на громадську безпеку. Мотивуючим підсумковим етапом програми форуму було спільне планування наступних кроків у роботі громадських організацій Сходу. Учасники та учасниці ділилися ідеями, визначали можливості та потреби у взаємодії, побудові діалогу з партнерами, представниками місцевого самоврядування та жителями громад. На практиці доведено: мережування є потужною силою у вирішенні проблем у громадах. Одна організація – це добре, але працюючи спільно, громадські організації зможуть отримати кращі результати. Місцеві організації, об’єднавшись можуть впливати на формування порядку денного розвитку окремих регіонів та країни в цілому. Приклад такої співпраці – спілка «Громадські ініціативи України», яка на сьогодні вже має більш ніж 15-річний досвід роботи, об’єднує понад 25 організацій з різних регіонів України і з різним, часто унікальним досвідом. Це дозволяє внести загальнонаціональний контекст у Донецькій та Луганській області. Тож, у створенні партнерств йдеться не лише про географію, але й про обмін досвідом та генерування цілком нових, спільних ініціатив.

Олена Корчак, координаторка з інноваційної діяльності та розвитку інфраструктур ГО «Правополіс» поділилася враженнями від проєкту: «Було цікаво та динамічно, вільне спілкування та приємні колаборації серед «старих» знайомих, щоб освіжити спогади та нагадати один одному про себе та свої організації. Форум – це логічне завершення проєкту, що підсумовує настановні зустрічі, тренінги та ознайомчі візити з наступною практичною частиною у вигляді локальних досліджень в громаді. Локальний аналіз та обмін досвідом за результатами його проведення зайшов на всі 100%. Доречний і корисний обмін досвідом дозволив дуже багато дізналися про діяльність громад на Сході України. Під час форуму особливо сподобався майстер-клас гри «Демократичний пиріг», адже крім приємного проведення часу разом, ми стільки всього дізналися з демократичного врядування. Тепер із нетерпінням очікуємо на свій примірник гри!».

Метою проєкту було теоретичне та практичне навчання, а також обмін досвідом, кращими практиками розвитку партнерства між органами місцевого самоврядування та неурядовими громадськими організаціями зі Сходу України. Завдання виконано повністю, але організатори проєкту – спілка «Громадські ініціативи України» та регіональний партнер ГО «Точка доступу» завжди відкриті, вони і далі продовжують активну співпрацю та супровід ініціативних груп вже поза проєктом задля виконання більш масштабного завдання – потужного розвитку громадянського суспільства України.

Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Програму підтримують дванадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.

Оголошуються конкурси на послуги з виготовлення контенту

Громадська організація «Точка доступу» оголошує конкурси на надання послуг:

з виготовлення контенту історій успіху 7 відео тривалість до 2-х хвилин) Включає в себе , зйомку, звук, монтаж та обробку відео матеріалу, підготовка до запуску. Вимоги до учасників конкурсу: зареєстрована фізична особа-підприємець, платник єдиного податку 3 групи, КВЕД 59.11 та 63.99. Кошторис має складатися з наступних послуг: виготовлення контенту історій успіху 7 відео тривалість до 2-х хвилин.
з виготовлення контенту історій успіху фото репортаж у супроводі текстового опису. Включає в себе оренду техніки, послуги фотографа, обробка фото, дизайн оформлення, транспорт. Вимоги до учасників конкурсу: зареєстрована фізична особа-підприємець, платник єдиного податку 3 групи, КВЕД 74.20 та 63.99. Кошторис має складатися з наступних послуг: виготовлення контенту історій успіху п’яти фоторепортажів у супроводі текстового опису.

Ціновою пропозицією вважається скан-копія рахунку на безготівкову оплату, виставленого учасником конкурсу на вищезазначені послуги із вказанням платника : громадська організація «Точка доступу» із доданням скан-копій реєстраційних документів ФОП (виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, витяг з Реєстру платників єдиного податку)

Конкурсні пропозиції та запитання відправляти на електронну адресу tochkadostupugo@gmail.com з поміткою «Конкурсна пропозиція»
Термін подання конкурсних пропозицій до 12:00, 17 травня 2021 року.
Термін оголошення рішення конкурсної комісії до 18:00 18 травня 2021 року.

Проєкт “Підсилення потенціалу ОГС у здійсненні аналізу, моніторингу та оцінки громадських ініціатив та поширення кращих практик” триває

Минулого тижня команда проєкту “Підсилення потенціалу ОГС у здійсненні аналізу, моніторингу та оцінки громадських ініціатив та поширення кращих практик” здійснила моніторингові візити до громад. Ми поспілкувалися з виконавцями, партнерами та бенефіціарами ініціатив, які були реалізовані у 2020 році. Важливою складовою проєкту є підготовка висновків та рекомендацій для кожної ініціативи. Тож цей тиждень команда проєкту працює над обробкою зібраної інформації.

Проєкт реалізується ГО «Точка доступу» в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції.

#UNRPP

Запрошуємо на обговорення підсумків та результатів проєкту

Друзі, вже досить скоро підходить до завершення проєкт “Підвищення рівня обізнаності громадян щодо інструментів локальної демократії” який ми реалізували разом з партнерами Мережа хабів України. Про його підсумки та результати поговоримо у четвер, 22 квітня о 13:00 у прямому ефірі на нашій Facebook-сторінці разом з експерткою, PR-менеджеркою ГО “Точка доступу” Cветлана Агаджанян та регіональною координаторкою проєкту у Донецькій області Катерина Жемчугова

Проєкт «Підвищення рівня обізнанності громадян щодо інструментів локальної демократії” реалізується громадською спілкою «Мережа хабів громадянського суспільства України» за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.

