Автор: Прокопенко Анастасія

Значна кількість українців стали внутрішньо переміщеними особами (ВПО) через війну
Росії проти України, а деякі люди, на жаль, сьогодні вже двічі є переселенцями. Згідно
даних міжнародної організації з міграції, в Україні зареєстровано більш як, 7,1  млн.
внутрішньо переміщених осіб. Більшість з них обирає для тимчасового проживання
невеличкі громади, і найбільше гостей сьогодні налічують саме громади у центрі та на
заході України.

Людина, за своєю сутністю, не може жити без соціуму, тому, після вдоволення базових
потреб, оговтавшись від першого шоку і стресу, ми шукаємо спілкування, розвитку,
намагаємось повернути відчуття приналежності до суспільно-важливих речей. Створення
інтеграційних просторів відкриває нові можливості не тільки для гостей долучитись до
активного життя у громаді, віддячити за гостинність, а й для приймаючих громад посилити
власний потенціал, перетворити гострі виклики на нові можливості, познайомитись і
зав‘язати міцні дружні стосунки. 

В рамках проєкту «Соціальна адаптація під час кризи», що реалізується спілкою
«Громадські ініціативи України», у 9 громадах у 9 областях України створюються
інтеграційні простори. Змістовне наповнення центрів буде залежати від потреб внутрішньо
переміщених осіб, їх бажання та можливостей бути залученими до роботи в громаді.

Інтеграційний центр – це місце, сповнене важливими соціальними та освітніми сенсами. У
кожній громаді відбуватимуться зустрічі у дружній атмосфері, освітні заходи з медіа
грамотності, майстер-класи для всієї родини, ігри, а також гостям будуть запропоновані
майстерні і курси із здобуття нових умінь, що дозволить трансформувати діяльність і
допоможе у подальшому працевлаштуванні, за потреби. Під час зустрічей представники
приймаючих громад і гості зможуть не тільки познайомитись з культурою, традиціями, а й
подискутувати щодо проблем у громаді, шукати спільні рішення, включитись в активну
суспільну роботу. 

Страх і розпач через втрату домівки, невизначеність без чіткого розуміння, як жити далі,
–те, що зараз турбує українців. Інтеграційні простори – місце, де всі відвідувачі без
винятку отримають таке важливе сьогодні просте людське спілкування, знайдуть нових
друзів, відчують підтримку, єдність і надійне плече.

Так, «магічної пігулки» від усіх негараздів, на жаль, не існує. Заплановані у центрах
активності не вирішать всі питання миттєво, але точно сприятимуть адаптації та взаємній
інтеграції мешканців громади. . Відвідування інтеграційних просторів безкоштовне для всіх
бажаючих долучитися до цікавих заходів, що вже скоро відбуватимуться. Слідкуйте за
оновленнями.

Адреса інтеграційного простору у Ворохті: вул. Данило-Галицького 41 (ліве крило, офіс Громадської Організаціі “Точка Доступу”).

Для кожного з нас сьогодні важливо відчувати відновлення, підтримку непереможного  українського духу, гордості за нашу країну, що мужньо бореться за власну свободу і культуру. Так, через війну багато людей були змушені покинути домівки і переміститися у більш безпечні регіони. Але, трошки відійшовши від першого шокового стресу, задовільнивши базові потреби, є нагода перетворити цей виклик на нову можливість. Нова громада – нові знайомства! І від кожного, чи то представник приймаючі громади, чи то її гість або гостя, залежить, як складуться відносини. Екскурсії приймаючою громадою, – можливість ближче пізнати один одного, познайомитись з культурою, традиціями, історією, природою та буденним життям місцевих жителів. Тож, на важливому етапі інтеграції гостей громади та задля мотивації у подальшій дружбі та співпраці в рамках проєкту «Соціальна адаптація під час кризи», що реалізується спілкою «Громадські ініціативи України», протягом липня для гостей 9 громад у 9 областях України будуть організовані цікаві екскурсійні заходи.

