Точка доступу

Серія онлайн воркшопів

Наша команда разом з Донецький обласний дитячо-молодіжний центр розпочинають серію онлайн воркшопов. Починаючи з 28 жовтня та до кінця року, кожного четверга о 15 годині, на платформі зум будуть відбуватися короткі огляди найактуальніших тем: комунікація, проєктний менеджмент, активізація громадян, локальний аналіз, фандрейзинг та ін.Для участі необхідно зареєструватися за посиланням: https://forms.gle/3DZpp2kUdLNC1pN79

Підсумки проєкту «Життя на межі миру: від громадських ініціатив до громадської безпеки в громадах»

Партнерство і співпраця, побудова діалогу та налагодження ефективної міжсекторальної комунікації – невід‘ємні складові вирішення нагальних питань задля розвитку громади. Проєкт «Життя на межі миру: від громадських ініціатив до громадської безпеки в громадах», що реалізувався громадською спілкою «Громадські ініціативи України» у співпраці з регіональним партнером ГО «Точка доступу», завершився. У проєкті взяли участь 11 ініціативних груп з 9 громад Донецької та Луганської області, відбулося 2 міні-конференції, проведено 3 ознайомчих візити до Львова, Херсона та Кременчука. Маємо сподівання, що всі активності, – міні-конференції, школи та освітні програми, навчальні візити, обмін досвідом та локальний аналіз, проведений ініціативними групами в громадах, допомогли сформувати довіру, визначити пріоритети розвитку та стали стимулом для подальшої активної співпраці громадських активістів, представників ОМС та містян задля розбудови, покращення комфорту, безпеки у громадах.

Ігор Добко – керівник проєкту, ГС «Громадські ініціативи України», зазначив: «Насправді, на початку реалізації проєкту я дуже хвилювався стосовно його результату з кількох приводів: складна ситуація з коронавірусом, незрозуміло, чи учасники будуть достатньо мотивовані для реалізації проєкту, чи зможуть знайти команду однодумців та знайти порозуміння з владою, чи вдалим і корисним інструментом буде залучення експертів-менторів з інших регіонів України? Насправді, питань та сумнівів було багато, і вони не залишали мене буквально до реалізації останнього ключового компоненту проєкту – проведення локального аналізу в громадах. І лише під час його реалізації я нарешті повірив в успіх проєкту. Але набагато важливіше, що в успіх і у свої сили повірили учасники. Вони повірили, що проблеми громад можна вирішувати, і дуже часто навіть без залучення суттєвого зовнішнього фінансування. Вони повірили, що сила громадської активності – це дійсно щось серйозне. Сьогодні я дивлюсь з оптимізмом у майбутнє і вірю у продовження цієї моделі діяльності».

Підсумковим заходом проєкту став заключний форум, що відбувся 09-10 квітня 2021 року у Сєвєродонецьку. Дводенна програма форуму була цікавою та насиченою. Учасники презентували результати локального аналізу, ділилися враженнями, обговорювали підсумки дослідження та втілення швидких змін в громадах. Під час проведення локального аналізу у громадах ініціативні групи шляхом досліджень обрали для роботи в межах проєкту наступні напрямки:

Розбудова велоінфраструктури у громаді
Покращення рівня благоустрою та безпеки у місті.
Розвиток самозайнятості та перспектив економічного розвитку.
Покращення стану інфраструктури, безпеки, комфорту, дозвілля та умов для занять фізичною культурою.
Безробіття та незацікавленість місцевого населення у розвитку сільського господарства.
Вирішення кола проблем, пов‘язаних з безпритульними тваринами у місті.

