Рухаємося вперед: розбудова велоінфраструктури у Покровську

«Життя як велосипед: щоб утримати рівновагу, доводиться постійно рухатися». Альберт Ейнштейн. 

Пройшло дві сотні років, аби велосипед з чудернацького винаходу перетворився у найбільш популярний та найбільш екологічно чистий засіб пересування. Але зараз все частіше виникає питання: скільки часу потрібно українським містам, щоб стати дружніми до велосипедистів? Чому створення якісної велоінфраструктури у громаді є вкрай важливим навіть для тих, хто не користується двоколісним? У межах  проєкту «Життя на межі миру: від громадських ініціатив до громадської безпеки в громадах», що реалізується спілкою «Громадські ініціативи України» у партнерстві з організацією «Точка доступу» у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції, активісти Покровська на Донеччині продовжують розбудову місцевої велоінфраструктури.

Як виникла ідея ініціативи?

Основні ідеї та тези, що стали ідейною платформою для створення ініціативи з популяризації велокультури та розбудови велоінфраструктури з побудовою велодоріжок у місті Покровськ, наступні:

За попередніми результатами опитувань, які постійно проводять активісти ГО «Вело ТАК», розбудова велодоріжок потрібна великій кількості велосипедистів міста, які зараз змушені пересуватися дорогами і ризикувати власним життям та здоров’ям. Саме тому створення комплексної та якісної велоінфраструктури є запорукою безпеки у місті та важливою альтернативою міському транспорту та  автомобілям. 

Проблема, яку варто вирішувати вже сьогодні

Активісти ГО «Вело ТАК», які у своїй діяльності керуються напрямами  об’єднання велоспільноти міста, разом з представниками ГО «Ліга майбутні поліцейських м. Покровськ» впроваджують суспільно важливу ініціативу для місцевої громади щодо розбудови велоінфраструктури. Сьогодні перед мешканцями постало кілька проблем:

Слід зазначити, що аналогічні проблеми сьогодні є гострими для багатьох громад України, і вирішити їх можна тільки спільними зусиллями. За допомогою локального аналізу, – опитування методом анкетування у режимі офлайн на вулицях міста, а також онлайн на сторінці у Facebook та на офіційному сайті pokrovsk.news учасники проєкту дізнавалися думки жителів, – велосипедистів, пішоходів, водіїв автівок, щодо необхідності створення у Покровську велодоріжок, обізнаності населення щодо правил дорожнього руху. Опитування за опрацьованим з командою планом проводили на локаціях, попередня інформація про всі заходи публікувалася у соцмережах та місцевих ЗМІ. Після закінчення етапу анкетування ініціативна група зібралася разом для підрахунку статистики та обробки отриманих під час локального дослідження даних.

В межах програми ініціативи у родинному центрі «Вулик» відбулася велошкола з правил дорожнього руху. У заході взяли участь всі бажаючі, також до просвітницької активності приєдналися учасниці клубу «Золотий вік» територіального центру Покровської міської ради. У школі ПДР всі слухачі повторили правила і знаки, розібрали складні ситуації на дорозі і отримали пам’ятки-правила дорожнього руху, світлоповертаючі стрічки для підвищення безпеки в темну пору доби та захисні маски. Після підбиття підсумків, опрацювання результатів планується підготовка презентації для ОМС та громадськості, а також листів-звернень до міського голови та депутатів міської ради з результатами аналізу та пропозиціями.

покровськ

Наталя Фролова, голова ГО «ВелоТАК» окремо зазначила: «Тема, яку ми досліджуємо, важлива, бо їзда на велосипедах дуже поширена у нашому місті, а у місцевої влади поки що немає розуміння проблеми безпеки велосипедистів, необхідності створення якісної велоінфраструктури. Наша команда взяла на себе місію ознайомити очільників міста з проблемою та результатами опитування для подальшого ефективного прийняття рішень щодо організації руху та інфраструктури Покровська, створення безпечних умов для велосипедистів та всіх учасників дорожнього руху. В ході проєкту найбільше нас вразила статистика голосування онлайн, де близько 90% жителів міста висловлюються за необхідність велодоріжок у місті. Це означає, що запит суспільства на зміни в організації велоруху дуже великий».