Так, найближчим часом планується провести у Ворохтянській громаді пішу екскурсію. Дітям та їх батькам сподобається виїзна екскурсія до дінопарку у селі Паляниця. Також Ворохтянська громада запрошує гостей до Музею «Гуцульщина» у селі Яблуниця,  де можна ближче познайомитись з побутом, звичаями і традиціями гуцулів, природним ландшафтом Гуцульського краю, гуцульською дерев’яною архітектурою. У Вижнінській громаді пропонується відвідати національний природний парк «Вижницький», де у дружній компанії серед гір, грайливих потоків гірських річок, на чистому цілющому повітрі можна побачити неосяжні природні багатства лісів, численні історико-архітектурні та природні пам’ятки та відновити здоров’я водою з унікального «залізного» джерела. А Корюківська громада запрошує гостей долучитись до еко-акції «Полювання на сміття», де під час прогулянки краєвидами можна на тільки познайомитись з природою, дізнатись про традиції, а ще й долучитись до суспільно важливої справи. Подібні заходи планується провести у кожній з 9 громад, адже у кожному куточку України є своя «родзинка» культурних традицій.

Подібні ознайомчі екскурсійні заходи не тільки сприяють зміцненню знайомства. Дружня атмосфера, цікаві розповіді про життя громади, обговорення гострих питань під час спільних прогулянок, можливість розказати про свою свою громаду, поділитися досвідом і ідеями, – все це допоможе гостям інтегруватись у нове життя, віддячити приймаючій громаді. 

Мальовничі краєвиди України, нові приємні знайомства, занурення у вікові традиції і культуру, живе спілкування, єдність людей і прагнення допомогти один одному у спільній біді, – зцілює і надає нових сил. Тож, долучаємось до цікавих активностей і крокуємо разом до спільної мети – перемоги!

***

              Екскурсія у Ворохтянській громаді відбудеться 29.06 о 15:00. За детальною інформацією запрошуємо звертатися за телефоном 0(50)3686074 або писати нам у соціальних мережах www.facebook.com/dostupoint.

Участь у екскурсіях безкоштовна

Допомога у вирішенні гострих проблем, з якими зіткнулись українці під час війни, – це
сфера, у якій сьогодні працюють більшість громадських організацій. Спільна біда
згуртувала та мотивувала українців і українок, – громадських активістів, активісток та й
просто небайдужих людей навколо одного запиту: надання допомоги тим, хто її
потребує тут і зараз. Тож, ефективна інтеграція без виявлення потреб, інформації
щодо готовності брати активну участь у житті приймаючої громади, практично
неможлива.

Для невеличких громад, що приймають сьогодні переселенців, відкрились нові
перспективи розвитку. Поява нових людей, зокрема, в малих містах, селах і селищах
може сприяти посиленню відчуття згуртованості та стимулювати українців до вивчення
традицій різних регіонів України. Але для того, щоб ці позитивні зміни відбулися,
необхідно забезпечити комфортне перебування у громаді її гостям – внутрішньо
переміщеним особам, допомогти задовольнити базові потреби і трошки повернути
людям, що перемістилися з «гарячих» регіонів, відчуття домівки і приналежності до
життя у новій громаді, мотивувати і розкрити потенціал для подальшої спільної роботи.

Допомога тоді є влучною, коли вона спрямована за запитом людей. Важливо
враховувати індивідуальні потреби людей, і на полегшення або ж рішення цих проблем
спрямовувати зусилля. Сьогодні первинне гуманітарне реагування базується на таких
напрямках: порятунок життя, санзабезпечення, продовольча допомога, забезпечення
житлом, непродовольча допомога та медичне обслуговування. Для подальшої
інтеграції людей у життя громади потрібно виявити ступінь їх готовності та відкритості,
дізнатись про їх потенціал. У допомогу в такому процесі постає дієвий метод
отримання інформації – анкетування. Разом з тим, спілка «Громадські ініціативи
України» досліджуватиме відкриті дані та звіти соціологічних агенцій, щоб краще
зрозуміти потреби приймаючих громад та гостей. Отримані дані стануть основою для
розробки спільних культурно-просвітницьких та професійних заходів у приймаючих
громадах.

Тож, запрошуємо приділити трошки часу та заповнити анкету за посиланням https://cutt.ly/QKx9BZT. Окрім електронної версії опитування також будуть підготовлені
друковані анкети, які можна заповнити під час проведення заходів у громаді
безпосередньо у місцевих координаторів.
Спільна мета сьогодні міцно об’єднала людей. І це відчуття єдності вже має потужний
позитивний ефект. Війна обов’язково закінчиться перемогою, а єдність і дружба
залишиться. Місцеве населення відкрите для допомоги гостям, які були вимушені
покинути свої домівки та переїхати в інші міста України. Створюючи єдиний
інтеграційний і комунікаційний простір у громаді, організовуючи ознайомчі культурні і
просвітницькі заходи, долучаючи гостей до толоки чи обговорень, згуртовуючи навколо
гострих проблем і разом шукаючи шляхи їх вирішення, будується міцна дружба, –
запорука розвитку, зміцнення єдності і довіри.