Наша команда їде у громади

Як ви знаєте, наша команда працює над дуже цікавим проєктом “Підсилення потенціалу ОГС у здійсненні аналізу, моніторингу та оцінки громадських ініціатив та поширення кращих практик”. В рамках цієї активності разом з менторами, ми вже розробили методологію моніторингу та оцінки, а тепер ми готові рушити в громади. Тож, найближчі тижні будемо вивчати досвід впровадження міні-ініціатив активістів Донецької та Луганської областей.

#UNRPP

Рухаємося вперед: розбудова велоінфраструктури у Покровську

«Життя як велосипед: щоб утримати рівновагу, доводиться постійно рухатися». Альберт Ейнштейн.

Пройшло дві сотні років, аби велосипед з чудернацького винаходу перетворився у найбільш популярний та найбільш екологічно чистий засіб пересування. Але зараз все частіше виникає питання: скільки часу потрібно українським містам, щоб стати дружніми до велосипедистів? Чому створення якісної велоінфраструктури у громаді є вкрай важливим навіть для тих, хто не користується двоколісним? У межах проєкту «Життя на межі миру: від громадських ініціатив до громадської безпеки в громадах», що реалізується спілкою «Громадські ініціативи України» у партнерстві з організацією «Точка доступу» у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції, активісти Покровська на Донеччині продовжують розбудову місцевої велоінфраструктури.

Як виникла ідея ініціативи?

Основні ідеї та тези, що стали ідейною платформою для створення ініціативи з популяризації велокультури та розбудови велоінфраструктури з побудовою велодоріжок у місті Покровськ, наступні:

Велосипед є транспортом, що не забруднює довкілля, не створює шкідливих викидів та шуму.
Велосипед є корисним для здоров’я та підвищує рівень безпеки у місті.
Велоінфраструктура зробить місто безпечним комфортним для мешканців.

За попередніми результатами опитувань, які постійно проводять активісти ГО «Вело ТАК», розбудова велодоріжок потрібна великій кількості велосипедистів міста, які зараз змушені пересуватися дорогами і ризикувати власним життям та здоров’ям. Саме тому створення комплексної та якісної велоінфраструктури є запорукою безпеки у місті та важливою альтернативою міському транспорту та автомобілям.

Проблема, яку варто вирішувати вже сьогодні

Активісти ГО «Вело ТАК», які у своїй діяльності керуються напрямами об’єднання велоспільноти міста, разом з представниками ГО «Ліга майбутні поліцейських м. Покровськ» впроваджують суспільно важливу ініціативу для місцевої громади щодо розбудови велоінфраструктури. Сьогодні перед мешканцями постало кілька проблем:

Небезпека їзди на велосипеді
Відсутність паркувань
Недосконале знання та систематичне порушення ПДР

Слід зазначити, що аналогічні проблеми сьогодні є гострими для багатьох громад України, і вирішити їх можна тільки спільними зусиллями. За допомогою локального аналізу, – опитування методом анкетування у режимі офлайн на вулицях міста, а також онлайн на сторінці у Facebook та на офіційному сайті pokrovsk.news учасники проєкту дізнавалися думки жителів, – велосипедистів, пішоходів, водіїв автівок, щодо необхідності створення у Покровську велодоріжок, обізнаності населення щодо правил дорожнього руху. Опитування за опрацьованим з командою планом проводили на локаціях, попередня інформація про всі заходи публікувалася у соцмережах та місцевих ЗМІ. Після закінчення етапу анкетування ініціативна група зібралася разом для підрахунку статистики та обробки отриманих під час локального дослідження даних.

В межах програми ініціативи у родинному центрі «Вулик» відбулася велошкола з правил дорожнього руху. У заході взяли участь всі бажаючі, також до просвітницької активності приєдналися учасниці клубу «Золотий вік» територіального центру Покровської міської ради. У школі ПДР всі слухачі повторили правила і знаки, розібрали складні ситуації на дорозі і отримали пам’ятки-правила дорожнього руху, світлоповертаючі стрічки для підвищення безпеки в темну пору доби та захисні маски. Після підбиття підсумків, опрацювання результатів планується підготовка презентації для ОМС та громадськості, а також листів-звернень до міського голови та депутатів міської ради з результатами аналізу та пропозиціями.

Наталя Фролова, голова ГО «ВелоТАК» окремо зазначила: «Тема, яку ми досліджуємо, важлива, бо їзда на велосипедах дуже поширена у нашому місті, а у місцевої влади поки що немає розуміння проблеми безпеки велосипедистів, необхідності створення якісної велоінфраструктури. Наша команда взяла на себе місію ознайомити очільників міста з проблемою та результатами опитування для подальшого ефективного прийняття рішень щодо організації руху та інфраструктури Покровська, створення безпечних умов для велосипедистів та всіх учасників дорожнього руху. В ході проєкту найбільше нас вразила статистика голосування онлайн, де близько 90% жителів міста висловлюються за необхідність велодоріжок у місті. Це означає, що запит суспільства на зміни в організації велоруху дуже великий».

