Дослідницька прогулянка Вугледаром: виявлення проблем та пошук шляхів їх вирішення

Як зробити міський простір більш комфортним, екологічно безпечним та привабливим? Насправді, для того, щоб розпочати позитивні перетворення, треба зробити перший крок — дослідити стан благоустрою у місті за допомогою локального аналізу. Саме таку ініціативу — «Життя на межі миру: від громадських ініціатив до громадської безпеки в громадах», що реалізується спілкою «Громадські ініціативи України» у партнерстві з організацією «Точка доступу» у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції, вже почали успішно втілювати у життя активісти міста Вугледар, що на Донеччині.

 

Результати дослідницької прогулянки

Перш ніж розпочати дослідження будь-яким з методів локального аналізу, необхідно чітко окреслити проблему. Так, активісти міста Вугледар — представники громадських організацій та молодіжної ради міста, позначили наступну проблему для детального дослідження — «Невдоволенність молоді рівнем благоустрою у місті Вугледар», а інструментом для дослідження було обрано дослідницьку прогулянку. В локальному аналізі взяли участь хлопці та дівчата віком від 12 до 20 років. У супроводі менторів, учасники та учасниці прогулялися містом, фотографуючи ділянки, де, на думку молоді, є проблеми. Після прогулянки відбулося обговорення і, за допомогою фотофактів учасники та учасниці пояснювали, що не сподобалось в тому чи іншому місці. За результатами  дослідницької прогулянки молодь, залучена до локального аналізу, зазначила наступні проблеми благоустрою міста Вугледар:

Крім того, під час аналізу прогулянки учасники торкнулися теми відсутності пішохідних переходів на перетині окремих вулиць, наявність небезпечних конструкцій біля житлових будинків, розташування паркувань біля дитячих майданчиків тощо.

Іван Мороз, член правління «Креативна платформа IT Start», заступник голови Молодіжної ради Вугледарської міської ради, зазначив: «Я, як представник ініціативної групи, а також всі співорганізатори заходу, були здивовані не тільки активністю молоді, що долучилася до заходу, але й проблемами, які було виявлено. Наприклад, були такі місця, біля яких проходиш кожного дня, але не помічаєш, що саме тут небезпечно або зовнішній вигляд зовсім псує враження від нашого міста. Незважаючи на те, що кількість учасників локального аналізу була невеликою, реакція громадськості виявилася резонансною. Вона ніби об’єднала людей, змусила разом звернути увагу на існуючі проблеми. Мені сподобалося те, що люди побачили: більшість проблем залежать не від роботи влади чи благоустрою, а від нас самих. Вважаю, що це було основною метою проведення локального аналізу — подивитися на причину проблем з різних боків».

 

Тренінги для учасників локального аналізу

В межах швидкого вирішення проблем, що були виявлені під час дослідницької прогулянки Вугледаром, за підтримки організаторів проєкту «Життя на межі миру: від громадських ініціатив до громадської безпеки в громадах», ініціативною групою було запропоновано провести серію тренінгів, які вже проходять у Центрі громадських ініціатив «SOVA». Для навчання було обрано наступні теми:

Ефективність такого плану дій полягає у тому, що цикл навчальних заходів підведе учасників локального аналізу до вирішення проблем. Вони зможуть отримати вичерпну інформацію про дієві інструменти для самостійного вирішення виявлених у місті проблем. Знання правил використання громадського бюджету за статтею благоустрою міста дозволить молоді самостійно створювати проєкти для вирішення виявлених під час локального аналізу проблем. Розуміння впливу відходів на навколишнє середовище, знання правил сортування дозволить слухачам навчитись правильно поводитися з відходами та у майбутньому навчити інших. Вирішення конфліктів дозволить налагодити відносини учасників локального аналізу з оточуючими, мотивує до громадської діяльності і надасть можливість займатися адвокаційними проєктами, в тому числі, для благоустрою міста.

 

Аналогічні проблеми благоустрою існують майже у кожному місті України і мешканцям дуже важливо долучитись до подібних заходів. Приклад міста Вугледар є чудовим доказом того, що саме небайдужість та активна громадська позиція, особливо молоді, а також співпраця мешканців з органами місцевого самоврядування, — це запорука позитивних змін задля підвищення рівня комфорту та безпеки у громаді.

 

Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з  питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та  сільськогосподарська організація ООН (ФАО). 

Програму підтримують дванадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США  в Україні, а також уряди Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії. 

