Точка доступу

Можливості позашкільної освіти в умовах реформи та децентралізації

3-го квітня 2018 року відокремлений підрозділ пласт-національної скаутської організації “Станиця Слов’янськ” провів круглий стіл за участю представників влади та громади. Присутні обговорювали можливості позашкільної освіти для учнів та студентів. А також те, як скаутський рух впливає на національно-патріотичне виховання.

Начальник відділу національного виховання та європейської інтеграції департаменту освіти і науки Донецької облдержадміністрації Olena Vasylenko надала статистичні дані стосовно позашкільної зайнятості.

Виявляється, що дітям не вистачає гуртків зайнятості у військово-патріотичному напрямку (займаються лише 4,2%, а хотіли б 11%), а також в туристично-краєзнавчому напрямку (займаються 3,6% дітей, а хотіли б 18%). До речі, 36% дітей та підлітків зовсім нічим не займаються. Окрім школи, звісно.

І керівник Донецької округи Пласту Вадим Овчаренко (Vadym Ovcharenko) наголошує, що їх організація ставить за мету всебічний розвиток дітей та молоді.

Ми ж у свою чергу нагадуємо, що завдяки фінансовій підтримці ГО «Точка Доступу» стали можливими 2 мандрівки пластунів до Рівненської області задля обміну досвідом та відвідування “Пластової оселі”, а також низка інших цікавих заходів.

Тож долучайтеся до ініціатив ГО «Точка Доступу» – це цікаво та корисно!

Тренінг з написання проектів на конкурс «Бюджет участі» для мешканців Слов’янська

Громадська організація «Точка доступу» запрошує мешканців Слов’янська на тренінг з підготовки проектів для конкурсу «Бюджет участі».

Якщо в тебе є ідеї, ініціативи чи просто бажання змінити місто, але ти не знаєш, як написати проектну заявку для Бюджету участі, приходь на тренінг, який допоможе змінити рідне місто на краще. Участь безкоштовна.

Тренінг відбудеться 4 квітня 2018 року з 11 до 15 години. Реєстрація триватиме до 2 квітня. Відібраним учасникам буде повідомлено про місце проведення тренінгу.

Реєстрація за лінком https://goo.gl/AXw5XE

Освітні заходи відбуватимуться в рамках проекту Громадський пояс Донбасу, що реалізовується Західноукраїнський ресурсний центр у партнерстві з Центром Громадської адвокатури та Товариством Лева, за фінансової підтримки ЄС.

Інформаційно-консультаційна кампанія імплементації Бюджету участі є спільним проектом громадських організації «Нова Дружківка» та ГО «Точка Доступу».

В Краматорську презентували результати «Атестації» депутатів міської ради

Громадська організація «Точка доступу» в ході круглого столу, презентувала результати оцінки діяльності депутатів Краматорської міської ради протягом другого року повноважень.

«Враховуючи критерії оцінки, що передбачались методологією «атестації», та результати експертного опитування, лише 2 депутата Краматорської міської ради, які отримали максимальні оцінки по двом показникам, сьогодні будуть відзначені нагородами. Ще 5 депутатів, чиї оцінки максимально наблизились до лідерів, але їм не вистачило одного балу, отримають подяки від нашої організації за співпрацю в рамках цієї ініціативи», – розказав аналітик ГО «Точка доступу» Ілля Перекрестов.

Власенко Валерій: «Це стимул до дій і цей стимул роботи комусь вказує на їх помилки, 
комусь навпаки вказує на їх сильні сторони і показує іншим депутатам як треба далі працювати».


Фоміна Світлана: «Це соціально значимий проект, на мій погляд це величезний аванс, 
завдяки цьому проекту я розумію що треба працювати ще більш професійно. Завдяки цьому проекту 
я переконалася що ми робимо все правильно і це величезний аванс для роботи депутатів на виборців, 
на благо людей нашого міста. По-перше це дисциплінує, ми розуміємо наскільки за нами спостерігають 
і ми повинні однозначно виконувати свою роботу дуже якісно. Якби цей проект тривав, то наш виборець 
був би дуже радий.

За оцінкою організації в Краматорській міській раді тільки 3 депутати відзначені максимальною оцінкою «5 балів» – Безсонний Андрій, Власенко Валерій та Фоміна Світлана. Більшість депутатів Краматорської міської ради, а саме 33 депутата отримали позитивні «4 бали». Ще 6 депутатів отримали посередні «3 бали».

Експерти в оцінці депутатів Краматорської міської надали наступні оцінки: 4 депутата отримали від експертів «5 балів» – Власенко Валерій, Кісліцина Лілія, Ошурко Денис та Фоміна Світлана. Також 4 депутата отримали від експертів позитивну оцінку «4 бали». Більшість депутатів Краматорської міської ради, а саме 32 депутата отримали від експертів посередні «3 бали». Всього в «1 бал» експерти оцінили діяльність 2 депутатів.