Після презентації представники ініціативних груп у громадах Донецької та Луганської областей обговорювали методи локального аналізу як інструмент розвитку соціальної згуртованості, соціального капіталу та громадської безпеки, як на практиці їх можна використовувати громадським організаціям при роботі в громадах. Організатори та учасники приділили окрему увагу дискусії про те, як зв’язки у громаді впливають на громадську безпеку. Мотивуючим підсумковим етапом програми форуму було спільне планування наступних кроків у роботі громадських організацій Сходу. Учасники та учасниці ділилися ідеями, визначали можливості та потреби у взаємодії, побудові діалогу з партнерами, представниками місцевого самоврядування та жителями громад. На практиці доведено: мережування є потужною силою у вирішенні проблем у громадах. Одна організація – це добре, але працюючи спільно, громадські організації зможуть отримати кращі результати. Місцеві організації, об’єднавшись можуть впливати на формування порядку денного розвитку окремих регіонів та країни в цілому. Приклад такої співпраці – спілка «Громадські ініціативи України», яка на сьогодні вже має більш ніж 15-річний досвід роботи, об’єднує понад 25 організацій з різних регіонів України і з різним, часто унікальним досвідом. Це дозволяє внести загальнонаціональний контекст у Донецькій та Луганській області. Тож, у створенні партнерств йдеться не лише про географію, але й про обмін досвідом та генерування цілком нових, спільних ініціатив.

Олена Корчак, координаторка з інноваційної діяльності та розвитку інфраструктур ГО «Правополіс» поділилася враженнями від проєкту: «Було цікаво та динамічно, вільне спілкування та приємні колаборації серед «старих» знайомих, щоб освіжити спогади та нагадати один одному про себе та свої організації. Форум – це логічне завершення проєкту, що підсумовує настановні зустрічі, тренінги та ознайомчі візити з наступною практичною частиною у вигляді локальних досліджень в громаді. Локальний аналіз та обмін досвідом за результатами його проведення зайшов на всі 100%. Доречний і корисний обмін досвідом дозволив дуже багато дізналися про діяльність громад на Сході України. Під час форуму особливо сподобався майстер-клас гри «Демократичний пиріг», адже крім приємного проведення часу разом, ми стільки всього дізналися з демократичного врядування. Тепер із нетерпінням очікуємо на свій примірник гри!».

Метою проєкту було теоретичне та практичне навчання, а також обмін досвідом, кращими практиками розвитку партнерства між органами місцевого самоврядування та неурядовими громадськими організаціями зі Сходу України. Завдання виконано повністю, але організатори проєкту – спілка «Громадські ініціативи України» та регіональний партнер ГО «Точка доступу» завжди відкриті, вони і далі продовжують активну співпрацю та супровід ініціативних груп вже поза проєктом задля виконання більш масштабного завдання – потужного розвитку громадянського суспільства України.

Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Програму підтримують дванадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.

Проєкт “Підсилення потенціалу ОГС у здійсненні аналізу, моніторингу та оцінки громадських ініціатив та поширення кращих практик” триває

Минулого тижня команда проєкту “Підсилення потенціалу ОГС у здійсненні аналізу, моніторингу та оцінки громадських ініціатив та поширення кращих практик” здійснила моніторингові візити до громад. Ми поспілкувалися з виконавцями, партнерами та бенефіціарами ініціатив, які були реалізовані у 2020 році. Важливою складовою проєкту є підготовка висновків та рекомендацій для кожної ініціативи. Тож цей тиждень команда проєкту працює над обробкою зібраної інформації.

Проєкт реалізується ГО «Точка доступу» в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції.

#UNRPP

Імунітет до іллюзій: на Донеччині та Луганщині шукали відповідне рішення

17 грудня відбувся IX Форум розвитку громадянського суспільства, організатором якого традиційно є ІСАР Єднання. У цьому році через карантинні обмеження масштабний захід проходив у новому зручному та цікавому форматі – форматі Телемарафону, який об’єднав 24 області та Крим. Головною інновацією заходу стало проведення регіональних заходів. Вперше в рамках Форуму працював регіональний майданчик Сходу у форматі «онлайн + офлайн», об‘єднавши однодумців Донецької та Луганської областей. Локальні партнери Форуму – громадська організація “Точка доступу” – надихнулась ідеєю нового формату події та залучила партнерів з, Краматорська, Дружківки, Сєвєродонецька та Вугледара до організації регіонального телемарафону.

Краматорськ

У Краматорську захід розпочався вітальним словом Анастасії Прокопенко, виконавчої директорки ГО «Точка доступу» (м.Краматорськ). Вона ознайомила учасників та учасниць з порядком денним, наголосила на важливості згуртованості та співпраці між громадськістю та владою для подолання викликів, що постали сьогодні перед суспільством.