Результати проведення локального аналізу в громадах: майбутня Мангушевська ОТГ

Наразі громадська організація «Точка доступу» продовжує публікацію серії статей, в яких подається звіт щодо результатів локального аналізу в розрізі команд-учасниць проекту “Через громадську участь до участі в управлінні громадою”. Наступний матеріал – звіт про проведення локального аналізу для виявлення проблем і наявних питань майбутньої Мангушевської об’єднаної територіальної громади.

Приклад застосування методів локального аналізу 

У період з 17 по 29 лютого 2020 року у Покровській селищній раді (Мангушевський район) представниками команди проекту “Через громадську участь до участі в управлінні громадою” був проведений локальний аналіз із застосуванням методів, запропонованих на попередньому тренінгу. Проблема, яку досліджували у громаді, – “Оцінка потенціалу розвитку громади”. Для отримання інформації від громадян було застосовано комплекс методів, який складався з наступних інструментів: анкетування, опитування по телефону та опитування при зустрічі. Питання, на які планувалося отримати відповіді від мешканців, були наступними:

1.    Визначити нагальні потреби в громаді.

2.    Визначити очікування населення від влади в питаннях розбудови громади

3.    Визначити готовність громадян брати участь у розбудові громади.

Представниця команди, громадська діячка та членкиня майбутньої громадської організації Стецюн Тетяна зазначила: “Покровська сільська рада стоїть перед певним вибором під час формування територіальної громади, тому визначення потенціалу громадської участі та пріоритетів територіального розвитку є нагальними.” Для проведення аналізу було обрано цільову аудиторію для опитування, яка поділена на кілька категорій. Пані Тетяна зазначила, що всього в дослідженні прийняли участь 102 особи від 16 до 76 років, з них: особи, що мають освіту робочих професій 65% та 27%  – особи з вищою освітою, 8% – учні та молодь. Командою було визначено 3 головних питання та розроблено анкету. Опитування проводилося шляхом анкетування мешканців по всій території громади, а саме – на зупинках, в магазинах, дитячих майданчиках, у поліклініці, в бібліотеці, в місцях зустрічей молоді. Також до опитування було залучено місцевих депутатів, волонтерів та активних громадян задля надання допомоги у зборі інформації серед різних верств населення.

Результати аналізу

Під час проведення локального  аналізу учасниками команди Мангушевського району було визначено первинну недовіру населення до соціологічних досліджень. Але в процесі безпосереднього спілкування з мешканцями вдалося частково змінити їх настрої, а де-кого залучити до майбутньої спільної діяльності та громадської роботи. За оцінкою учасників, проведене дослідження вважається вдалим. Особливістю є те, що аналіз продемонстрував більшу довіру населення до громадських ініціатив, ніж до дій влади. Незважаючи на переважно оптимістичні настрої, в процесі виникли деякі складнощі:

    при опитуванні люди мали певні побоювання щодо надання особистої інформації (ім’я та прізвище, вік, освіта);

    нерозуміння опитуваних мети дослідження;

    байдужість до ситуації, відсутність готовності брати безпосередню участь у розбудові громади.

Подолати складнощі, які виникли під час опитування, вдалося шляхом особистих розмов та роз’яснень, надання прозорої інформації щодо майбутньої діяльності громади, формування довіри, спільного планування подальшої співпраці. Головні позитивні результати, яких вдалося досягти, застосувавши комплекс методів локального аналізу, наступні:

1.    Виявлено бажання змін та готовність мешканців до співпраці з владою, громадськими організаціями та активістами.

2.    Громадяни стали більш обізнаними та відкритими до співпраці в освітньому, науковому та громадському просторі громади.

3.    Були намічені скоординовані дії щодо подальшої соціальної згуртованості населення у громаді.

Для висвітлення отриманих результатів локального аналізу команда запланувала проведення презентації на засіданні Покровської сільської ради, поширення у соціальних мережах, а також публікацію матеріалів на офіційному сайті Донецького державного університету управління.

Команда громадської організації «Точка доступу» виказує подяку всім учасникам команди за активну плідну працю та надання практичного досвіду, який допоможе іншим громадам в успішній розбудові. 

Проект «Через громадську участь до участі в управлінні громадою» реалізується в межах Програми ООН із відновлення і розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Результати проведення локального аналізу в громадах: Нижньоодуванська ОТГ

Нагадуємо, що наразі громадська організація «Точка доступу» продовжує публікацію серії статей, в яких будуть висвітлені результати локального аналізу в розрізі команд-учасниць проекту “Через громадську участь до участі в управлінні громадою”. Наступний матеріал – звіт про проведення локального аналізу для виявлення проблем та наявних питань, що турбують мешканців у Нижньодуванській селищній ОТГ, Сватівського району Луганської області.