З оцінками всіх депутатів Краматорської міської ради можна ознайомитися в інфографіці.

В ході моніторингу також була створена мапа приймалень депутатів Краматорської міської ради.

Громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад» спрямована на сприяння вирішенню проблеми низького рівня відкритості, прозорості та підзвітності виборцям депутатів 14 місцевих рад з 8 областей України. Проект «Атестація депутатів місцевих рад» реалізовується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» разом з партнерськими організаціями за підтримки Національного фонду демократії (NED, США). В місті Краматорськ за реалізацію ініціативи відповідає громадська організація «Точка доступу».

Державний фонд регіонального розвитку – це не лише ремонти та будівництва

Завдяки фінансуванню з Державного фонду регіонального розвитку на Донеччині та Луганщині реалізується ціла низка різноманітних проектів. Ремонти дитячих садочків, лікарень, будівництво мостів, реконструкції парків та інших інфраструктурних об’єктів – доволі короткий перелік того, що відбувається завдяки коштам з ДФРР. Проте, на Донбасі також помітні позитивні зміни і завдяки фінансовій та інституційній підтримці міжнародних програм та донорів. Представники громадських організацій активно залучають ресурси аби розвивати свої громади та змінювати умови життя в містах, селах, об’єднанних територіальних громадах. Тому навички з написання проектів нині є над актуальними, а відповідно – тренінги з підготовки проектів користуються попитом та залишаються затребуваними як серед представників неурядових організацій, так і серед представників влади.

Завдяки проекту «Програма співпраці громадськості та органів місцевого самоврядування в Донецькій і Луганській областях», що реалізовується громадською організацією «Точка доступу» в партнерстві з ГС «Форум НДО в Україні» за підтримки Посольства Великої Британії в України у Покровську, Сєвєродонецьку, Дружківці та Краматорську пройшла низка тренінгів щодо написання проектів задля ефективного залучення ресурсів. Окрема увага, під час цих заходів, приділялась підготовці проектів до Державного фонду регіонального розвитку. То ж аби всі, кого цікавить ця тематика, могли ознайомитись з рекомендаціями тренерки, експертки з підготовки проектних заявок розвитку громад Руслани Стасюк.

«Якщо ви плануєте підготувати проекту пропозицію до ДФРР, необхідно пам’ятати про два основних критерії, яким ваш проект має відповідати. Він має фокусувати на вирішенні конкретної проблеми та сприяти розвитку вашої громади. Доволі часто подаються креативні, цікаві проекти, але вони не мають чіткої проблематики, через це – вони не і не отримують підтримки», – акцентує пані Руслана.

За словами Руслани Стасюк, первинно, коли започатковувався відповідний конкурс, передбачалося, що за рахунок коштів ДФРР будуть фінансуватись проекти, які будуть розвивати громади, підсилюватимуть їхній економічний потенціал. «Дійсно, значно простіше прописати проект, в якому описується конкретна локальна проблема (необхідність ремонту школи, дитячого садочку). Тому, серед проектів, що надходять до фонду, домінують власне такі проекти. А ось написати проект, що розвиватиме місто чи регіон – ось із цим значно складніше. І на такі проекти – є попит. Завдяки ДФРР можна реалізувати ініціативи, спрямовані на розвиток туризму, освітні програми, завдяки яким, наприклад молодь зможе максимально реалізувати свій людський потенціал, а подібними проектами можуть бути ті, що розвивають бізнес середовище, сприяють профорієнтації, тощо», – певна пані Руслана.

Необхідно пам’ ятати, що ДФРР – це не лише ремонти та будівництва. «І не зважаючи на те, що зараз втілюються саме такі проекти, це не буде тривати вічно. З часом вимоги до проектів ставатимуть більш жорсткішими. Зараз, за кожним регіоном закріплюється певна сума, яку цей регіон має освоїти, тобто використати до кінця року. І часто подаються пропозиції, які іноді називають проектами однієї платіжки. Це один вид робіт – будівництво чи реконструкція. А ось в Європейській практиці не має такого, що саме всі кошти потрібно використати. Там підтримуються проекти, що максимально відповідають критеріям та очікуванням конкурсу, а решта ресурсів переноситься на інший рік або на інші напрямки. Певна, з часом подібний підхід буде втілено і в Україні. Тому представникам влади вже нині треба змінювати свій фокус уваги та подавати проекти, що розвиватимуть громаду», – рекомендує Руслана Стасюк.

І як би тривіально не звучала наступна рекомендація, але вона є вкрай важливою та озвучується експерткою не безпідставно. «Раджу ретельно вивчати критерії конкурсу, рекомендації щодо заповнення аплікаційних форм, і ,власне, якісно її заповнити. Бо дуже часто буває, що ідея проекту – гарна, а просто детально не розписані результати, які будуть отримані, не вистачає кількісної інформації в проекті , і через це проекти не набирають достатньої кількості балів», – підсумували Руслана Стасюк.