Практичним шляхом доведено: на популяризацію велокультури у місті значним чином впливає розбудова якісної та продуманої велоінфраструктури у співпраці з мешканцями міста та ОМС. До того ж, вивчаючи досвід інших громад України, у тих осередках, де зароджується і розвивається велокультура, вже сьогодні можна спостерігати позитивні зрушення. Тож, якщо ви хочете допомогти зробити Покровськ безпечним для велосипедного руху, долучайтесь до команди ГО «ВелоТАК». Зробити це можна на сторінці громадської організації у Facebook у або надіславши листа координаторам на пошту frolova_nm@ukr.net.

Дослідницька прогулянка Вугледаром: виявлення проблем та пошук шляхів їх вирішення

Як зробити міський простір більш комфортним, екологічно безпечним та привабливим? Насправді, для того, щоб розпочати позитивні перетворення, треба зробити перший крок — дослідити стан благоустрою у місті за допомогою локального аналізу. Саме таку ініціативу — «Життя на межі миру: від громадських ініціатив до громадської безпеки в громадах», що реалізується спілкою «Громадські ініціативи України» у партнерстві з організацією «Точка доступу» у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції, вже почали успішно втілювати у життя активісти міста Вугледар, що на Донеччині.

Результати дослідницької прогулянки

Перш ніж розпочати дослідження будь-яким з методів локального аналізу, необхідно чітко окреслити проблему. Так, активісти міста Вугледар — представники громадських організацій та молодіжної ради міста, позначили наступну проблему для детального дослідження — «Невдоволенність молоді рівнем благоустрою у місті Вугледар», а інструментом для дослідження було обрано дослідницьку прогулянку. В локальному аналізі взяли участь хлопці та дівчата віком від 12 до 20 років. У супроводі менторів, учасники та учасниці прогулялися містом, фотографуючи ділянки, де, на думку молоді, є проблеми. Після прогулянки відбулося обговорення і, за допомогою фотофактів учасники та учасниці пояснювали, що не сподобалось в тому чи іншому місці. За результатами дослідницької прогулянки молодь, залучена до локального аналізу, зазначила наступні проблеми благоустрою міста Вугледар:

Травмонебезпечні ділянки: у місті багато відкритих люків.
Забруднена територія біля смітників. Учасники локального аналізу стали свідками, як мешканці міста викидають сміття просто на дорогу замість контейнерів для сміття.
Неохайність фасадів будівель, вандалізм. Під час дослідницької прогулянки учасники зафіксували кілька входів в під’їзд, які були розмальовані фарбою.
Покинуті будівлі. Локальний аналіз показав, що молодь у Вугледарі дуже турбує наявність покинутих будівель на території міста.
Пустирі. Учасники зазначили, що багато занедбаних територій є небезпечною тенденцією.

Крім того, під час аналізу прогулянки учасники торкнулися теми відсутності пішохідних переходів на перетині окремих вулиць, наявність небезпечних конструкцій біля житлових будинків, розташування паркувань біля дитячих майданчиків тощо.

Іван Мороз, член правління «Креативна платформа IT Start», заступник голови Молодіжної ради Вугледарської міської ради, зазначив: «Я, як представник ініціативної групи, а також всі співорганізатори заходу, були здивовані не тільки активністю молоді, що долучилася до заходу, але й проблемами, які було виявлено. Наприклад, були такі місця, біля яких проходиш кожного дня, але не помічаєш, що саме тут небезпечно або зовнішній вигляд зовсім псує враження від нашого міста. Незважаючи на те, що кількість учасників локального аналізу була невеликою, реакція громадськості виявилася резонансною. Вона ніби об’єднала людей, змусила разом звернути увагу на існуючі проблеми. Мені сподобалося те, що люди побачили: більшість проблем залежать не від роботи влади чи благоустрою, а від нас самих. Вважаю, що це було основною метою проведення локального аналізу — подивитися на причину проблем з різних боків».

Тренінги для учасників локального аналізу

В межах швидкого вирішення проблем, що були виявлені під час дослідницької прогулянки Вугледаром, за підтримки організаторів проєкту «Життя на межі миру: від громадських ініціатив до громадської безпеки в громадах», ініціативною групою було запропоновано провести серію тренінгів, які вже проходять у Центрі громадських ініціатив «SOVA». Для навчання було обрано наступні теми:

Комунікації;
Сортування відходів;
Написання проєктів на конкурс «Громадський бюджет».

Ефективність такого плану дій полягає у тому, що цикл навчальних заходів підведе учасників локального аналізу до вирішення проблем. Вони зможуть отримати вичерпну інформацію про дієві інструменти для самостійного вирішення виявлених у місті проблем. Знання правил використання громадського бюджету за статтею благоустрою міста дозволить молоді самостійно створювати проєкти для вирішення виявлених під час локального аналізу проблем. Розуміння впливу відходів на навколишнє середовище, знання правил сортування дозволить слухачам навчитись правильно поводитися з відходами та у майбутньому навчити інших. Вирішення конфліктів дозволить налагодити відносини учасників локального аналізу з оточуючими, мотивує до громадської діяльності і надасть можливість займатися адвокаційними проєктами, в тому числі, для благоустрою міста.