Практичним шляхом доведено: на популяризацію велокультури у місті значним чином впливає розбудова якісної та продуманої велоінфраструктури у співпраці з мешканцями міста та ОМС. До того ж, вивчаючи досвід інших громад України, у тих осередках, де зароджується і розвивається велокультура, вже сьогодні можна спостерігати позитивні зрушення. Тож, якщо ви хочете допомогти зробити Покровськ безпечним для велосипедного руху, долучайтесь до команди ГО «ВелоТАК». Зробити це можна на сторінці громадської організації у Facebook у або надіславши листа координаторам на пошту frolova_nm@ukr.net.

Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з  питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та  сільськогосподарська організація ООН (ФАО). 

Програму підтримують дванадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США  в Україні, а також уряди Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії. 

Дослідницька прогулянка Вугледаром: виявлення проблем та пошук шляхів їх вирішення

Як зробити міський простір більш комфортним, екологічно безпечним та привабливим? Насправді, для того, щоб розпочати позитивні перетворення, треба зробити перший крок — дослідити стан благоустрою у місті за допомогою локального аналізу. Саме таку ініціативу — «Життя на межі миру: від громадських ініціатив до громадської безпеки в громадах», що реалізується спілкою «Громадські ініціативи України» у партнерстві з організацією «Точка доступу» у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції, вже почали успішно втілювати у життя активісти міста Вугледар, що на Донеччині.

 

Результати дослідницької прогулянки

Перш ніж розпочати дослідження будь-яким з методів локального аналізу, необхідно чітко окреслити проблему. Так, активісти міста Вугледар — представники громадських організацій та молодіжної ради міста, позначили наступну проблему для детального дослідження — «Невдоволенність молоді рівнем благоустрою у місті Вугледар», а інструментом для дослідження було обрано дослідницьку прогулянку. В локальному аналізі взяли участь хлопці та дівчата віком від 12 до 20 років. У супроводі менторів, учасники та учасниці прогулялися містом, фотографуючи ділянки, де, на думку молоді, є проблеми. Після прогулянки відбулося обговорення і, за допомогою фотофактів учасники та учасниці пояснювали, що не сподобалось в тому чи іншому місці. За результатами  дослідницької прогулянки молодь, залучена до локального аналізу, зазначила наступні проблеми благоустрою міста Вугледар:

Крім того, під час аналізу прогулянки учасники торкнулися теми відсутності пішохідних переходів на перетині окремих вулиць, наявність небезпечних конструкцій біля житлових будинків, розташування паркувань біля дитячих майданчиків тощо.

Іван Мороз, член правління «Креативна платформа IT Start», заступник голови Молодіжної ради Вугледарської міської ради, зазначив: «Я, як представник ініціативної групи, а також всі співорганізатори заходу, були здивовані не тільки активністю молоді, що долучилася до заходу, але й проблемами, які було виявлено. Наприклад, були такі місця, біля яких проходиш кожного дня, але не помічаєш, що саме тут небезпечно або зовнішній вигляд зовсім псує враження від нашого міста. Незважаючи на те, що кількість учасників локального аналізу була невеликою, реакція громадськості виявилася резонансною. Вона ніби об’єднала людей, змусила разом звернути увагу на існуючі проблеми. Мені сподобалося те, що люди побачили: більшість проблем залежать не від роботи влади чи благоустрою, а від нас самих. Вважаю, що це було основною метою проведення локального аналізу — подивитися на причину проблем з різних боків».

 

Тренінги для учасників локального аналізу

В межах швидкого вирішення проблем, що були виявлені під час дослідницької прогулянки Вугледаром, за підтримки організаторів проєкту «Життя на межі миру: від громадських ініціатив до громадської безпеки в громадах», ініціативною групою було запропоновано провести серію тренінгів, які вже проходять у Центрі громадських ініціатив «SOVA». Для навчання було обрано наступні теми:

Ефективність такого плану дій полягає у тому, що цикл навчальних заходів підведе учасників локального аналізу до вирішення проблем. Вони зможуть отримати вичерпну інформацію про дієві інструменти для самостійного вирішення виявлених у місті проблем. Знання правил використання громадського бюджету за статтею благоустрою міста дозволить молоді самостійно створювати проєкти для вирішення виявлених під час локального аналізу проблем. Розуміння впливу відходів на навколишнє середовище, знання правил сортування дозволить слухачам навчитись правильно поводитися з відходами та у майбутньому навчити інших. Вирішення конфліктів дозволить налагодити відносини учасників локального аналізу з оточуючими, мотивує до громадської діяльності і надасть можливість займатися адвокаційними проєктами, в тому числі, для благоустрою міста.