Наскільки активними є депутати Краматорської міськради?

Атестація депутатів Краматорської міської ради наближається до свого логічного завершення. Вже в кінці березня відбудеться урочисте нагородження тих обранців, які відповідають критеріям «атестації» та отримали, у підсумку, максимальні оцінки. А поки – пропонуємо вам ознайомитись з результатами, які отримали депутати по критерію «Виступи на сесіях». Відповідний аналіз аналітик ГО «Точка доступу» зробив, спираючись на контент-аналіз протоколів пленарних засідань Краматорської міської ради VII скликання, на предмет того, наскільки місцеві депутати активно виступають на сесіях, беруть учать в обговорені питань, котрі виносяться на сесію.

«Менш ніж половина депутатського складу (загалом – це 42 депутати) Краматорської міської ради досить активні, а саме 19 з 42 (45%) депутатів виступали або брали участь в обговоренні питань, які виносяться на сесію більш ніж 20 разів», – вважає аналітик ГО «Точка доступу» Ілля Перекрестов.

За весь час, котрий була скликання Краматорська міська рада VII скликання, було проведено 31 сесія.

Найактивнішими депутатами, які виступали більше ніж на 90% проведених сесій, виходячи з протоколів засідань, були 14 осіб. Це Андрєєв Олег, Безсоний Андій, Богдаренко Володимир, Власенко Валерій, Єрмольченко Олександр, Кісліцина Лілія, Купріков Михайло, Ольхова Ірина, Разживін Микола, Ржавський Володимир, Рубановський Віктор, Савченко Наталія, Скачко Віталій, Фоміна Світлана.

Всі інші депутати Краматорської міської ради проявляють мінімальну ініціативу в процесі обговорення та виступів на сесіях. Зокрема 20 з 42 (47%) депутатів міської ради обмежились не більше ніж п’ятьма виступами та внесенням доповнень під час засідань Краматорської міської ради за весь період з моменту скликання VII ради.

Водночас, виходячи з протоколів засідань, в Краматорській міській раді є депутати, котрі жодного разу не брали слово під час виступів та обговорення на засіданнях. Це Омельченко Олена, Сапетко Ігор та Шевченко Олександр.

Як самі депутати ставляться до необхідності брати слово під час сесій, виносити пропозиції та ініціювати обговорення? З цим питанням команда ГО «Точка доступу» звернулась до представників депутатського корпусу. Так, Андрєєв Олег вважає, що «депутат повинен бути активним і брати участь в обговорені питань, які виносяться на сесію. Під час обговорення будь-яких питань виробляється оптимальна стратегія і тактика вирішення цих проблем. Також, це свідчить про його активну громадянську позицію, зацікавленість розвивати місто».

На думку Кісліциної Лілії, «виступи і активна позиція депутата, дають змогу донести свою точку зору, а також бачення моїх виборців на актуальні для нашого міста питання. Я не можу говорити за всіх депутатів Краматорської міської ради, але я прийшла до ради саме працювати», – акцентувала пані Лілія.

В свою чергу, Єрмольченко Олександр стверджує: «Якщо питання є актуальним для мешканців мого округу, або відноситься до теми, в якій я компетентний і вона важлива для виборців, я ставлю запитання на сесії для публічного обговорення проблеми і отримання вичерпної інформації як для себе так і для громадян. Що ж стосується депутатів, які менш активні ніж всі інші, то це залежить від багатьох чинників. В першу чергу, на мій погляд, це залежить від характеру депутата і його особистісних якостей. Також активна участь на сесіях пов’язана з неминучим збільшенням публічності депутата з усіма витікаючими наслідками», – підсумував О. Єрмольченко.

Варто звернути увагу, що Ошурко Денис Вікторович є секретарем Краматорської міської ради, проте це не заважає йому ще як і депутату Краматорської міської ради брати активну участь в обговоренні питань, котрі виносяться на сесію.

Громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад» спрямована на сприяння вирішенню проблеми низького рівня відкритості, прозорості та підзвітності виборцям депутатів 14 місцевих рад з 8 областей України. Проект «Атестація депутатів місцевих рад» реалізовується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» разом з партнерськими організаціями за підтримки Національного фонду демократії (NED, США). В місті Краматорськ за реалізацію ініціативи відповідає Громадська організація «Точка доступу».

Запрошення на конференцію «Влада та громадськість: від взаємодії до співпраці».

Шановні громадські діячі, представники органів влади та громадськості Донеччини та Луганщини! Запрошуємо вас 12-13 березня (понеділок-вівторок) у Святогірськ на регіональну конференцію «Влада та громадськість: від взаємодії до співпраці».

Захід покликаний створити майданчик для спільного обговорення сучасного стану взаємодії громадськості та органів влади на місцевому рівні, презентації вже існуючих дієвих практик взаємодії та наявних інструментів для залучення громадян до участі в місцевому самоврядуванні, а також планується обговорити можливі шляхи співпраці на локальному рівні.