Аналогічні проблеми благоустрою існують майже у кожному місті України і мешканцям дуже важливо долучитись до подібних заходів. Приклад міста Вугледар є чудовим доказом того, що саме небайдужість та активна громадська позиція, особливо молоді, а також співпраця мешканців з органами місцевого самоврядування, — це запорука позитивних змін задля підвищення рівня комфорту та безпеки у громаді.

Системність та співпраця: успішний приклад проведення локального аналізу у Сєвєродонецьку

Практикою доведено: втілення ініціатив та планування успішного розвитку громади ефективне тільки за активної участі мешканців громади, а також їх взаємодії з органами місцевого врядування. Саме врахування думок та поглядів мешканців на вирішення існуючих проблем у громаді, а також синергійна міжсекторальна співпраця стає потужною платформою для вирішення суперечливих питань. Для виявлення та вивчення нагальних потреб є дієвий інструмент – локальний аналіз. Проєкт «Життя на межі миру: від громадських ініціатив до громадської безпеки в громадах», що реалізується спілкою «Громадські ініціативи України» у партнерстві з організацією «Точка доступу» у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції, перейшов до найвідповідальнішого етапу — проведення локального аналізу в громадах.

Дослідження локальних проблем у Сєвєродонецьку

Команда організації «БФ Реалізації ідей» успішно реалізувала міні-ініціативу «Локальний аналіз умов проживання, пересування та дозвілля мешканців кварталу № 61 м. Сєвєродонецька» – «Безпечний квартал».

Основана мета — дослідження стану інфраструктури, безпеки, комфорту, дозвілля та умов для занять фізичною культурою у мікрорайоні. Для проведення локального аналізу ініціативна група, до якої увійшли активні мешканці міста, обрали метод опитування. Задля отримання більш предметних та окреслених висновків щодо ситуації, яка наразі склалася у мікрорайоні міста, в опитуванні було запропоновано взяти участь молоді, учням шкіл, студентам, мамам з дітьми, а також іншим дорослим мешканцям району, які мали змогу висловити власні думки щодо стану інфраструктури.

Ініціативна група працювала за попереднім планом заходів, до окремих етапів якого увійшли:

Опитування мешканців кварталу методом інтерв’ю.
Опитування офлайн та онлайн у місцевій групі Facebook за допомогою гугл-форми.
Дослідницька прогулянка кварталом.
Опитування методом «Висячі питання» в школі та СНУ із залученням молоді.
Дослідницька прогулянка з представниками ініціативної групи та містянами на предмет фіксації небезпечних місць кварталу, дослідження стану доріг тощо.

Реалізуючи етап опитувань в режимі онлайн та офлайн, у тому числі методом інтерв’ю, мешканцям міста Сєвєродонецьк було поставлено 11 запитань, зокрема:

Що ви думаєте про стан доріг та тротуарів в вашому кварталі?
Який стан зовнішнього освітлення в вашому кварталі?
Чи відчуваєте ви себе в безпеці на вулиці в темний час доби?
Що ви думаєте про стан спортивного майданчику вашого кварталу?
Наскільки молодь задоволена відсутністю місць для дозвілля

Олена Агафонова, директорка «БФ Реалізації ідей» та представниця ініціативної групи з м. Сєвєродонецьк, окремо зазначила: «Ми проводили дослідження стану інфраструктури, безпеки, комфорту, дозвілля та умов для занять фізичною культурою в мікрорайоні за допомогою опитування, в якому взяли активну участь мешканці та молодь нашого міста. Опитування допомогло якнайширше розкрити наявні недоліки та проблеми, які потребують реконструкції та відновлення інфраструктури кварталу. Це стан доріг, а точніше їх повна відсутність, недостатня кількість освітлення, занехаяність та жахливий стан спортивного майданчика, бруд, який не прибирається та інше. Ми сподіваємось на співпрацю з міською владою, та впевнені, що разом зробимо наше місто кращим, сучасним та комфортним для всіх!».

Найближчим часом ініціативна група презентує результати локального аналізу у Сєвєродонецьку, на зустріч запрошено представників правоохоронних органів та ОМС, що у майбутньому сприятиме сумісному вирішенню окреслених проблем у громаді.

У висновку, приклад м. Сєвєродонецьк є наочним доказом того, що простий, але дієвий метод локального аналізу із залученням широкого кола представників місцевої влади, комунальних підприємств, громадськості та мешканців міста допомагає не тільки чітко окреслити проблему, а й зазначити найбільш оптимальні шляхи її вирішення.

Виявляємо та вирішуємо: локальний аналіз у громадах Донеччини та Луганщини

Утілення громадських ініціатив є рушійною силою позитивних змін та сприяє посиленню місцевого громадянського суспільства. Але як знайти саме ту ініціативу, розробити такий план дій, аби зміни були дійсно вагомими та позитивними, істотно покращуючи життя мешканців громади? Для цього є дієвий та результативний інструмент – локальний аналіз, який дозволяє провести дослідження думки та потреб окремої громади.