 

Аналогічні проблеми благоустрою існують майже у кожному місті України і мешканцям дуже важливо долучитись до подібних заходів. Приклад міста Вугледар є чудовим доказом того, що саме небайдужість та активна громадська позиція, особливо молоді, а також співпраця мешканців з органами місцевого самоврядування, — це запорука позитивних змін задля підвищення рівня комфорту та безпеки у громаді.

 

Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з  питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та  сільськогосподарська організація ООН (ФАО). 

Програму підтримують дванадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США  в Україні, а також уряди Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії. 

Системність та співпраця: успішний приклад проведення локального аналізу у Сєвєродонецьку

Практикою доведено: втілення ініціатив та планування успішного розвитку громади ефективне тільки за активної участі мешканців громади, а також їх взаємодії з органами місцевого врядування. Саме врахування думок та поглядів мешканців на вирішення існуючих проблем у громаді, а також синергійна міжсекторальна співпраця стає потужною платформою для вирішення суперечливих питань. Для виявлення та вивчення нагальних потреб є дієвий інструмент – локальний аналіз. Проєкт «Життя на межі миру: від громадських ініціатив до громадської безпеки в громадах», що реалізується спілкою «Громадські ініціативи України» у партнерстві з організацією «Точка доступу» у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції, перейшов до найвідповідальнішого етапу — проведення локального аналізу в громадах. 

Дослідження локальних проблем у Сєвєродонецьку

 

Команда організації «БФ Реалізації ідей» успішно реалізувала міні-ініціативу «Локальний аналіз умов проживання, пересування та дозвілля мешканців кварталу № 61 м. Сєвєродонецька» – «Безпечний квартал». 

Основана мета — дослідження стану  інфраструктури, безпеки, комфорту, дозвілля та умов для занять фізичною культурою у мікрорайоні. Для проведення локального аналізу ініціативна група, до якої увійшли активні мешканці міста, обрали метод опитування. Задля отримання більш предметних та окреслених висновків щодо ситуації, яка наразі склалася у мікрорайоні міста, в опитуванні було запропоновано взяти участь молоді, учням шкіл, студентам, мамам з дітьми, а також іншим дорослим мешканцям району, які мали змогу висловити власні думки щодо стану інфраструктури. 

Ініціативна група працювала за попереднім планом заходів, до окремих етапів якого увійшли:

Реалізуючи етап опитувань в режимі онлайн та офлайн, у тому числі методом інтерв’ю, мешканцям міста Сєвєродонецьк було поставлено 11 запитань, зокрема:

 

Олена Агафонова, директорка «БФ Реалізації ідей» та представниця ініціативної групи з м. Сєвєродонецьк, окремо зазначила: «Ми проводили дослідження стану інфраструктури, безпеки, комфорту, дозвілля та умов для занять фізичною культурою в мікрорайоні за допомогою опитування, в якому взяли активну участь мешканці та молодь нашого міста. Опитування допомогло якнайширше розкрити наявні недоліки та проблеми, які потребують реконструкції та відновлення інфраструктури кварталу. Це стан доріг, а точніше їх повна відсутність, недостатня кількість освітлення, занехаяність та жахливий стан спортивного майданчика, бруд, який не прибирається та інше. Ми сподіваємось на співпрацю з міською владою, та впевнені, що разом зробимо наше місто кращим, сучасним та комфортним для всіх!». 

 

Найближчим часом ініціативна група презентує результати локального аналізу у Сєвєродонецьку, на зустріч запрошено представників правоохоронних органів та ОМС, що у майбутньому сприятиме сумісному вирішенню окреслених проблем у громаді.  

 

У висновку, приклад м. Сєвєродонецьк є наочним доказом того, що простий, але дієвий метод локального аналізу із залученням широкого кола представників місцевої влади, комунальних підприємств, громадськості та мешканців міста допомагає не тільки чітко окреслити проблему, а й зазначити найбільш оптимальні шляхи її вирішення.