Водночас, відповідний захід – це можливість неформального спілкування з представниками донорських структур, головами державних адміністрації та міських рад, які також запрошені до участі у відповідній конференції.

Усіх бажаючих, просимо зареєструватись за посиланням https://goo.gl/4YQEXz до 6 березня включно. Кількість місць обмежена.

Відібраним учасникам 7 березня буде надіслана програма та місце проведення. Передбачається трансфер до місця проведення конференції.

Захід проводить громадська організація «Точка доступу» спільно із спілкою «Форум НДО в Україні» за підтримки Посольства Великої Британії в Україні реалізує проект «Програма співпраці громадськості та органів місцевого самоврядування в Донецькій і Луганській областях».

Проект «Програма співпраці громадськості та органів місцевого самоврядування в Донецькій і Луганській областях» мав кілька етапів:

Моніторинг наявних інструментів локальної демократії в громадах Донецької та Луганської областей, який провели аналітики проекту;

Серія освітніх заходів для представників громадськості та органів місцевого самоврядування;

Розробка рекомендацій та консультації для органів місцевого самоврядування щодо покращення форм локальної демократії.

Презентація результатів та обговорення можливих шляхів співпраці на локальному рівні на регіональній конференції «Влада та громадськість: від взаємодії до співпраці».

Презентація Програми сприяння громадській активності «Долучайся!»

Запрошуємо вас 28 лютого на презентацію Програма сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.

Презентація відбудеться 28 лютого (середа) у Краматорську, вул. К. Гампера, сад Бернадського, “Авангард-Холл”. Захід триватиме з 11.00 до 14.00.

Які цілі та завдання має Програма? Основні сфери її діяльності, а також – які можливості пропонує Програма? Відповіді на ці та інші питання ви отримаєте під час презентації 28 лютого.

Кількість місць – обмежена! Просимо усіх бажаючих обов’язково зареєструватись за посиланням: https://goo.gl/YsKkTP Підтвердження вашої участі надійде на електронну скриньку, яку ви вкажете під час реєстрації.

Регіональний партнер заходу – громадська організація «Точка доступу».

У разі виникнення організаційних питань, просимо звертатись за тел.: 050273 39 85 Світлана Агаджанян (піар-менеджерка ГО «Точка доступу»).

Консультації з громадськістю як елемент ефективного діалогу влади та громади

Одним з головних принципів демократії є участь кожного громадянина в управлінні державними справами. Якщо ж говорити про локальний/місцевий рівень, то найпоширенішою формою є представницька демократія. Однак, за умов трансформації принципів управління та врядування, все більш актуальним стає питання прямої участі громадян в житті своєї громади. Тому, для налагодження ефективного діалогу та врахування думки членів територіальної громади в прийнятті важливих рішень мають проводитись консультації з громадськістю.

«В законодавстві не закріплено порядку проведення консультацій з громадськістю на місцевому рівні, таким чином порядок організації та проведення, а також врахування результатів консультацій залишається за локальними органами влади», – певен Роман Кисленко, аналітик проекту «Програма співпраці громадськості та органів місцевого самоврядування в Донецькій та Луганській областях», що реалізовується в партнерстві з ГС «Форум НДО в Україні» за підтримки Посольства Великої Британії в України.

«Таким чином, виходить, що лише в чотирьох громадах з двадцяти, в яких проводилось дослідження наявні прийняті положення про консультації з громадськістю», – акцентував аналітик. – «Поширеною практикою є дублювання норм Постанови КМУ № 966 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики», однак, трапляється, що з переліку ініціаторів виключають інститути громадянського суспільства або відсутні вимоги щодо кількості членів ініціативної групи, строків збору підписів, порядку подання ініціативи про проведення консультацій, шляхів інформування населення та врахування результатів відповідних консультацій», – роз’яснив Роман Кисленко.

Зазначені практики невілюють можливість використання такого інструменту локальної демократії як консультації з громадськістю або ж формалізують його наявність без реальної можливості практичного застосування, а відповідно, громада втрачає шанс на участь в місцевому самоврядування та «локальній» політиці. «В той час, як організація консультацій з громадськістю дозволяє залучати громадян до участі в управлінні державними справами. Відкриває їм можливість вільного доступу до інформації про діяльність органів виконавчої влади та забезпечує гласність, відкритість та прозорість діяльності органів влади», – вважає виконавча директорка ГО «Точка доступу» Анастасія Прокопенко.