У межах відкритого конкурсу для НУО та ініціативних груп із Донецької та Луганської областей у межах проєкту «Життя на межі миру: від громадських ініціатив до громадської безпеки в громадах», що реалізується спілкою «Громадські ініціативи України» у партнерстві з організацією «Точка доступу» у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції, було відібрано 11 ініціатив. Географія відібраних ініціатив представлена громадами Донецької та Луганської областей, — Біловодська, Марківська, Лисичанська, Новгородська, Дружківська, Вугледарська, Покровська, Сіверська та, Сєвєродонецька громади. Головна мета застосування методів локального аналізу в кожній місцевій громаді — дослідження проблем, які наразі існують, а також пошук потенційних можливостей для їх ефективного вирішення. Кожна ініціатива буде мати персональний менторський супровід за допомогою онлайн-консультацій, які надаватимуть учасникам галузеві експерти від організацій-членів спілки «Громадські ініціативи України». Така синергія, що утворюється у співпраці з досвідченими активістами та ініціативними мешканцями громади дозволяє отримати теоретичні знання, одразу їх застосовувати на практиці, побудувати комунікацію, що сприятиме в майбутньому мережуванню та створенню нових НУО в Україні та за її межами.

Обрані методи локального аналізу

Нові підходи у роботі із громадами, особливо в умовах децентралізації, є вкрай важливими. Аби громади могли ефективно розвиватися, представникам влади та НУО вкрай важливо своєчасно виявляти загальні потреби громадян, очікування та готовність людей до активної співпраці у розбудові громади шляхом застосування будь-якого з методів локального аналізу, або ж цілого комплексу інструментів для підвищення результативності опитування. Після отримання інформації від обраної цільової аудиторії, необхідно її проаналізувати, використовуючи інструменти локального аналізу – SWOT, PESTLE, BCG тощо. Проведення локального дослідження потреб дозволяє не тільки окреслити ту чи іншу проблему, що наразі існує в громаді, а й знайти шляхи її вирішення, залучаючи мешканців громади. З метою дізнатись громадську думку, учасники проєкту, для втілення тієї чи іншої ініціативи, обрали наступні інструменти:

анкетування (онлайн-опитування за допомогою інтернет-ресурсів, круглі столи, фокус групові дослідження);
«висячі» питання;
дослідницька прогулянка.

Підсумковим етапом аналізу, після обробки отриманих даних, є презентація результатів, на яку ініціативні групи планують запросити не тільки громадськість, але й представників ОМС. Саме у такій співпраці, як доводить практика успішних громад, найбільш ефективно та швидко можна вирішити питання та нагальні проблеми, що турбують мешканців громади.

Тематика громадських ініціатив

Покращення рівня комфорту та безпеки у найширшому розумінні цих понять — це головне питання, яке турбує громади не тільки в Донецькій та Луганській області, а й в країні в цілому. Учасники проєкту, що планують у майбутньому впроваджувати ініціативи, окреслили наступну проблематику:

покращення екологічного стану. Наприклад, у Біловодській ТГ наразі гостро постала проблема утилізації сміття;
безробіття та незацікавленість місцевого населення в розвитку сільського господарства у селищі Марківка Луганської області;
проблема безпечного доступу мешканців с. Новгородське до Центру соціальної активності «Великий будинок поколінь», який було створено для налагодження зв’язку між поколіннями та надання підтримки людям «золотого» віку (центр знаходиться поблизу лінії зіткнення);
невдоволеність мешканців рівнем благоустрою у м. Вугледар, а також небезпечні та некомфортні умови проживання, пересування та дозвілля в окремих районах м. Сєвєродонецьк;
дослідження прийнятної для містян концепції вирішення проблеми безпритульних тварин, що турбує Дружківську громаду;
відсутність велоінфраструктури у м. Покровськ.

Залучення громадян на кожному етапі дослідження, супровід менторів-експертів, які мають багаторічний досвід у подібній галузі, а також співпраця з представниками органів місцевого самоврядування — це перший крок до успішного вирішення існуючої проблеми, підвищення рівня комфорту та безпеки в громаді. Слідкуйте за новинами, вже найближчим часом ми розпочнемо знайомити вас із результатами локального аналізу у громадах.

Для довідки

Проєкт «Життя на межі миру: від громадських ініціатив до громадської безпеки в громадах» реалізується спілкою «Громадські ініціативи України» у партнерстві з організацією «Точка доступу» у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки уряду Данії, Швейцарії та Швеції.

Програму підтримують дванадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз, Європейський інвестиційний банк, Посольство США в Україні, а також уряди Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.

Друзі, у нас чудова новина!

Стартувала очікувана серія тренінгів «Взаємодія влади та громади: використання інструментів локальної демократії». Вчора ми відвідали Сіверську громаду та дуже плідно попрацювали разом з її активними мешканцями та представниками місцевої влади. Поговорили про кожний з інструментів локальної демократії окремо та детально розглянули складання заявки на такий важливий конкурс, як Бюджет участі. Одже, зовсім скоро учасники та учасниці зможуть реалізувати свої цікаві ідеї та робити свою громаду більш розвиненою.

Тож, якщо ви:

• прагнете дізнатись в який спосіб взаємодіяти із місцевою владою, аби ця взаємодія була корисною та ефективною;

• прагнете оволодіти магією локального активізму;

• неодноразово чули про інструменти локальної демократії і вам вже цікаво дізнатись про них;

• вас цікавить адвокація як інструмент впровадження системних змін –

обов’язково долучайтеся до наших заходів, для цього пишіть нам на електронну пошту tochkadostupugo@gmail.com або у Facebook.

Перші кроки до оцінки ефективності

Громадська організація «Точка доступу» продовжує реалізацію проєкту «Підсилення потенціалу ОГС у здійсненні аналізу, моніторингу та оцінки громадських ініціатив та поширення кращих практик».

