Позначка: Діяльність

Відповідно ст. 20 ч. 3 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», кожен депутат місцевої ради зобов`язаний бути присутнім на пленарних засіданнях ради, засіданнях постійної комісії та інших органів ради, до складу яких він входить. У разі неможливості бути присутнім на засіданні депутат місцевої ради повідомляє про це особу, яка очолює відповідний орган

Продовжуючи проводити атестацію діяльності депутатів Краматорської міської ради, аналітик ГО «Точка доступу» підбив підсумки щодо відвідування сесій міської ради та засідань постійних комісій. 

У 2016 році, в Краматорській міській ради було проведено 22 пленарних засідання. Провівши аналіз звітів депутатів Краматорської міської ради за 2016 рік, на предмет того, як вони відвідують пленарні засідання, та постійні комісії, можна зробити висновок, що тільки 6 із 42 (14%) депутатів Краматорської міської ради не пропустили жодного пленарного засідання та жодного засідання постійної комісії: Власенко Валерій, Малишев Олексій, Рубановський Віктор, Тітова Надія, Шевченко Олександр, Шорнікова Олена. 

Також не пропустили жодного пленарного засідання депутати: Андрєєв Олег, Безсонний Андрій, Єрмольченко Олександр, Ошурко Денис, проте вони були відсутні на декількох засіданнях постійної комісії. 

Пропустили лише одне пленарне засідання депутати: Бондаренко Володимир, Зеленський Сергій, Іоффе Михайло, Лузгіна Ольга,Нечволода Євген, Ольхова Ірина, Омельченко Олена, Ржавський Володимир, Рубайло Віталій, Скачко Віталій, Соболєва Ніна, Сташкевич Ігор, Тарасевич Михайло.

Пропустили від 3 до 5 пленарних засідання депутати: Гончаренко Олександр, Придатко Олександр, Разживін Микола, Рудаков Олександр, Савченко Наталія, Сапетко Ігор, Тесленко Наталія, Шихов Олександр. 

Варто відмітити, що депутати: Кісліцина Лілія (пропустила 5 пленарних засідань), Купріков Михайло (пропустив 3 пленарних засідання) таТатьянко Андрій (пропустив 3 пленарних засідання), були відсутні на пленарних засіданнях, проте не пропустили жодного засідання постійної комісії.

Більше всіх пропусків по відвідуванню пленарних засідань та засідань постійної комісії серед наступних депутатів Краматорської міської ради: Дика Галина, була відсутня на 6 пленарних засідань та на 6 засідань постійної комісії, Панков Віктор, був відсутній на  7 пленарних засідань та на 11 засідань постійної комісії, Суков Геннадій, був відсутній на 7 пленарних засіданнях та на 10 засіданнях постійної комісії, Тука Володимира, був відсутній на 6 пленарних засіданнях та 7 засіданнях постійної комісії.

На думку Андрія Романенка, координатора Центру громадського контролю «ДІЙ-Краматорськ» депутат повинен брати учать і в пленарних засіданнях і в засідання хпостійних комісій, але закон не регламентує, що депутат міської ради має нести відповідальність за пропуски пленарних засідань та засідань постійнихкомісій.

«Кілька разів виникало запитання до депутатів, які не дуже часто відвідують засідання. Їх позиція дуже проста – в мене велике навантаження на роботі, але я беру участь у діяльності ради бо постійно вивчаю документи й озвучую свою позицію. Найчастіше таку позицію займають лідеріфракцій, які є великими промисловцями. На мій погляд, це досить спірна логіка і депутат повинен брати участь в роботі ради реально, а не віртуально. Якщо ти став депутатом, то повинен розуміти, що це громадське навантаження, що сесія збирається раз на місяць і законом обумовлено, що роботодавці повинні відпускати депутатів брати участь в сесіях і що на сесії може бути сто, двісті, триста питань і ти повинен бути готовий до цього. Більш того, єдиний результат депутатської роботи – рішення. Але вони приймаються виключнопід час сесій та особистим голосуванням депутатів. «Читання документів» це взагалі не про що!», – вважає Андрій Романенко. –«Але особисто для мене, проблема навіть не в тому, що хтось із депутатів не ходить на засідання сесій і засідання комісій. Проблема в тому, що дуже велика кількість депутатів голосують не читаючи рішення. Дуже часто, на наступній сесії після прийняття спірного рішення виникала суперечка і депутати говорили, що ніхто з них за це рішення не голосував.  І це набагато гірше.  Бо для низьки депутатів робота в ради перетворюється на формальне просиджування і натиснення на кнопку», – підсумував координатор Центру громадського контролю «ДІЙ-Краматорськ» А. Романенко.

Громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад» спрямована на сприяння вирішенню проблеми низького рівня відкритості, прозорості та підзвітності виборцям депутатів 14 місцевих рад з 8 областей України. Проект «Атестація депутатів місцевих рад» реалізовується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» разом з партнерськими організаціями за підтримки Національного фонду демократії (NED, США). В місті  Краматорськ за реалізацію ініціативи відповідає Громадська організація «Точка доступу».

Враховуючи проведення реформи децентралізації в Україні, роль громад та можливості їх участі в місцевому самоврядуванні зростає з геометричною прогресією. У розвинених країнах, існують різноманітні практики участі членів громади у вирішенні місцевих справ та безпосередньої участі в місцевому самоврядуванні. Україна стоїть на шляху демократичних трансформацій і поступово будує сильне та активне громадянське суспільство. Одна з основних задач на цьому шляху –  співпраця громадян з владою задля вирішення нагальних питань, як національного, так і місцевого значення, яка може бути реалізована шляхом запровадження безпосередніх форм участі громадян у місцевому самоврядуванні. Саме тому питання участі громадян в прийнятті рішень на місцевому рівні актуальне.

Громадська організація «Точка доступу», в рамках проекту ГС «Форум НДО в Україна» за підтримки Посольства Великої Британії в Україні, проводить освітню програму для представників громадськості та влади. Зокрема, низка подібних тренінгів вже пройшла за програмою тренера Павла Пущенка. Чому ж питання взаємодії влади та громадськості є настільки важливим? Які аспекти необхідно враховувати аби цей процес був вдалим? Із цими питаннями ми звернулись до Павла Пущенка.

– Фокус взаємодії представників громадських орагіназцій, волонтерів, активістів із владоою має базуватись  на тому, що у всіх – єдина мета. Мета – розбудова сильної місцевої громади. При цьому необхідно враховувати той факт, що в кожного існує своє бачення. Скажімо, влада може мати своє бачення, як це робити, громадськість – своє. І треба поєднувати ці речі, знаходити компроміси між собою. Тоді буде досягатись найкращий результат для громади, тоді буде синергія. Влада має залучати громадськість до вирішення місцевих проблем, бо треба завжди пам’ятати про дуже важливий принцип   “не треба для нас без нас”. Та сама порада і громадським діячам, якщо ви щось робите для людей, то, перш ніж починати щось робити, ви маєте спочатку їх запитати – що ви хочете у цьому парку бачити? Яким має бути майданчик дитячий? Зараз у нас в громадах з’являються гроші. Особливо, в громадах, які об’єднались. З’являється більше можливостей, змінюється обличчя населених пунктів. Тут дуже важливо, щоб це було за участі людей, а не лише за баченням міського голови чи головного архітектора.

Трапляються випадки, коли влада намагається зробити фікцію консультацій з громадськістю, роблячи це через тих, з ким є компроміси чи НУО створені за їхньою ж ініціативою. Тоді у таких випадках, якою має бути поведінка тих громадських діячів, які реально працюють на запит громади?

– Якщо виникає подібна ситуація, то найкраще – все прописувати у нормативно-правових актах. За кордоном є хороші правила, по яким живе влада і громада. І от ці правила хороші треба впроваджувати в кожній громаді, в незалежності від того – сьогодні один мер, одні депутати, завтра інші. Правила мають бути правилами для всіх. Хороші, правильні, з можливістю залучення представників різних груп. І так само про місцеві ініціативи, коли ми говоримо, про порядок консультацій з громадськістю, про громадські ради або про будь-які інші механізми, ми маємо говорити, виходячи з того, що має бути правильно прописане положення роботи цих механізмів, де будуть враховані всі моменти, і у влади не буде можливості маніпуляції взагалі цими інструментами.

Поки не всі громади прийняли ці статути, але активно працюють над цим, відповідно, є якісь ризики. То все ж таки – як можна їх уникнути за умов, коли статуту ще немає? Які є ваші рекомендації?

– Якщо немає статуту, але є потреба у співпраці, то необхідно приймати положення про певну процедуру. Наприклад, положення про місцеві ініціативи, або положення про бюджет участі,  тощо. Це процедура залучення громадян, яку можна прописати в положенні не чекаючи статуту. Є окремі процедури, як громадські слухання, які потребують обов’язково наявності статуту. Але є більшість таких, що можна приймати без статуту територіальної громади, і це вже можна робити прямо зараз, прямо сьогодні.  