Консультації з громадськістю проводяться в обов’язковому порядку щодо проектів нормативно-правових актів, які:

стосуються конституційних прав, свобод та обов’язків громадян
життєвих інтересів громадян, у тому числі впливають на стан навколишнього природного середовища
інтересів територіальних громад, здійснення повноважень місцевого самоврядування, делегованих органам виконавчої влади відповідними радами
визначають стратегічні цілі, пріоритети і завдання у відповідній сфері державного управління (у тому числі проекти державних і регіональних програм економічного, соціального і культурного розвитку, рішення стосовно їх виконання)
витрачання бюджетних коштів (звіти головних розпорядників бюджетних коштів за минулий рік), правового статусу громадських об’єднань, їх фінансування та діяльності
присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності, які за ними закріплені, об’єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій
визначають порядок надання адміністративних послуг;
передбачають надання пільг чи встановлення обмежень для суб’єктів господарювання та інститутів громадянського суспільства
передбачають провадження регуляторної діяльності у певній сфері

«Строк проведення таких консультацій з громадськістю визначається органом виконавчої влади і повинен становити не менш як 15 календарних днів», – підкреслила виконавча директорка ГО «Точка доступу» Анастасія Прокопенко.

Лише 4 з 42 депутатів Краматорської міськради направляли інформаційні запити протягом роботи ради VII скликання

Кожен депутат місцевої ради при здійсненні повноважень має право на депутатське звернення, депутатський запит, депутатське запитання. Відповідне право гарантується Законом України «Про статус депутатів місцевих рад»

Водночас цей закон надає право посадовим особам місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, керівникам підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території цієї ради, звертатись до депутатів місцевої ради, надаючи обранцям довідкові матеріали та іншу інформацію, необхідну для здійснення ними депутатських повноважень.

В рамках атестації діяльності депутатів Краматорської міської ради, команда громадської організації «Точка доступу», що є партнером відповідної ініціативи, оцінює роботу депутатського корпусу за низкою критеріїв. Зокрема, один з них – подання депутатських запитів та депутатських звернень.

Аналітики ГО «Точка доступу», надіславши інформаційний запит до відділу по роботі з депутатами міської ради, на предмет того, скільки депутатів Краматорської міськради VII скликання направили депутатских запитів протягом всього періоду скликання та який зміст носили ці запити, отримали наступні данні. «Тільки 6 депутатских запитів і лише 4 депутати з 42 (9.5%) надсилали ці запити», – розказав Ілля Перекрестов, аналітик «Точки доступу».

Зокрема, Світлана Фоміна, надіслала депутатський запит щодо обов’язкової відеозйомки засідань постійних комісій. Володимир Ржавський, надіслав депутатський запит до керівника Краматорського відділення Державної Міграційної Служби про відкриття приймальні для громадян на першому поверсі. Андрій Безсоний, надсилав два депутатських запита: щодо надання інформації про розкрадення коштів, передбачених на відновлення житлового будинку по вул. Дніпровська 2, установку лічильників у житлових будинках та щодо повернення проектно-кошторисної документації щодо встановлення будинкових приладів обліку теплової енергії у житловому фонді м. Краматорськ, яка була вилучена у зв’язку з кримінальним провадженням. Валерій Власенко, надсилав також два депутатських запита: про пряме залізничне сполучення між містами побратимами Івано-Франківськом та Краматорськом, та щодо демонтування незаконно встановленої реклами-розтяжок на тролейбусних опорах.

Наводимо коментарі кількох з тих депутатів, які протягом роботи Краматорської міської ради VII скликання, використовували відповідні механізми

«Протягом 10 днів організація, до якої направляється звернення, надає відповідь і я можу звітувати перед своїми виборцями. Така форма сприяє наданню допомоги виборцям і вирішенню їх потреб. Протягом 2017 року мною було подано більш ніж 90 депутатських звернень до різних структур. Найчастіше виборці звертаються з такими питаннями: освітлення доріг, оплата комунальних послуг, нарахування субсидій, видача технічних засобів для реабілітації, матеріальна допомога», – розказала Світлана Фоміна.

«Це дійсно впливовий інструмент. Ми маємо два механізми впливу на виконавчу владу – це депутатське звернення та депутатський запит. Ми звертаємо увагу на проблему, потім очікуємо на відповідь, якщо відповідь нас не влаштовує, якщо ми бачим, що нічого по цьому зверненню не зроблено, то ми звертаємось з депутатським запитом, запит підтримується радою і рада звертається конкретно до виконавців. Якщо депутати не звертаються з депутатськими зверненнями та депутатськими запитами, то виходить що їх влаштовує те, що в місті все і так гарно», – розказав Валерій Власенко.

***

Громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад» спрямована на сприяння вирішенню проблеми низького рівня відкритості, прозорості та підзвітності виборцям депутатів 14 місцевих рад з 8 областей України. Проект «Атестація депутатів місцевих рад» реалізовується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» разом з партнерськими організаціями за підтримки Національного фонду демократії (NED, США). В місті Краматорськ за реалізацію ініціативи відповідає Громадська організація «Точка доступу».