Друзі Продовжимо тему фандрайзингу, бо пошук ресурсів зараз для втілення проєктів та ініціатив заради нашої перемоги часто є вирішальним питанням

«Фандрайзинг – це кохання», – відома фраза Кена Філіпса (Kenneth Phillips), консультанта з стратегічного фандрайзингу, стратегічного планування та лідерства, який має більше 40 років досвіду у сфері організаційного розвитку неприбуткових організацій США, Румунії, Білорусі, Колумбії та України. Коли ми любимо людину, ми цій людині довіряємо. Але також є не менш відомий вислів: «Довіряй, але перевіряй»

Довіра у сфері фандрайзингу важлива. Але скільки б ми всього доброго не робили, завжди з’являться люди чи обставини, що можуть ставити під сумнів прозорість і чесність. І для того, щоб не виникало ніяких питань у відносинах із нашими благодійниками, НЕОБХІДНО ЗВІТУВАТИ

Довіра = звітність Тож, корисні поради від Олега Гришина – експерта з фандрайзингу:

Якщо податкова вимагає, звітувати потрібно обов’зково Також, якщо не має таких вимог – не треба навантажувати податкову такою звітністю.

Чеки з витратами. Потрібно надсилати благодійнику фото, використовуючи будь-які канали комунікації.

Безпека і повага. У звітуванні публікації з фото вітаються, але необхідно дотримуватись принципу анонімності, обережно висвітлювати обличчя людей, і тільки з їх особистого дозволу

Прозорість. Публічний звіт про діяльність вітається. І це не про власну зухвалість, а саме про вдячність тим, хто надає допомогу!

Прозорість звітування у фандрайзингу – це спосіб розповісти світу про те, як люди, попри важку ситуацію, підставляють один одному плече, як ми всі разом долаємо біду і діємо перш за все як ЛЮДИ, на противагу ворогу.

У єдності українців велика і переможна сила

Заходи проходять в рамках проєкту «Європейський Союз для сталості громадянського суспільства в Україні», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Точка доступу» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу».

З початку повномасштабної війни в Україні багато громад України гостинно
приймають людей, що вимушені покинути свої домівки у регіонах, охоплених
обстрілами та боями. За статистикою найбільше внутрішньо переміщених осіб
зареєстровано сьогодні у Західній та Центральній Україні. І, оскільки обласні
центри наразі перенаселені, сільські та селищні громади активно розселяють у
себе людей, намагаються забезпечити гуманітарною та іншою допомогою,
залучають переселенців до активного життя, щоб створити їм хоч найменше
відчуття дому, який вони покинули.

Згідно даних міжнародної організації з міграції, Найбільше внутрішньо
переміщених осіб в Центральній (близько 1,4 млн осіб ) та Західній (близько 3 млн
осіб) частині України. Що важливо відзначити – лише 25% місцем свого
теперішнього перебування відзначають  великі міста. Майже 70% внутрішньо
переміщених осіб наразі обрали місцем тимчасового проживання саме невеликі
територіальні громади, – невеликі міста, села та селища.

Інтеграція внутрішньо переміщених осіб – це неабиякий виклик, але й міцна
можливість створити в Україні спроможні та самодостатні громади. У мирні часи
саме в невеличких громадах завжди спостерігався дефіцит людського капіталу, та
активної молоді, яка частіше від’їжджала у великі міста за кращими
перспективами. Сьогодні до маленьких громад перемістилися і медичні
працівники, і IT-спеціалісти, і фінансисти та фахівці з бюджетування, працівники
освіти і технічних галузей, та й багато інших представників різноманітних сфер
діяльності.  Тож, гості громади сьогодні, серед яких і освідченні професіонали
своєї справи, і просто активні громадяни та громадянки, – це можливість для
громад посилити свій людський потенціал, отримати новий поштовх для
подальшого активного розвитку. Але для цього, безперечно, потрібно створити
для гостей відповідні комфортні умови інтеграції  у життя громади: познайомити з
культурою, залучати до різнорідних активностей та обговорень, разом шукати
шляхи вирішення найгостріших питань і для громади, і для переселенців. Після
адаптації до життя на новому місці, внутрішньо переміщені особи, які є
представниками різних професій, а також являють собою різні покоління, різний
світогляд і культуру, можуть стати тим самим «push»-важелем розквіту.  Саме
через знайомство і подальшу дружбу формується потужна платформа розвитку
громадянського суспільства.