Застосування методів локального аналізу у Нижньодуванській ОТГ 

Задля виявлення потреб та проблем громади, активісти комади Нижньоодуванської селищної ОТГ застосовували два методи – анкетування та мапування. Основне питання, яке було поставлене мешканцям громади – «Створення облаштованого місця для зустрічей та спілкування молоді 12+». Очікування учасниківкоманди Нижньоодуванської селищної ОТГ від опитування складається з наступних аспектів:

Чи потрібен облаштований простір для безпечного дозвілля молоді? 

Де його створити (на якій території селища)? 

Як його уявляють молодь та представники старшого покоління?

Чи готові жителі селища докласти власних зусиль для створення такого місця?

Активістка громади, член майбутньої громадської організації “Освітянська Єдність”, секретар Нижньоодуванського ЗЗСО 1-3 ступенів Косенко Марина розповіла, чому саме такі питання були обрані для проведення локального аналізу: “У селищі багато молоді, але місця для їх спілкування немає. Будинок культури знаходиться в аварійному стані. Для проведення дозвілля молодь збирається у покинутих будівлях, в необлаштованих для відпочинку місцях, що несе загрозу їх життю та здоров’ю, сприяє скоєнню асоціальних вчинків. Облаштування простору для безпечного дозвілля,  дасть можливість молоді перебувати на свіжому повітрі, спілкуватися, займатися улюбленими хобі (скейт, ролики). Наявність облаштованого місця дозволить проводити свята, виставки, тренінги, семінари, зустрічі, обговорення стосовно різних питань, що цікавлять жителів громади.” – зазначила пані Марина.

Для проведення аналізу методами анкетування та мапування було обрано цільову аудиторію мешканців, яка активісти поділили на дві окремі категорії:

1.      Молодь, учні 7-11 класів. В результаті було залучено до аналізу 69 учнів віком від 12 до 18 років.

2.      Представники влади, пересічні жителі громади. В результаті було залучено до аналізу 53 учасники віком від 18 до 75 років.

Проведення локального аналізу в Нижньодуванській ОТГ проходило у два етапи. На першому етапі, якій відбувався в період з 17 по 21 лютого, було проведене анкетування. Всім учасникам аналізу було запропоновано взяти участь у опитуванні, в процесі якого респонденти мали відповісти на 6 поставлених запитань стосовно потреби в наявності облаштованого простору для безпечного дозвілля молоді, місця його розташування, важливих складових такого простору, готовності взяти участь в процесі його облаштування. Всього в анкетуванн прийняли участь 122 учасники. На другому етапі аналізу – мапування, який проводився з 24 по 27 лютого, ініціативні групи створили 7 окремих мап з відображенням власного бачення облаштування простору для безпечного дозвілля молоді. За результатами другого етапу було створено узагальнену мапу, де були враховані всі окремі пропозиції учасників анкетування та мапування.

Приємне враження у активістів залишив той факт, що мешканці активно приймали участь на всіх етапах анализу. Представниця майбутньої громадської організації “Освітянська Єдність” зазначила: “Проводилася командна робота, громадяни селища активно долучилися під час обох етапів – під час анкетування членами ініціативної групи – в якості респондентів; в процесі  мапування – в якості членів ініціативних груп, що створювали мапи.” – прокоментувала пані Марина Косенко.

Результати аналізу

Інформація про проведення та результати локального аналізу  була висвітлена на сайті Нижньодуванської селищної ради.

Публічна презентація результатів проведеного локального аналізу пройшла на зборах активу громади, перед яким виступили представники ініціативної групи. Активісти проінформували всіх присутніх про результати проведеного анкетування та продемонстрували узагальнену мапу. Зі слів учасників команди проекту “Через громадську участь до участі в управлінні громадою”, локальний аналіз вважається успішно проведеним.  В результаті плідної командної роботи було досягнуто наступних результатів:

1.    Проблема відсутності облаштованого простору для безпечного дозвілля молоді, яка завжди була доволі гострою, отримала розголос та була винесена на обговорення громади. Це дало дало змогу зосередити на ній увагу громадськості та намітити шляхи її вирішення. 

2.    Зібрано пропозиції різних вікових груп населення стосовно облаштування такого простору з його місцем розташування та функціоналом. 

3.    Окремий результат полягає в тому, що жителі громади виказали готовність взяти участь в облаштуванні простору.

Команда громадської організації “Точка доступу” дякує команді Нижньоодуванської селищної ОТГ за активність та бажає успіхів в реалізації проекту.