Простою мовою про децентралізацію

З 2014 року в Україні триває реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Та, на жаль, за 3 роки впровадження відповідних змін, більшість громадян не зовсім розуміє, що це за реформа, і який вплив вона має на якість повсякденного життя мешканців кожного села, селища чи міста.

Підтвердженням цієї ситуації є результати загальнонаціонального опитуванням населення, яке проводилося у червні 2017 року Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова. Згідно з отриманими даними, добре знають про цю реформу 20% (у серпні 2016 р. таких було 12%), щось чули – 62% (у 2016 р. – 54%), про процес добровільного об’єднання громад щось чули 56% опитаних. 55,6% громадян нічого не чули про те, чи бере участь їх місто/селище/село у процесі добровільного об’єднання.

На фоні ситуації, що склалась, представники громадянського суспільства мають сфокусувати більшу увагу в своїй роботі на покращенні поінформованості населення відносно реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Бо від цього залежить можливість людей впливати на розвиток своєї громади, представляти власні інтереси на локальному рівні, просувати зміни, а також – брати участь в роботі ОМС. Аби покращити рівень обізнаності громадських діячів, представників ініціативних груп, активістів, громадська організація «Точка доступу» ініціювала вебінар «Про децентралізацію простою мовою» з тренеркою, консультанткою з розвитку громад Альоною Долею. Нижче наводимо ключові моменти з вебінару.

Що таке місцеве самоврядування ?

Стаття 7 Конституції України встановлює, що «в Україні гарантується місцеве самоврядування». Тобто, місцеве самоврядування це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади – жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сел, селища, міста – самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Здійснюються відповідне право територіальними громадами сел, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сел, селищ, міст.

Проте, існують і недоліки в чинній системі розподілу компетенцій. Зокрема:

yнiфiкацiя повноважень органів мiсцевого самоврядування територiальних громад незалежно вiд їх категopiї, кiлькостi населення та матерiальноrо забезпечення;
нечiткий розподіл повноважень мiж органами мicцевого та державного управління на субpeгiональному та peгіональному рiвнях;
недосконала система контроля за дiяльнiстю органів мiсцевого самоврядування;
недосконалість інституту делегування повноважень та відповідних йому засобів струмувань і противаг, що є потенційним джерелом конфлікту.

Нині в Україні триває процес децентралізації, завдяки якому об’єднанні територіальні громади отримають більше можливостей задля свого розвитку. І дуже важливу роль в цьому процесі відіграє готовність громади представляти свої інтереси, зосереджуючи увагу на стратегічних цілях та проблемах, потребах, що цікавлять широке коло громадськості. Участь громадськостi є процесом, що може вiдбуватися в межах громади i полягає в орrанiзацiї громадян, у тому числi через дiяльнiсть недержавних організацій, з метою здiйснення впливу на процес прийняття рішень на локальному рівні. І беручись за процес залучення людей, необхідно пам’ятати, що громадяни найбiльше долучаються до справи, якщо проблема, яку необхiдно вирішити, стосується їх безпосередньо.

Участь громадськості

це процес, завдяки якому зацікавлені сторони беруть участь у мiсцевих публiчних справах;
це фундаментальне право людини та вiдкритий підзвітній процес, завдяки якому окремi люди та їх групи можуть обмiнюватися своїми поглядами та впливати на прийняття рiшень;
це демократичний процес залучення людей до обдумування, прийняття рiшень, планування, розвитку та наданнi послуг, якi впливають на їхнє життя.

Користь від участі

Коли між муніципалітетом та місцевим населенням/громадськими організаціями побудована постійна, ефективна взаємодія, то відбувається синергія, бо участь створює нові стимули та розкриває нові горизонти для співробітництва. Вона забезпечує динамічний процес взаємного навчання, сприяє дискусіям, обґрунтуванню рішень по досягненню згоди. Саме подібна взаємодія, сприяє віднаходженню інноваційних рішень на іноді складні та важливі для громади проблеми. Водночас участь забезпечує найкраще використання місцевих ресурсів. У даний момент, враховуючи результати соціологічного опитування, рішеннями місцевої ради не задоволенi 63% респондентів. В свою чергу 37% – задекларували своє бажання взяти участь в управлiннi своїм селом, селищем чи містом, в той час як 50% зiзнались, що не готові до цього. Відповідна статистика дуже ілюстровано показує настрої людей та рівень готовності українців до відповідального підходу щодо життя своєї громади.

Реформа децентралізації передбачає:

право вирішувати передачу повноважень;
спроможність-передачу коштiв громадам;
люди отримають можливiсть творити (через вибори) орган місцевого самоврядування (ОМС);
ОМС відтворює ефективність своєї роботи перед виборцями, законність перед державою.