Понад 30 громадських ініціатив, які були підтримані Програмою розвитку ООН у 2020 році, потрапили до переліку учасниць проєкту, спираючись на які фахівці та фахівчині нашої команди проведуть незалежну оцінку. «Про 15 найкращих із них – ми підготуємо історії успіху, аби привернути увагу громадськості до їхньої діяльності», – розповіла виконавча директорка ГО «Точка Доступу» Анастасія Прокопенко

– «Чому подібний моніторинг та оцінка для ініціативних груп та новостворених організацій – є дуже важливими, і команди мають сприйняти цей процес схвально? Тому що саме стороння оцінка та рекомендації можуть сприяти розвитку команд та структур. Буває часто, що займаючись оперативною діяльністю, ми не бачимо нових перспектив та напрямів роботи, які вже варто запроваджувати або розвивати. Тож, список з 34 ініціатив – це перелік щасливчиків, які згодом зможуть отримати рекомендації від експертів проєкту та посилити свій організаційний розвиток», – підкреслила Анастасія Прокопенко.Для більш детального вивчення суті ініціатив, команди починають роботу над оціночними анкетами.

А команда наша команда тим часом, активно працює з організацією-ментором –

Центр “Жіночі перспективи”

і отримує цінний досвід із розробки методології моніторингу та оцінки.

Для ініціативних груп буде можливість отримати консультацію щодо реєстрації організації та подальшої ефективної роботи.

Проєкт «Підсилення потенціалу ОГС у здійсненні аналізу, моніторингу та оцінки громадських ініціатив та поширення кращих практик» реалізується ГО «Точка доступу» в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції.

#UNRPP

Оцінка ефективності – запорука сталих змін

Громадська організація «Точка доступу» розпочала реалізацію проєкту «Підсилення потенціалу ОГС у здійсненні аналізу, моніторингу та оцінки громадських ініціатив та поширення кращих практик».

Починаючи з 2014 року в країні спостерігається сплеск громадських ініціатив. Українці об’єднувались для вирішення нагальних потреб. Деякі ініціативи носили короткотривалий характер, та швидко припиняли своє існування. Але є значна кількість ініціативних груп, яка впроваджує спільну діяльність досить тривалий час.

Найчастіші такі ініціативи не мають стратегічного бачення та не є сталими. Вони реагують на потреби громади у короткостроковій перспективі, але залишають без уваги стратегічні комунікації, сталість результатів та розвиток власних компетенцій у темі громадянського суспільства. Проте є досить великий перелік унікальних, ефективних та успішних прикладів реалізації громадських ініціатив, але через відсутність комунікаційних майданчиків та якісного контенту, такі активності лишаються без відповідного висвітлення.

Тому, команда ГО «Точка доступу» починає розробку системи моніторингу та оцінки, а також методологію підготовки історій успіху про громадські ініціативи. Найближчим часом команда проєкту розпочне тісну комунікацію з виконавцями громадських ініціатив і разом із ними розпочне розробку ефективної системи моніторингу та оцінки.

Проєкт «Підсилення потенціалу ОГС у здійсненні аналізу, моніторингу та оцінки громадських ініціатив та поширення кращих практик» реалізується ГО “Точка доступу” в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру, за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції.

#UNRPP

Імунітет до іллюзій: на Донеччині та Луганщині шукали відповідне рішення

17 грудня відбувся IX Форум розвитку громадянського суспільства, організатором якого традиційно є ІСАР Єднання. У цьому році через карантинні обмеження масштабний захід проходив у новому зручному та цікавому форматі – форматі Телемарафону, який об’єднав 24 області та Крим. Головною інновацією заходу стало проведення регіональних заходів. Вперше в рамках Форуму працював регіональний майданчик Сходу у форматі «онлайн + офлайн», об‘єднавши однодумців Донецької та Луганської областей. Локальні партнери Форуму – громадська організація “Точка доступу” – надихнулась ідеєю нового формату події та залучила партнерів з, Краматорська, Дружківки, Сєвєродонецька та Вугледара до організації регіонального телемарафону.

Краматорськ

У Краматорську захід розпочався вітальним словом Анастасії Прокопенко, виконавчої директорки ГО «Точка доступу» (м.Краматорськ). Вона ознайомила учасників та учасниць з порядком денним, наголосила на важливості згуртованості та співпраці між громадськістю та владою для подолання викликів, що постали сьогодні перед суспільством.

«Ми вже бачимо позитивні результати такої співпраці, намагаємось далі посилювати та підтримувати такі ініціативи». Після привітання вона відкрила першу панельну дискусію «Стратегія розвитку громадянського суспільства. Досягнення, труднощі, перспективи», – підкреслила Анастасія Прокопенко. До участі у дискусії було запрошено національних консультантів ПРООН із мобілізації громад, представників органів місцевого самоврядування та керівних органів громадських рад Донецької обласної державної адміністрації, а також міста Краматорськ. Дискусія була присвячена доданню викликів сьогодення, специфіці роботи громадських організацій у Донецькій області, де в окремих громадах впроваджуються військово-цивільні адміністрації, а також пошуку рішень щодо підвищення громадської активності.