«Ми вже бачимо позитивні результати такої співпраці, намагаємось далі посилювати та підтримувати такі ініціативи». Після привітання вона відкрила першу панельну дискусію «Стратегія розвитку громадянського суспільства. Досягнення, труднощі, перспективи», – підкреслила Анастасія Прокопенко. До участі у дискусії було запрошено національних консультантів ПРООН із мобілізації громад, представників органів місцевого самоврядування та керівних органів громадських рад Донецької обласної державної адміністрації, а також міста Краматорськ. Дискусія була присвячена доданню викликів сьогодення, специфіці роботи громадських організацій у Донецькій області, де в окремих громадах впроваджуються військово-цивільні адміністрації, а також пошуку рішень щодо підвищення громадської активності.

Ольга Присяжнюк, заступниця начальника відділу комунікації з громадськістю управління інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Донецької обласної державної адміністрації детальніше зупинилася на темі інструментів локальної демократії. Вона зазначила: «На жаль, людям зараз не вистачає живого спілкування, обміну практиками. Але ми розуміємо, що треба підтримувати громадськість. Так, дієвим інструментом локальної демократії, окрім бюджету участі, є конкурс з фінансової підтримки громадських проєктів, особливо ініціатив соціального напрямку. На даний час з’явилось багато громадських організацій, що опікуються питаннями ВПО, учасників АТО, а також ветеранські організації, які також подаються з громадськими проєктами». Вона розповіла про проєкти, які можуть бути подані на розгляд та підтримані, – це і пам’ятні заходи, фестивалі, тощо. «Важливо, щоб громадськість приймала активну участь у житті громади. Тому ми пропонуємо, щоб на локальному рівні приймали бюджет участі. Є громади, які з 2017 року проводять такі конкурси. У 2020 до проведення конкурсу доєдналися Сіверська та Новогродівська громада, Олександрівська ОТГ. Гарний приклад був у Маріуполі та Бахмуті, які також вперше провели конкурс та подивилися на проблеми у громаді глибше. В результаті було створено бібліотеку для людей з вадами зору, тобто задіяні вже більш соціальні напрямки у створенні ініціатив та проєктів».

Тетяна Сила, національна консультантка ПРООН із мобілізації громад, презентувала результати реалізації програми робочих груп з безпеки та соціальної згуртованості, що наразі працюють у громадах. Вона сфокусувалась на темі «Мобілізація громад як подорож у просторі змін. Будуємо діалог і партнерство», а також детально розповіла про практику мобілізації громад, шляхи залучення громадян до участі у житті громади, партнерство, активність та отримані результати. «Робочі групи із громадської безпеки і соціальної згуртованості – це той інструмент, який ми використовуємо в процесі мобілізації громад. Власне, для нас робоча група має бути представлена обов’язково владою, обов’язково громадським сектором. Ми працюємо над тим, щоб більше і більше був чутний голос вразливих груп у громаді, яким потрібно більше підтримки. Всі ті активності, які ми плануємо у громаді, ми розгортаємо навколо робочої групи, це і профіль громади, і бюджети участі, і моніторинг бюджетів, і дослідження та аналіз проблем і ресурсів, і залучення бізнесу», – зазначила Тетяна Сила. Вона також відмітила, що у питанні «Як побудувати діалог з владою?» головним є довіра, і результати досліджень, що було проведене у 2019 році, показують поступове зростання довіри до інституції.

Ірина Степанова, заступник голови громадської ради при Донецькій обласній державній адміністрації розповіла про діяльність консультативно-дорадчого органу та зазначила: «Ми бачимо, що українське суспільство дуже сильно активізувалося та згуртувалося, та стало на захист своїх державних інтересів, коли почався конфлікт. Зараз наступний виклик – це ковід. Наприклад, у 2019 році на участь у загальних зборах громадської ради у нас подавались 94 організації. Це дуже гарний показник того, що громадянське суспільство хоче приймати участь в організації державної політики, що є основним завданням для створених громадських рад. У цьому році ми опинились серед таких викликів, яких ще в Україні і в світі не було. Тому ми за підтримки управління написали листа до секретаря Кабінету міністрів, для того щоб отримати роз’яснення, що нам робити з двох питань: по-перше, це громадські ради тих районів, які зараз розформовані, як коригувати роботу таких громадських рад у правовому полі. А також, питання, як нам діяти у тих громадах, де створені військово-цивільні адміністрації, бо для них не передбачено такий консультативно-дорадчій орган як громадська рада».