Очікувані результати від реформи децентралізації:

жителi громад отримують соцiальнi, адмiнiстративнi комунальнi послуги якiсно та наближено до мiсця проживання;
громади отримають у розпорядження ресурси землю, встановлення мiсцевих податкiв iзборiв, доступ до мiжнародних кредитiв;
стимулювання економiчноrо розвитку i залучення iнвестицiй до громад для створення нових робочих мicць;
дрiбнi громади зможуть об’єднати фiнансовi, майновi та ітелектуальнi ресурси для покращення якосі послуг та удосконалення мiсцевоi інфраструктури;
посилиться вплив громади на прийняття рiшень, планування розвитку та формування бюджету.

Основні проблеми у процесі здійснення реформи:

незавершений процес законодавчого регулювання;
слабкість місцевої економіки, що заважає територіальним громадам бути спроможними;
недотримання критеріїв спроможності при об’єднанні громад;
небажання заможних громад об’єднуватись з бідними селами;
тиск на громади з метою змусити їх об’єднатися або навпаки;
недостатнє кадрове забезпечення органів управління ОТГ;
недостатня інформаційно-просвітницька робота у громадах.

У 2016 році Донецька область посіла останню сходинку у рейтингу регіонів за показником євроінтеграційного економічного поступу

Донеччина зайняла 24 сходинку за показником Індексу євроінтеграційного економічного поступу (ІЄЕП). Відповідний індекс залежить від двох груп показників: індикаторів глибини торговельно-економічних зв’язків регіону з ЄС та індикаторів рівня інституційної допомоги, яку обласні державні адміністрації забезпечують для підтримання євроінтеграційного поступу.

«Негативна динаміка ІЄЕП Донецької області у 2016 р. була зумовлена одночасно послабленням торгівельно-економічних зв’язків області з Європейськім Союзом та зменшенням значень показників, що відображають інституційну підтримку європейської економічної інтеграції», – акцентував Роман Кисленко, аналітик, який проводив збір та обробку даних по Донецькій області. За словами аналітика, наш регіон продемонстрував найгірші результати за такими показниками: питома вага експорту послуг до країн ЄС у загальному обсязі експорту послуг з регіону» – зі значенням 3,41%; середньорічний темп зростання імпорту до регіону з країн ЄС (за останні три роки)» – зі значенням 56,37%; індекс внутрішньогалузевої торгівлі з ЄС» – зі значенням 0,09 та частка накопичених прямих інвестицій нерезидентів з ЄС в області у загальному обсязі накопичених інвестицій» – зі значенням 9,24%.

У порівнянні 2014 та 2015 роками Донецька область демонструвала регресивну тенденцію у значеннях Індексу. «Відповідно, у 2014 році наша область посідала 21 сходинку, а у 2015- 20-ту. Така динаміка є невтішною, проте у разі посилення інституційної підтримки з боку обласної Донецької військово-цивільної адміністрації євроінтеграційних процесів в економічній сфері є потенціал посісти значно вищі позиції у цьому рейтингу, як це роблять інші області України», – підсумував Роман Кисленко.

Виборці Краматорська тепер мають доступ до онлайн-мапи приймалень депутатів міськради

Громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад» запустила он-лайн-мапи для Херсона, Львова, Рівного, Черкас, Сум та Краматорська, а також оновила онлайн-мапи місцевих депутатів Одеської області.

Онлайн-мапи містять адреси, актуальні контакти приймалень та графіки прийому депутатами міських рад. Вся інформація була перевірена шляхом особистого відвідування «без попередження» депутатських приймалень і може відрізнятися від інформації, зазначеної на веб-сайтах міських рад. Проте саме за інформацією, вказаною на онлайн-мапі, громадяни зможуть потрапити на прийом до свого місцевого депутата. Мапи доступні за посиланням https://goo.gl/WcwWpy

На думку аналітиків ГО «Точка доступу», яка реалізовує кампанію атестації депутатів у Краматорську, відповідна мапа, в першу чергу, матиме попит серед користувачів інтернет мережі. «Тепер, аби знайти громадську приймальну будь-якого депутата, не треба заходити на сайт Краматорської міської ради, шукати конкретного обранця і потім – вже отримувати інформацію щодо адреси його приймальні. Нині кожен мешканець міста може легко та швидко знаходити приймальну, яка знаходиться максимально близько до місця роботи або проживання. Водночас, завдяки сервісу гул-мапи, людина може дійти до місця депутатського прийому завдяки навігації. Це дозволяє зекономити час та значно полегшує потрапляння виборців на прийом до депутатів», – розказав аналітик ГО «Точка доступу» Ілля Перекрестов.

Також в рамках кампанії було випущено інформаційні буклети «Навідайся до депутата своєї міської ради!», які поширюватимуться у відповідних містах. В інформаційних буклетах зазначена вся актуальна інформація про графіки здійснення прийому депутатами, адреси і контакти їх приймалень.

Індекс євроінтеграційного економічного поступу в Україні 2014-2016: яку сходинку посіла Донеччина?

Шановні представники громадських організацій, активісти, співробітники медіа!