Проект «Через громадську участь до участі в управлінні громадою» реалізується в межах Програми ООН із відновлення і розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Результати проведення локального аналізу в громадах: Світлодарськ

Виявлення потреб мешканців громади – один із основних аспектів її сталого успішного подальшого розвитку. Тож, нагадуємо, що завершився другий відповідальний етап проекту “Через громадську участь до участі в управлінні громадою”, організованого громадською організацію «Точка доступу». По завершенню освітнього заходу “Локальний аналіз для розвитку громад” учасникам команд було запропоноване домашнє завдання – практичне застосування методів локального аналізу у своїй громаді. Мета завдання полягає у виявленні проблем і потреб громади шляхом застосування методів локального аналізу, які були розглянуті на попередньому тренінгу. Слід окремо зазначити, що більшість команд з цікавістю та відповідальністю поставилися до виконання завдання. Тож, наразі, громадська організація «Точка доступу» розпочинає  серію статей, в яких будуть висвітлені результати локального аналізу в розрізі команд-учасниць проекту. Перший матеріал – детальний звіт-аналіз з виявлення потреб і проблем міста Світлодарськ (Донецька обл.), проведеного учасниками команди.

Застосування методів локального аналізу 

Для розвитку та залучення громадян до активної участі у житті міста Світлодарськ, команди застосовували метод “Висячих питань”, суть якого полягає в опитуванні мешканців із  подальшою обробкою відповідей. Сучасний прозорий метод локального аналізу дозволяє ефективно виявити наявні потреби громади. Їх вирішення спільним шляхом сприяє у майбутньому досягненню успіхів в активній взаємодії представників місцевих влади та громадськості. Детальний аналіз допоможе не тільки виявити низку наявних проблем і питань, а ще й знайти ресурси, раціональні шляхи, скоротивши час на їх вирішення.

Питання, яке було поставлене мешканцям міста Світлодарськ, – “Що потрібно зробити, аби Світлодарськ став кращим?” Для опитування була визначена цільова аудиторія, яку об’єднали у три більш вузькі групи:

·         Молодь віком 12-17 років.

·         Люди середнього віку.

·         Люди поважного віку.

Головним очікуванням групи, за словами активістів, які проводили опитування, було бажання почути від різних вікових груп громади реальні пропозиції та побажання щодо розвитку міста, щоб розуміти, в якому напрямку працювати далі. Для виявлення думки громадян був розроблений наступний механізм дій:

1.    Оголошення про опитування на кожній точці.

2.    Встановлення мотузок для опитування з листками паперу для відповідей.

3.    Подальший збір інформації, наданої в ході опитування мешканцями міста.

4.    Аналіз та обробка отриманої від громадян інформації.

5.    Публікація результатів опитування методом “Висячих питань” на місцевих сайтах та сторінках у соціальних мережах.

За словами заступника голови громадської організації “UA Group” Андрія Полухіна, в процесі опитування виникли труднощі: “Не вийшло організувати третю точку для опитування людей середнього віку. Не були зроблені фото опитування пенсіонерів. Важко було комунікувати між ГО, але допомогли в цьому працівники виконкому.” – прокоментував ситуацію активіст Андрій Полухін. Тож, результати проведення локального аналізу у Світлодарську наступні:

Отримані від двох різних вікових груп результати виявилися схожими, що було неочікувано для організаторів опиту “Висяче питання” в місті Світлодарську.

“І молодь, і люди похилого віку переживають за стан інфраструктури міста. Всі вони пишуть про освітлення та стан будівель в місті. Тільки молодь більше хвилює зовнішній стан будівель, а пенсіонерів – їхній функціонал.” – розповів заступник голови громадської організації “UA Group” Андрій Полухін. Випробувавши на практиці метод локального аналізу “Висячі питання”, учасники команди з міста Світлодарськ зійшлися у думці, що в майбутньому такі опитування хотілося б зробити частішими і більш масштабними.

Громадська організація «Точка доступу» дякує учасникам команди з міста Світлодарськ за активність щодо виконання завдань. Але, що найбільш важливіше, таке відповідальне ставлення громадян і сумісна плідна робота в майбутньому обов’язково можуть забезпечити сталий розвиток міста.

Проєкт «Через громадську участь до участі в управлінні громадою» реалізується в межах Програми ООН із відновлення і розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу

Команди з 5 громад Донецької та Луганської областей дослідять думку мешканців завдяки інструментам локального аналізу.