Світлана Чепелєва, заступник голови Краматорської міської громадської ради, під час дискусії розповіла про роботу і успіхи консультативно-дорадчого органу, нещодавно створену у Краматорську батьківську раду, а також особливо зазначила, що дуже важливо навчитись працювати на упередження. «Мета створення батьківської ради у Краматорську – знаходити проблеми та допомагати їх виправляти. Це і якість харчування у навчальних закладах, якість освіти офлайн та онлайн. Для того щоб на ці питання впливати, дійсно необхідно проводити моніторинг».

У підсумку дискусійної панелі спікери підкреслили, що є вже цікаві ідеї і плани на майбутнє, бачення подальшого розвитку. Дуже важливо мати спільні цілі, довіру та вміти будувати діалог.

Вугледар

Унікальний формат, у якому проходив цьогорічний Форум, здобув прихильність як у гостей, так і в організаторів нашого локального заходу. Він дозволив відчути об’єднання всієї країни, стати частиною великого, залишаючись при цьому майже у себе вдома, обговорювати все почуте паралельно із виступами спікерів. Майданчиком для регіональної події на сході Донецької області слугував офіс Агенції розвитку Вугледара. Офлайн були присутні представники\ці різних сфер зайнятості та вікових категорій. На майстер-класі, який провела Тетяна Сігаєва, консультантка ПРООН із розробки освітніх ігор, менеджерка з організаційного розвитку Агенції Розвитку Вугледара, тренерка, фасилітаторка, було представлено ігрофікацію, як приклад захоплюючих механік для досягнень серйозних результатів.

«Гра – це не просто пізнавальний процес. Це задоволення від отримання інформації», – відмітила Тетяна Сігаєва.

Учасники та учасниці отримали повну інформацію про саме поняття ігрофікації та її трьох китів, переваги ігрових технік, чому ігри є ефективними, чому взагалі людям подобається грати і важливо дорослим це робити, які можливості надає використання ігрових елементів, чого не зможе дати ця техніка, які проблеми вирішує ігрофікація, як вона сприяє отриманню інформації людиною та розвитку організацій. Також було продемонстровано успішні та неуспішні приклади використання ігрофікації, у яких сферах вводять ігротехніки, де у буденному житті всі стикаються із результатами роботи ігрофікаторів. В результаті майстер-класу присутні дізнались про інструменти ігрофікації, різницю між грою та ігрофікованою системою, взаємозв’язок між ігротехніками та мотивацією і, найголовніше, як впроваджувати ці техніки у реальному житті та досягати цілей.

Сєвєродонецьк

На локальному майданчику партнерів у Сєвєродонецьку Олена Ніжельська, голова ГО «Кризовий медіа-центр «Сіверський Донець» провела для учасників та учасниць заходу цікавий майстер- клас «Вакцина від фейків з доведеним ефектом. Протидія пандемії брехні». У розповіді про подачу інформації вона зазначила, що варто уникати у своїй речі слів-маркерів на кшталт «вірус-убивця», «смертельний вірус», що збільшують в інформаційному просторі питому масу негативу. Це, в свою чергу, призводить до поширення панічних настроїв та зменшенню рівня довіри один до одного. «Здоровий глузд, інформаційна гігієна та солідарність – це основа раціонального споживання інформації в непрості часи інфодемії», – окремо відмітила Олена Ніжельська.

Наступна панельна дискусія, що відбулася на майданчику у Сєвєродонецьку, була присвячена темі «Стратегія розвитку громадянського суспільства. Досягнення, труднощі, перспективи». До розмови було запрошено представників ОМС, представників громадської ради, громадських активістів, які розповіли про особливості розвитку громадянського суспільства у Луганській області, складнощі побудови діалогу представників НГО та влади.