Запрошуємо вас, 24 січня (середа) на презентацію та обговорення індексу євроінтеграційного економічного поступу в Україні. Захід пройде в АКМЦ (м. Краматорськ, вул. Марата, 1), початок о 14:00.

Відповідний індекс залежить від двох груп показників: 1) індикаторів глибини торговельно-економічних зв’язків регіону з ЄС; 2) індикаторів рівня інституційної допомоги, яку обласні державні адміністрації забезпечують для підтримання євроінтеграційного поступу. Яку ж сходинку нині посідає Донецька область? Яка частка експорту товарів з нашого регіону до ЄС? Чи надходять інвестиційні кошти до нашої області з ЄС та навпаки? Відповіді на ці та інші питання ви отримаєте 24-го січня від: аналітика Кисленка Романа та аналітика ГО «Точка Доступу» Перекрестова Іллі.

Активні та вмотивовані учасники проекту «Active Unit» розробляють ідеї для власних шкільних проектів

Завдяки проекту підтримки громадських ініціатив від Західноукраїнського ресурсного центру, у двох Краматорських школах створюються сприятливі умови для учнівської самоврядності. Команда психологів ГО «Відкрита асоціація психологів-практиків «Трансформація» у супроводі ГО «Точка доступу» реалізовує ініціативу, завдяки якій школярі дізнаються про методи взаємодії, специфіку роботи в команді. А також – про можливості прояву своєї громадської позиції у стінах своїх освітніх закладів.

Але чому тема учнівської самоврядності зацікавила команду психологів-практиків і вони розпочали втілення відповідної ініціативи? За словами Тетяни Борозенцової, координаторки ВАПП «Трансформація» «спілкуючись з дітьми, ми помітили, що у них є ілюзія, що шкільне життя – це жити за чужими правилами, яких необхідно дотримуватись, і внести свої ідеї або вплинути на щось – вкрай важко. Тому у школярів прослідковується сприйняття і свого життя, як таке, що почнеться після випуску зі школи. І воно буде щасливе, вільне та сповнене творчості, але це відбудеться колись, тільки не зараз», – розказує пані Тетяна. – «І така асоціація у дітей не пов’язана з наслідками конфліктів чи проблемних ситуацій, що виникають в процесі навчання. Сучасні діти по-своєму сприймають дійсність, і подібне ставлення до навчання у школі – як прояв сприйняття дійсності. Важко сказати: добре це, чи погано, але факт залишається фактом. Проте, подібне ставлення продукує свої наслідки, зокрема – клас не сприймається як єдине ціле, як команда, тому заводити зв’язки, взаємодіяти з однокласниками не обов’язково», – пояснила Тетяна Борозенцева.

«Тому, коли діти стикаються із бажанням щось змінити у житті свого класу, на жаль, це зазвичай обмежується лише проявом невдоволення чи протестом. А ось запропонувати щось конструктивне, нове, те, що зацікавить однолітків – у них навіть не виникає ідей. Відповідно, самоврядування як форма прояву своїх ініціатив – не реалізовується за таких умов», – пояснила Тетяна Борозенцева.

Але, незважаючи на відповідні особливості світосприйняття, завдяки груповим заняттям, що відбувались в рамках ініціативи, команді проекту вдалось відшукати підхід до школярів та зрозуміти їхню мотивацію щось робити. «Зокрема, ми зрозуміли, що діти готові брати участь у таких проектах, вони прагнуть якомога більше долучатись до подібних заходів, бо вони постійно шукають себе, пробують нове. І до речі, у них є великий запит на заняття з психологом, тому що їм подобаються тренінгові вправи, творчі роботи, зокрема, спільне створення мультфільмів. І деякі технології варто впроваджувати в загальний навчальний процес», – акцентувала психологиня.

«Завдяки нашій ініціативі, діти змогли відкрити свої особистісні якості, пізнати свій характер, сприйняти себе у взаєминах з людьми. Ми робили фокус на моделі «я та колектив», аби учні, хай і в змодельованих ситуаціях, змогли приміряти на себе соціальні ролі, відчути відповідальність за дії чи бездіяльність. Завдяки нашим тренінгам, школярі усвідомили, що не зримі зв’язки між людьми – найцінніші у житті. Діти усвідомили, що людські зв’язки виникають у прив’язці до людей, і для цього потрібно підтримувати контакт одне між одним, взаємодіяти та вести діалог, висловлювати свої потреби та цікавитись потребами оточуючих», – розказала Тетяна Борозенцева.

Нині команди школярів знаходять на етапі пошуку ідей для власних проектів. «Найближчим часом відбудеться представлення та втілення ініціатив, з метою подальшої реалізації найкращих. І дітям необхідно не лише придумати щось цікаве, а й, у випадку перемоги, організувати процес та втілити ідею разом зі своїми однодумцями, попрацювати в команді… Таким чином вони отримають власний досвід втілення своїх бажань», – підсумувала Тетяна Борозенцева.