Ольга Присяжнюк, заступниця начальника відділу комунікації з громадськістю управління інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Донецької обласної державної адміністрації детальніше зупинилася на темі інструментів локальної демократії. Вона зазначила: «На жаль, людям зараз не вистачає живого спілкування, обміну практиками. Але ми розуміємо, що треба підтримувати громадськість. Так, дієвим інструментом локальної демократії, окрім бюджету участі, є конкурс з фінансової підтримки громадських проєктів, особливо ініціатив соціального напрямку. На даний час з’явилось багато громадських організацій, що опікуються питаннями ВПО, учасників АТО, а також ветеранські організації, які також подаються з громадськими проєктами». Вона розповіла про проєкти, які можуть бути подані на розгляд та підтримані, – це і пам’ятні заходи, фестивалі, тощо. «Важливо, щоб громадськість приймала активну участь у житті громади. Тому ми пропонуємо, щоб на локальному рівні приймали бюджет участі. Є громади, які з 2017 року проводять такі конкурси. У 2020 до проведення конкурсу доєдналися Сіверська та Новогродівська громада, Олександрівська ОТГ. Гарний приклад був у Маріуполі та Бахмуті, які також вперше провели конкурс та подивилися на проблеми у громаді глибше. В результаті було створено бібліотеку для людей з вадами зору, тобто задіяні вже більш соціальні напрямки у створенні ініціатив та проєктів».

Тетяна Сила, національна консультантка ПРООН із мобілізації громад, презентувала результати реалізації програми робочих груп з безпеки та соціальної згуртованості, що наразі працюють у громадах. Вона сфокусувалась на темі «Мобілізація громад як подорож у просторі змін. Будуємо діалог і партнерство», а також детально розповіла про практику мобілізації громад, шляхи залучення громадян до участі у житті громади, партнерство, активність та отримані результати. «Робочі групи із громадської безпеки і соціальної згуртованості – це той інструмент, який ми використовуємо в процесі мобілізації громад. Власне, для нас робоча група має бути представлена обов’язково владою, обов’язково громадським сектором. Ми працюємо над тим, щоб більше і більше був чутний голос вразливих груп у громаді, яким потрібно більше підтримки. Всі ті активності, які ми плануємо у громаді, ми розгортаємо навколо робочої групи, це і профіль громади, і бюджети участі, і моніторинг бюджетів, і дослідження та аналіз проблем і ресурсів, і залучення бізнесу», – зазначила Тетяна Сила. Вона також відмітила, що у питанні «Як побудувати діалог з владою?» головним є довіра, і результати досліджень, що було проведене у 2019 році, показують поступове зростання довіри до інституції.

Ірина Степанова, заступник голови громадської ради при Донецькій обласній державній адміністрації розповіла про діяльність консультативно-дорадчого органу та зазначила: «Ми бачимо, що українське суспільство дуже сильно активізувалося та згуртувалося, та стало на захист своїх державних інтересів, коли почався конфлікт. Зараз наступний виклик – це ковід. Наприклад, у 2019 році на участь у загальних зборах громадської ради у нас подавались 94 організації. Це дуже гарний показник того, що громадянське суспільство хоче приймати участь в організації державної політики, що є основним завданням для створених громадських рад. У цьому році ми опинились серед таких викликів, яких ще в Україні і в світі не було. Тому ми за підтримки управління написали листа до секретаря Кабінету міністрів, для того щоб отримати роз’яснення, що нам робити з двох питань: по-перше, це громадські ради тих районів, які зараз розформовані, як коригувати роботу таких громадських рад у правовому полі. А також, питання, як нам діяти у тих громадах, де створені військово-цивільні адміністрації, бо для них не передбачено такий консультативно-дорадчій орган як громадська рада».

Світлана Чепелєва, заступник голови Краматорської міської громадської ради, під час дискусії розповіла про роботу і успіхи консультативно-дорадчого органу, нещодавно створену у Краматорську батьківську раду, а також особливо зазначила, що дуже важливо навчитись працювати на упередження. «Мета створення батьківської ради у Краматорську – знаходити проблеми та допомагати їх виправляти. Це і якість харчування у навчальних закладах, якість освіти офлайн та онлайн. Для того щоб на ці питання впливати, дійсно необхідно проводити моніторинг».

У підсумку дискусійної панелі спікери підкреслили, що є вже цікаві ідеї і плани на майбутнє, бачення подальшого розвитку. Дуже важливо мати спільні цілі, довіру та вміти будувати діалог.

Вугледар

Унікальний формат, у якому проходив цьогорічний Форум, здобув прихильність як у гостей, так і в організаторів нашого локального заходу. Він дозволив відчути об’єднання всієї країни, стати частиною великого, залишаючись при цьому майже у себе вдома, обговорювати все почуте паралельно із виступами спікерів. Майданчиком для регіональної події на сході Донецької області слугував офіс Агенції розвитку Вугледара. Офлайн були присутні представники\ці різних сфер зайнятості та вікових категорій. На майстер-класі, який провела Тетяна Сігаєва, консультантка ПРООН із розробки освітніх ігор, менеджерка з організаційного розвитку Агенції Розвитку Вугледара, тренерка, фасилітаторка, було представлено ігрофікацію, як приклад захоплюючих механік для досягнень серйозних результатів.

«Гра – це не просто пізнавальний процес. Це задоволення від отримання інформації», – відмітила Тетяна Сігаєва.