Юлія Чехута, представниця ГО «Жінки Луганщини», звернула увагу на гендерний дисбаланс в розвитку громадянського суспільства Луганщини. У розмові вона підкреслила: «Жінки спроможні надати будь-якій проблемі обличчя. Можливо, ми висловлюємося більш емоційно, використовуючи не лише цифри та факти. Але саме це дозволяє подивитися на питання більш об’єктивно. Тому участь жінок є обов’язковою в суспільних процесах. Наш голос має бути почутим».

Андрій Зайцєв, заступник начальника Департаменту масових комунікацій Луганської обласної державної адміністрації, підкреслив: «У зв’язку з впровадженням реформи децентралізації, з посиленням органів місцевого самоврядування, комунікація з активними громадянами має бути зосереджена переважно на рівні територіальних громад. Тому і механізми локальної демократії доцільно розвивати саме на цьому рівні, а обласна державна адміністрація має здійснювати здебільше координаційні та моніторингові функції».

Юрій Ященко, екс-голова Громадської ради, активний громадянин міста Сєвєродонецьк, під час дискусії розповів про те, як у Сєвєродонецьку відбувається розвиток громадянського суспільства. Він окремо зауважив: «Коли рішення у місті приймається без комунікацій з громадськістю, я пригадую вислів «За нас без нас – то не для нас».

Олег Невениця, голова правління ГО «Кризовий медіа-центр «Сіверський Донець» щодо введення у Сєвєродонецьку військово-цивільної адміністрації, поділився враженнями щодо співпраці з владою: «Я не бачу особливого прогресу в стосунках влади та громадянського суспільства після введення ВЦА у місті. Громадські активісти та підприємці живуть своїм життям, а влада – своїм».

Анатолій Рижков, представник громадської ради при Луганській обласній адміністрації, підкреслив: «Громадські ради мали б стати інструментом реального впливу на прийняття рішень органами влади та місцевого самоврядування. Але є суттєва проблема – небажання з боку органів влади взаємодіяти з громадянськими активістами, які, на погляд чиновників, є занозою, яка заважає їм спокійно працювати. Тому ми впираємося в цей бар’єр, незважаючи на те, що в громадянському суспільстві є пропозиції, є конструктивні ідеї, і головне – є бажання діяти».

Ганна Павленко, урбаністка, спікерка від ГО «Нова Дружківка» у дискусії «Розвиток міського середовища та участь мешканців у плануванні розвитку громади» поділилась інформацією та досвідом, як розвивати міські середовища, залучаючи мешканців до цих процесів, а також що необхідно врахувати, аби така діяльність була цікавою, ефективною та корисною як неурядовим організаціям, так і громаді в цілому. «Публічні простори – не тільки площі та парки, це і вулиця, на якій ти живеш, і твій двір. І саме від тебе може залежати, наскільки він буде комфортній та сучасний. Кожен може стати тактичним урбаністом та реалізувати свій проєкт і тому є доказ – дитячий майданчик, який побудували мешканці Дружківки у своєму дворі», – зазначила Ганна Павленко.

IX Всеукраїнський Форум розвитку громадянського суспільства, що відбувся у цьому році у новому зручному та цікавому форматі, незважаючи на виклики сьогодення, доводить, що всім нам разом під силу перетворити обмеження на нові можливості! Нагода долучитися до масштабного заходу регіональним майданчикам є новою сходинкою на шляху до створення міцного громадянського суспільства, нових партнерств та побудови діалогу міх громадськістю і владою.

Як організувати толоку у себе в дворі або що таке місцеві ініціативи?

Конституцією закріплено, що Україна є вільною та демократичною державою. Також, ХІ розділ Основного закону присвячено місцевому самоврядуванню, що робить його окремою складовою конституційного ладу нашої держави. Отже, необхідно розуміти, що для збереження конституційного ладу та розвитку демократії нам необхідно розвивати, окрім іншого демократію на локальному рівні.

Питання локальної демократії є вкрай актуальним, адже різні механізми участі в місцевому самоврядуванні, в яких вона втілюється, покликані вирішувати найбільш наближені проблеми до кожного з нас на буденному рівні.

І тут, ми хочемо розповісти про один з найбільш ефективних, однак не дуже широко застосовуваних інструментів локальної демократії – місцеві ініціативи.

– Я організував толоку у себе у дворі. – це ж гарна місцева ініціатива

Перш за все, необхідно дати визначення поняття – «місцева ініціатива». Відповідно до ст. 9 Закону України про місцеве самоврядування, члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд у раді (в порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування.