“Аби громади могли ефективно розвиватись, представникам влади та громадських організацій вкрай важливо виявляти загальні потреби громадян, очікування та готовність людей до активної співпраці у розбудові громади шляхом застосування будь-якого з методів локального аналізу, або ж цілого комплексу інструментів для підвищення результативності опиту мешканців”, – стверджує Анастасія Прокопенко виконавча директорка ГО “Точка доступу”, координаторка проекту «Через громадську участь до участі в управлінні громадою»

Свою результативність підхід локального аналізу довів у Польщі. “Завдяки співпраці команди “Точки доступа” із польськими партнерами, він запроваджується в нашому регіоні вже протягом 3 років. І ті громади, які раніше почали використовувати подібний підхід у своїй роботі, тепер більш результативно застосовують наявні ресурси та залучають нові, під конкретні проекти”, – підкреслила Анастасія Прокопенко. 

Для тих, хто прагне дізнатись про методи локального аналізу та особливості його проведення, наводимо приклади планів громад-учасниць проекту  «Через громадську участь до участі в управлінні громадою», які протягом найближчих двох тижнів будуть втілюватись у життя. 

«Висячі питання»

Команди з міста Світлодарськ, Покровськ та майбутня Мангушська ОТГ обрали для проведення первинного аналізу метод «Висячих питань». Інструмент використовується для збірки думок жителів по тому чи іншому питанню, вирішення якого в майбутньому сприятиме розбудові громади та покращенню життя. Для цього учасники проекту «Через громадську участь до участі в управлінні громадою» діятимуть за наступним алгоритмом:

1.    Виберуть цільову групу для опиту мешканців. В залежності від поданого на розгляд громадян питання, учасники виберуть цільову аудиторію або розглядатимуть відповіді від всіх учасників опиту.

2.    Вибір місця розташування. Коли питання цільової аудиторії вирішене, потрібно вибрати оптимальне місце для розташування інсталяції, яка виглядає наступним чином: натягується мотузка (між деревами на вулиці, в коридорах установи, або інше), на якій фіксуються листки з питанням. Для заохочення активності можна повісити поряд кілька відповідей для прикладу.

3.    Аналізування. Після отримання відповідей від цільової аудиторії громади, команди починають аналіз отриманої інформації, пристосовуючи інструменти локального аналізу – SWOT, PESTLE, BCG. (якщо вас цікавлять подробиці, то найближчим часом ми підготуємо окремий матеріал. слідкуйте за оновленням інформації на сайті ГО “Точка доступу”   

Питання, які найбільш хвилюють, в розрізі громад:

·         Для команди з міста Світлодарськ важливо отримати відповідь від мешканців на питання розвитку міста, покращення життєвих умов.

·         Учасники з міста Покровськ планують отримати відповідь на питання, що найбільше хвилює людей у місті.

·         Для команди з Мангушського району важлива думка громадян про нагальні потреби, готовність мешканців до спільної розбудові громади, очікування від органів влади.

Для підвищення резонансу та ефективності масштабної роботи після проведення локального аналізу методом «висячих питань» з обробкою даних учасники висвітлюють всі етапи у соціальних мережах, на сайтах громад, газетах та на громадських слуханнях. Учасники команд з міст Покровськ, Світлодарськ та майбутньої Мангушської ОТГ, до яких входять представники громадськості та органів місцевого самоврядування, таким чином можуть налагодити з громадянами зворотній  зв’язок, побудувати діалог з представниками влади, залучити мешканців до активної участі у житті громади з метою вирішення проблем та покращення життя у громаді.

Анкетування та мапування

Нижньоодуванська ОТГ для проведення локального аналізу обрала інструменти мапування та анкетування. Проблема, на яку громада планує отримати відповідь від мешканців – «Створення місця для зустрічі і спілкування молоді 12+». Першим етапом планується проведення анкетування, в якому приймають участь школярі – учні 7, 8, 9, 10 класів, активісті громади – вчителі, вихователі дитячих садків,  учасники громадських організацій. Після проведення анкетування та обробки результатів планується наступний етап аналізу – мапування. Для втілення інструменту цільову аудиторію розділять на три окремі групи – школярі, активісти громади та представники влади. Кожна з груп підготує свій проект мапування, після чого результати будуть проаналізовані та порівняні за допомогою комплексу інструментів, наданих на попередньому тренінгу, з метою подальшого обрання оптимального проекту для громади. 

Проведення локального аналізу з використанням стандартних та нестандартних методів, поданих на другому тренінгу, організованому громадською організацією «Точка доступу», є важливим етапом проекту. Практична методологія є актуальною та необхідною в час формування та встановлення взаємодії органів місцевої влади та мешканців громади, комплексний локальний аналіз допоможе залучити мешканців до громадської активності. Завдяки застосуванню кількох обраних інструментів можна своєчасно виявити та знайти рішення для існуючих проблем. Після проведення локального аналізу команди зможуть підготувати проект для адвокаційної кампанії, яка є наступною темою тренінгу.