Учасники та учасниці отримали повну інформацію про саме поняття ігрофікації та її трьох китів, переваги ігрових технік, чому ігри є ефективними, чому взагалі людям подобається грати і важливо дорослим це робити, які можливості надає використання ігрових елементів, чого не зможе дати ця техніка, які проблеми вирішує ігрофікація, як вона сприяє отриманню інформації людиною та розвитку організацій. Також було продемонстровано успішні та неуспішні приклади використання ігрофікації, у яких сферах вводять ігротехніки, де у буденному житті всі стикаються із результатами роботи ігрофікаторів. В результаті майстер-класу присутні дізнались про інструменти ігрофікації, різницю між грою та ігрофікованою системою, взаємозв’язок між ігротехніками та мотивацією і, найголовніше, як впроваджувати ці техніки у реальному житті та досягати цілей.

Сєвєродонецьк

На локальному майданчику партнерів у Сєвєродонецьку Олена Ніжельська, голова ГО «Кризовий медіа-центр «Сіверський Донець» провела для учасників та учасниць заходу цікавий майстер- клас «Вакцина від фейків з доведеним ефектом. Протидія пандемії брехні». У розповіді про подачу інформації вона зазначила, що варто уникати у своїй речі слів-маркерів на кшталт «вірус-убивця», «смертельний вірус», що збільшують в інформаційному просторі питому масу негативу. Це, в свою чергу, призводить до поширення панічних настроїв та зменшенню рівня довіри один до одного. «Здоровий глузд, інформаційна гігієна та солідарність – це основа раціонального споживання інформації в непрості часи інфодемії», – окремо відмітила Олена Ніжельська.

Наступна панельна дискусія, що відбулася на майданчику у Сєвєродонецьку, була присвячена темі «Стратегія розвитку громадянського суспільства. Досягнення, труднощі, перспективи». До розмови було запрошено представників ОМС, представників громадської ради, громадських активістів, які розповіли про особливості розвитку громадянського суспільства у Луганській області, складнощі побудови діалогу представників НГО та влади.

Юлія Чехута, представниця ГО «Жінки Луганщини», звернула увагу на гендерний дисбаланс в розвитку громадянського суспільства Луганщини. У розмові вона підкреслила: «Жінки спроможні надати будь-якій проблемі обличчя. Можливо, ми висловлюємося більш емоційно, використовуючи не лише цифри та факти. Але саме це дозволяє подивитися на питання більш об’єктивно. Тому участь жінок є обов’язковою в суспільних процесах. Наш голос має бути почутим».

Андрій Зайцєв, заступник начальника Департаменту масових комунікацій Луганської обласної державної адміністрації, підкреслив: «У зв’язку з впровадженням реформи децентралізації, з посиленням органів місцевого самоврядування, комунікація з активними громадянами має бути зосереджена переважно на рівні територіальних громад. Тому і механізми локальної демократії доцільно розвивати саме на цьому рівні, а обласна державна адміністрація має здійснювати здебільше координаційні та моніторингові функції».

Юрій Ященко, екс-голова Громадської ради, активний громадянин міста Сєвєродонецьк, під час дискусії розповів про те, як у Сєвєродонецьку відбувається розвиток громадянського суспільства. Він окремо зауважив: «Коли рішення у місті приймається без комунікацій з громадськістю, я пригадую вислів «За нас без нас – то не для нас».

Олег Невениця, голова правління ГО «Кризовий медіа-центр «Сіверський Донець» щодо введення у Сєвєродонецьку військово-цивільної адміністрації, поділився враженнями щодо співпраці з владою: «Я не бачу особливого прогресу в стосунках влади та громадянського суспільства після введення ВЦА у місті. Громадські активісти та підприємці живуть своїм життям, а влада – своїм».

Анатолій Рижков, представник громадської ради при Луганській обласній адміністрації, підкреслив: «Громадські ради мали б стати інструментом реального впливу на прийняття рішень органами влади та місцевого самоврядування. Але є суттєва проблема – небажання з боку органів влади взаємодіяти з громадянськими активістами, які, на погляд чиновників, є занозою, яка заважає їм спокійно працювати. Тому ми впираємося в цей бар’єр, незважаючи на те, що в громадянському суспільстві є пропозиції, є конструктивні ідеї, і головне – є бажання діяти».

Ганна Павленко, урбаністка, спікерка від ГО «Нова Дружківка» у дискусії «Розвиток міського середовища та участь мешканців у плануванні розвитку громади» поділилась інформацією та досвідом, як розвивати міські середовища, залучаючи мешканців до цих процесів, а також що необхідно врахувати, аби така діяльність була цікавою, ефективною та корисною як неурядовим організаціям, так і громаді в цілому. «Публічні простори – не тільки площі та парки, це і вулиця, на якій ти живеш, і твій двір. І саме від тебе може залежати, наскільки він буде комфортній та сучасний. Кожен може стати тактичним урбаністом та реалізувати свій проєкт і тому є доказ – дитячий майданчик, який побудували мешканці Дружківки у своєму дворі», – зазначила Ганна Павленко.

IX Всеукраїнський Форум розвитку громадянського суспільства, що відбувся у цьому році у новому зручному та цікавому форматі, незважаючи на виклики сьогодення, доводить, що всім нам разом під силу перетворити обмеження на нові можливості! Нагода долучитися до масштабного заходу регіональним майданчикам є новою сходинкою на шляху до створення міцного громадянського суспільства, нових партнерств та побудови діалогу міх громадськістю і владою.