Чому владі необхідна взаємодіяти з громадкістю. Які ключові посили треба їм усвідомлювати?

Мені здається, що перш за все це інвестиційна привабливість будь-якого міста. Ви знаєте, що, коли будь-який серйозний інвестор заходить на якусь територію, він дивиться на зовнішню оцінку міста. І там багато критеріїв є. Окрім критеріїв, скажімо, бізнес-доступності, так само є критерії, наприклад, відкритості міста, доступності міста, доступності громадян до влади. І ці всі індекси постійно вимірюються. Є відповідні рейтинги, які постійно оприлюднюються. По друге, коли влада залучає громадян до ухвалення рішень, рейтинг міста росте. Це очевидно сприяє тому, що і місто стає більш привабливішим для зовнішнього світу. Це дуже важливий аргумент для місцевої влади.

Які зміни в процесі взаємодії влади та громадськості ви помічаєте тут, на Донеччині та Луганщині?

– Справа в тому, що влада поступово усвідомлює необхідність приймати нормативно-правові акти, які регламентують залучення громадян. Тобто є рух в цьому напрямку. Що стосується людей, мені здається тут дві поцизії. Перша –  ще мала освідченість багатьох активістів в тому, що такі механізми є і як їх треба використовувати. Друге – має бути навчання як представників громадськості, так і влади – як використовувати ті механізми, бо може бути дуже прекрасний статут, можуть бути прекрасні положення, але про них мало хто буде знати, і ніхто ними не буде користуватися. Тому тут ще треба дуже величезний компонент просвітницької та навчальної роботи.

Я так собі розумію, що асортимент інструментів локальної демократії доволі широкий. Але якість з них використовують частіше, а іншими – взагалі можуть не користатись.  Тобто як організувати громадські слухання, – знаємо та робимо. В той час як зорганізувати громадську експертизу – з цим важче. У чому ж проблема?  

– Тут питання фаховості. Провести громадську експертизу, або ініціювати проект рішення тут уже треба певний рівень  експертності. Тобто, щоб все зробити треба бути, принаймні, громадським аналітиком або експертом або розбиратися в цих питаннях, про які ти говориш. Це інший рівень співпраці, тому треба вдосконалювати і свої професійні навички громадським активістам і застосовувати ці механізми.

Цьогоріч рекордна кількість глядачів відвідала покази документальних фільмів в рамках Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA на Донеччині. Понад 1500 осіб долучились до переглядів стрічок у Маріуполі, Бахмуті, Покровську, Добропіллі, Костянтинівці, Дружківці,Краматорську, Слов’янську, а також – у Нікольському та Мангушськогму районах. Всього на Донеччині відбулось понад 70 переглядів документальних стрічок.

Партнером показів у Краматорську виступила громадська організація «Точка доступу», на базі ресурсного центру якого пройшов завершальний перегляд фільмів «Домашні ігри» та «Боротьба Джамали».

Вмотивовані та активні – саме такі представники громадських організацій та влади з міста Сєвєродонецька 9-го грудня взяли участь в тренінгу «Взаємодія влади та громадськості на місцевому рівні: для чого та як?».

Учасники тренінгу щодо розробки механізмів прийняття рішень на локальному рівні мали можливість розібратися, які форми локальної демократії є найбільш ефективними, а які інструменти ще потребують удосконалення. Пройшлися по бюджету участі, причому на розгляді двох реальних справ. А також розібралися в нюансах проведення громадської експертизи.

Саме головне – це плідна робота в групах. Учасники тренінгу самостійно обирали найбільш проблемні для Сєвєродонецька питання та мали можливість написати реальний проект. І це саме той випадок, коли плідна робота з тренером протягом декількох годин може перетворитися на цікаву для учасників та корисну для міста реальну ініціативу.

Громадський моніторинг «Атестація діяльності депутатів Краматорської ради» виявив, що 41 з 42 депутатів не повністю надав свої біографічні дані для оприлюднення відповідної інформації на офіційному сайті ради. Зокрема, в інформації про депутатів присутні біографічні відомості про місце роботи, партійна приналежність та фотокартки, але у всіх них відсутні дані про освіту, досвід роботи та сімейний стан. Виключенням є секретар Краматорської міської ради Денис Ошурко, який також є депутатом (партія «Опозиційний блок»). На відміну від інших, його біографія містить детальну та повну інформацію. 