Взаємна підтримка, єдність, ставлення з любов‘ю і добротою до людини безцінне,
особливо сьогодні. Українці – відкриті люди, нам притаманно допомагати один
одному в тяжку хвилину, піклуватися про близьких і дружити. Зараз нелегкі часи
для кожного і кожної, війна увійшла у кожен дім. Тому і приймаючі громади, і їх
гості, – внутрішньо переміщені осіби, можуть у ці часи принести один одному
користь і стати добрими друзями. Саме через такі висновки та задля вирішення
спільних проблем виникла ідея проєкту «Соціальна адаптація під час кризи», що
вже реалізується у 9 громадах 9 областей нашої країни спілкою «Громадські
ініціативи України».

Ворохта сповнена контрастів: поряд з типовими гуцульськими забудовами, столітніми віадуками і дерев’яними церквами співіснують супутникові тарілки, а щодня по новому залізничному мосту гуркочуть потяги. Хоча… вони теж певною мірою раритетні.

Запрошуємо на пішу екскурсію по Ворохті, яка стала прихистком для сотень вимушених переселенців. Ворохта до нашого часу зуміла зберегти свій колорит – тут усе нагадує про колишнє життя.

Однією із цікавих місцевих пам’яток є церква Різдва Богородиці, збудована із дерева. Гордість Ворохти — старі австрійські віадуки з кам’яними арками-опорами. Збудували їх у кінці дев’ятнадцятого століття, коли прокладали залізничну колію з Франківська до Рахова. Хто ж не чув про Трампліни? Трамплін збудували ще за Польщі. Тут проводились всесоюзні змагання, а місцеві вихованці формують збірну України. Насправді у Ворохті не один трамплін, їх комплекс. Адже тут не лише тренуються та виступають дорослі спортсмени, але також займаються. Ще одна родзинка –  Костел успіння Пресвятої Діви Марії. У кінці XIX ст. у Ворохті для богослужбових потреб римо-католиків було споруджено дерев’яний Будинок священиків, у якому містилась каплиця для туристів і місцевих мешканців.

Хочете все це побачити на власні очі? Тоді чекаємо на вас 17 червня о 14:00 біля магазину «МІМ» (вул. Данила Галицького 124а). Екскурсія безкоштовна, тривалість біля 2-х годин. Запрошуємо як внутрішньо переміщених осіб так і місцевих жителів, бо хто як не ви, зможете поділитися історіями про вашу громаду. Організатори заходу – громадська організація «Точка доступу» та спілка «Громадські ініціативи України», в рамках проєкту «Соціальна адаптація під час кризи».

У мережуванні сила! Співпраця, взаємодопомога та обмін досвідом сприяє створенню потужної платформи для реалізації суспільно важливих ініціатив. Сьогодні приймаючі громади готові підставити дружнє плече людям, що через війну в Україні змушені покинути власні домівки. Мета нового проєкту «Соціальна адаптація під час кризи», що реалізується спілкою «Громадські ініціативи України»,  – допомогти інтегруванню внутрішньо переміщених осіб у життя громади. 

Всі заходи, що планується провести у 9 громадах України, спрямовані на знайомство, адаптацію, створення добрих стосунків між приймаючою громадою та людьми, що через війну перемістилися у більш безпечне місце. Так, у дружній атмосфері обговорення спільних планів, вирішення проблем, знайомства з культурою і просто доброго спілкування  ми будуємо міцне дружнє середовище. 

Майбутнє України у єднанні людей

Людина не в змозі змінити напрям вітру, але кожному і кожній під силу спрямувати вітрила у потрібному напрямку. Людині, що потрапила у нове середовище, потрібна допомога у адаптації. Новий проєкт передбачає низку цікавих заходів, під час яких жителі громади та її гості матимуть змогу познайомитись, знайти спільні інтереси, долучитись до активностей. 

Географія проєкту охоплює одразу декілька регіонів: до створення умов для соціальної адаптації під час кризи долучились Вінницька, Чернігівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Кіровоградська, Львівська, Полтавська, Рівненська  та Черкаська область. 