Важливо, що зазначеною вище статтею також встановлено, що місцева ініціатива, внесена на розгляд ради у встановленому порядку, підлягає обов’язковому розгляду на відкритому засіданні ради за участю членів ініціативної групи з питань місцевої ініціативи.

Отже, місцева ініціатива має бути оформлена у вигляді проекту рішення місцевої ради, перед її внесенням створюється ініціативна група, яка розробляє відповідний проект, потім збирає визначену кількість підписів інших мешканців громади, а потім вже рада розглядає її.

І що ж воно нам дасть?

Органи місцевого самоврядування опікуються питаннями в багатьох сферах і не завжди можуть помічати ті проблеми, які турбують мешканців громади. З іншого боку, органи місцевого самоврядування, як обрані представники громади, не завжди пропонують ті методи вирішення проблем, які б задовольняли членів громади.

Місцева ініціатива слугує тим інструментом, який є прикладом партнерських взаємовідносин між владою та громадою, тому що її реалізація неможлива без обох суб’єктів. Також, цей механізм локальної демократії дозволяє реально вплинути (запропонувати), а не тільки висловити своє ставлення/думку з того чи іншого питання, на кінцеве рішення. Ще однією перевагою є легітимність такого інструменту, адже для внесення її на розгляд ради необхідна підтримка певної кількості мешканців громади та ухвалення відповідною радою. Такий механізм реалізації даного інструменту виступає одним з найбільш консенсусним, що дозволяє забезпечити баланс впливу та відповідальності між владою та громадою.

Отже, місцева ініціатива – це реальний прояв партисипативної демократії, який за умов відсутності можливості проведення місцевих референдумів, може змобілізувати та згуртувати населення навколо вирішення певного питання саме у спосіб найбільш прийнятний для громади.

Також пропонуємо вам познайомитись із порадами щодо організації доступу мешканців та мешканок до засідань колегіальних органів

Проєкт впроваджується Мережа хабів України у рамках проекту ПРООН «Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні», що реалізовується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.

Форум розвитку громадянського суспільства у новому форматі/17 грудня 2020

17 грудня відбудеться довгоочікувана подія — щорічний Форум розвитку громадянського суспільства у новому форматі – Телемарафону. Захід традиційно організовує ISAP Ednannia

Вперше в рамках Форуму працюватиме регіональний майданчик на Сході, події якого проходитимуть у форматі «Онлайн+офлайн», об‘єднавши однодумців Донецької та Луганської областей.

Локальний партнер Форуму розвитку громадянського суспільства – громадська організація “Точка доступу”.

На регіональному комунікативному майданчику ми разом з партнерами:

Обрали актуальні для Східного регіону теми дискусій
Підготували майстер-класи, які проведуть практики
Запросили справжніх супергероїв-фахівців, активістів регіону та гостей з Польщі, з якими разом будемо посилювати Імунітет до Іллюзій та мотивуватися на нові досягнення.

Запрошуємо долучитись до дискусій та інтерактиву представників та представниць громадських організацій та ініціативних груп, волонтерів, активістів, мешканців та мешканок Донецької та Луганської областей, які зацікавлені у розвитку своїх громад.

17 грудня у кожного є унікальна можливість:

дізнатися про тенденції розвитку громадських організацій
поспілкуватись з колегами, почути практичні поради від провідних експертів
почути історії успіху та надихнулися ідеями наших Міжнародних партнерів з Польщі
мотивуватися на нові досягнення, знайти партнерів для втілення проєктів та ініціатив

Вперше за всю історію Форуму, Східний регіональний майданчик стане частиною Всеукраїнської інтерактивної мапи Форуму!

Усі трансляції відбуватимуться на онлайн платформі, доступ до яких ви матимете лише після реєстрації за посиланням https://forum.ednannia.ua/

Зареєстровані учасники отримають посилання електронною поштою. Запрошуємо на прямий ефір 17 грудня на сторінці ГО «Точка доступу».

Присвятіть 17 грудня мотивації, натхненню! Відкрийтеся новим знанням і цікавому спілкуванню. Зробимо подію разом!