Також, з 15 липня по 16 жовтеня аналітики ГО «Точка доступу» відвідували громадські приймальні депутатів, дізнавались, хто з обранців проводить прийоми особисто, а хто, в основному, завдяки помічникам, чи відповідає графік прийому громадян, оприлюднений на сайті ради, безпосереднім зустрічам із виборцями в реальному часі.  Так, станом на 26 жовтня у 5-ти депутатів Краматорської міської ради оприлюднена неповна інформація на офіційному сайті. Татьянко Андрій, Фоміна Світлана, Нечволода Євген, Разживін Микола (всі – партія «Наш край») – не вказали на сайті міської ради контактні телефони. Гончаренко Олександр (партія «Наш край») – не вказав час проведення прийому. У 2 депутатів вказані неактуальні адреси громадських приймалень: Дика Галина (партія «Опозиційний блок») та Сапетко Ігор (партія «Наш край»). 

5 депутатів Краматорської міської ради здійснюють особистий прийом виборців за попереднім записом. Тобто, не маючи попередніх звернень від людей, які планують побувати на прийомі, ці депутати можуть взагалі не проводити прийом, чи полишати приймальню раніше зазначеного на сайті міської ради часу. Це Гончаренко Олександр, Сапетко Ігор, Шихов Олександр (всі – партія «Наш край»), Рубайло Віктор, Коробкін Євген (партія «Опозиційний блок»), Шевченко Олександр («Партія пенсіонерів України»). Також, серед депутатів Краматорської міської ради є лише один депутат, який  забезпечив додаткові можливості для виборців: встановив для здійснення прийому виборців  час після 18-ї години в будні. Це Фоміна Світлана (партія «Наш край»).  Така практика дає змогу значно ширшому колу громадян відвідати прийом свого міського депутата, оскільки більшість населення є постійно зайнятою і має незначні можливості для відвідування особистих прийомів депутатів в робочі години. «Для депутатів розширення кола потенційних відвідувачів своїх особистих прийомів також є джерелом більш досконалого вивчення проблем виборців міста, оскільки потенційно до таких депутатів можуть звернутись не лише пенсіонери та непрацюючі виборців», – вважає аналітик ГО «Точка доступу» Ілля Перекрестов.
 
В більшості депутатів приміщення, яких здійснюється прийом виборців оздоблені спеціальними інформаційними табличками, які допомагають виборцям зорієнтуватись в пошуку приміщення депутатських приймалень. Тим не менш, у 15 депутатів відсутня вивіска/інформаційна табличка, яка повідомляє про наявність приймальні, що ускладнює пошук приймальні виборцями.

Найбільш активно, за словами самих же депутатів, виборці відвідують прийоми Безсонного Андрія, Фоміної Світлани (партія «Наш край»), Власенка Валерія, Кісліціної Лілії, Рубановського Віктора (ББП «Солідарність»), Скачко Віталія («Опозиційний блок»). Найчастіше депутати на прийомах громадян отримують звернення з приводу питань житлово-комунального господарства та надання матеріальної допомоги.

У депутатів Краматорської міської ради, на відмінну від Одеси, де власне і проходила апробація методології атестації, відсутня практика надання електронних скриньок для листування – відповідних даних на сайті ради немає. Жоден депутат не розмістив цієї інформації. І лише три депутата надали свої мобільні телефони: це Кісліцина Лілія Петрівна (БПП «Солідарність»), Тесленко Наталія Володимирівна,  Шевченко Олександр Павлович («Партія пенсіонерів України»).    
 

Громадська організація “Точка доступу”, що має на меті розвиток та підтримку громадських організацій сходу України, звертається до вас з проханням зазначити свої потреби в освітніх заходах. Для кращого планування діяльності у 2018 році та для більш ефективної комунікації просимо відповісти на наступні питання: https://goo.gl/yWvUGm 

У разі виникнення питань чи побажань, ви завжди можете звернутись до нас у зручний для вас спосіб: телефоном – 050-368-60-74, поштою – tochkadostupugo@gmail.com або завітати до нас в офіс – м. Краматорськ бул. Машинобудівників 28 (другий поверх).

Запрошуємо всіх долучитись до офіційної сторінки на фейсбук – https://www.facebook.com/dostupoint, а також переглянути наш сайт – https://dostupoint.org.ua