 

Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з  питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та  сільськогосподарська організація ООН (ФАО). 

Програму підтримують дванадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США  в Україні, а також уряди Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії. 

 

Виявляємо та вирішуємо: локальний аналіз у громадах Донеччини та Луганщини

Утілення громадських ініціатив є рушійною силою позитивних змін та сприяє посиленню місцевого громадянського суспільства. Але як знайти саме ту ініціативу, розробити такий план дій, аби зміни були дійсно вагомими та позитивними, істотно покращуючи життя мешканців громади? Для цього є дієвий та результативний інструмент – локальний аналіз, який дозволяє провести дослідження думки та потреб окремої громади.

У межах відкритого конкурсу для НУО та ініціативних груп із Донецької та Луганської областей у межах проєкту «Життя на межі миру: від громадських ініціатив до громадської безпеки в громадах», що реалізується спілкою «Громадські ініціативи України» у партнерстві з організацією «Точка доступу» у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції, було відібрано 11 ініціатив. Географія відібраних ініціатив представлена громадами Донецької та Луганської областей, — Біловодська, Марківська, Лисичанська, Новгородська, Дружківська, Вугледарська, Покровська, Сіверська та, Сєвєродонецька громади. Головна мета застосування методів локального аналізу в кожній місцевій громаді — дослідження проблем, які наразі існують, а також пошук потенційних можливостей для їх ефективного вирішення.  Кожна ініціатива буде мати персональний менторський супровід за допомогою онлайн-консультацій, які надаватимуть учасникам галузеві експерти від організацій-членів спілки «Громадські ініціативи України». Така синергія, що утворюється у співпраці з досвідченими активістами та ініціативними мешканцями громади дозволяє отримати теоретичні знання, одразу їх застосовувати на практиці, побудувати комунікацію, що сприятиме в майбутньому мережуванню та створенню нових НУО в Україні та за її межами.

Обрані методи локального аналізу

Нові підходи у роботі із громадами, особливо в умовах децентралізації, є вкрай важливими. Аби громади могли ефективно розвиватися, представникам влади та НУО вкрай важливо своєчасно виявляти загальні потреби громадян, очікування та готовність людей до активної співпраці у розбудові громади шляхом застосування будь-якого з методів локального аналізу, або ж цілого комплексу інструментів для підвищення результативності опитування. Після отримання інформації від обраної цільової аудиторії, необхідно її проаналізувати, використовуючи інструменти локального аналізу – SWOT, PESTLE, BCG тощо. Проведення локального дослідження потреб дозволяє не тільки окреслити ту чи іншу проблему, що наразі існує в громаді, а й знайти шляхи її вирішення, залучаючи мешканців громади. З метою дізнатись громадську думку, учасники проєкту, для втілення тієї чи іншої ініціативи, обрали наступні інструменти:

Підсумковим етапом аналізу, після обробки отриманих даних, є презентація результатів, на яку ініціативні групи планують запросити не тільки громадськість, але й представників ОМС. Саме у такій співпраці, як доводить практика успішних громад, найбільш ефективно та швидко можна вирішити питання та нагальні проблеми, що турбують мешканців громади.

Тематика громадських ініціатив

Покращення рівня комфорту та безпеки у найширшому розумінні цих понять — це головне питання, яке турбує громади не тільки в Донецькій та Луганській області, а й в країні в цілому. Учасники проєкту, що планують у майбутньому впроваджувати ініціативи, окреслили наступну проблематику:

Залучення громадян на кожному етапі дослідження, супровід менторів-експертів, які  мають багаторічний досвід у подібній галузі, а також співпраця з представниками органів місцевого самоврядування — це перший крок до успішного вирішення існуючої проблеми, підвищення рівня комфорту та безпеки в громаді.  Слідкуйте за новинами, вже найближчим часом ми розпочнемо знайомити вас із результатами локального аналізу у громадах.

Для довідки

Проєкт «Життя на межі миру: від громадських ініціатив до громадської безпеки в громадах» реалізується спілкою «Громадські ініціативи України» у партнерстві з організацією «Точка доступу» у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки уряду Данії, Швейцарії та Швеції.

 

Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

 

Програму підтримують дванадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз, Європейський інвестиційний банк, Посольство США в Україні, а також уряди Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.

виявлення потреб