Найцікавіше, що для створення інтеграційних просторів було обрано невеликі громади, і цьому є аргументація. Варто відзначити, що невеликі територіальні громади в порівнянні з великими містами є більш консервативними та менш відкритими до нового. Відповідно зараз, коли в окремих громадах кількість внутрішньо переміщених осіб складає близько 30-40% часом виникають різного роду непорозуміння, підґрунтям якого є незнання один одного та стереотипи, які є як у внутрішньо переміщених осіб так і в місцевих жителів. Серед внутрішньо переміщених осіб обов’язково є фахівці з різних сфер, активні громадяни, цікаві особистості та і просто небайдужі люди. Створення комфортних умов для знайомства і порозуміння сприятиме розвитку місцевих громад, надасть можливість отримання нового досвіду, обміну культурою, ідеями та думками.  

Тож, у 9 громадах 9 областей України буде створено облаштовані всім необхідним комфортні інтеграційні простори, де на всіх відвідувачів  чекатимуть цікаві події – різнорідні заходи з насиченою програмою, – сімейною, культурною, просвітницькою або навчальною. 

Сила мережі 

У своїй діяльності спілка «Громадські ініціативи України» керується принципами партнерства та підтримки, довіри, прозорості та небайдужості. Україна – наш спільний дім, і сьогодні вкрай необхідно спрямувати зусилля на допомогу тим, хто найбільше потребує, хто втратив домівку, і намагається повернути відчуття дому. Завдяки мережуванню та партнерству громадських організацій є можливість втілювати у життя проєкти, що сприяють соціальній адаптації та розвитку громадянського суспільства на місцевомузагальнонаціональному рівні. До створення облаштованих інтеграційних просторів долучились члени спілки «Громадські ініціативи України». Так у 9 громадах на містах працюватимуть представники громадських організацій – партнерів і добрих друзі спілки «Громадські ініціативи України», зокрема ГО «Ідея. Дія. Результат», «Точка доступу», «Спілка ініціатив Чернігівщини»,  «Альтернатива», «Центр розвитку молоді», «Унікальна країна», «Агенція сталого розвитку «Хмарочос»,  «Михайлівське товариство», «Євроклуб», «СУМ в Україні», «Смарт». 

Війна є надзвичайним психологічним подразником для людини та суспільства, і ми не маємо до неї природного імунітету. Але наша сила у єдності, у взаємній підтримці,  вдячності та вмінні адаптуватися під час кризи. Віримо у перемогу України і наближаємо її власними добрими справами у громадах. 

Успіх залежить від швидкості адаптації до нових обставин. Під час воєнного стану  в Україні гостро постало питання інтеграції внутрішньо переміщених осіб у життя громади, де вони наразі перебувають. Як повернути людині відчуття дому? Як створити дружнє середовище та допомогти адаптуватись до життя у нових умовах? До вирішення цих питань долучається Громадська спілка «Громадські ініціативи України», розпочинаючи проєкт «Соціальна адаптація під час кризи». 

Програма інтеграційної адаптації 

Треба визнати: і людина, що приїхала на нове місце тимчасового проживання, і громада, що приймає, опинились у нових реаліях. Наприклад, рослині, коли її пересаджують, що потрібно? Час та тепло. Так рослина оживає, пристосовується до нових умов. Людині, що потрапила у кризову ситуацію,обтяжену тривалим стрессом, і до якої зовсім не була готова, також потрібно відчувати підтримку та навчитись приймати простягнуту «руку допомоги». У свою чергу, у неї виникає відчуття подяки і бажання її висловити громаді за гостинність. Для того, щоб закріпити взаємні почуття добра, вдячності і допомоги, а також якнайшвидше адаптуватись, в рамках проєкту на першому кроці розроблено низку заходів: толоки, екскурсії громадою, фестивалі кулінарного різноманіття і знайомства з культурою громади, що приймає. 

Другий важливий крок – створення інтеграційних просторів, у яких під час зустрічей залучатимуться як жителі громади, так і її гості, проводитимуться різноманітні спільні заходи та навчання, мета яких – згуртувати, поінформувати про нові можливості, підвищити рівень громадського залучення, спланувати спільну діяльність. Проводитимуться в інтеграційних просторах навчання з інформаційної безпеки, а також достатньо прикладні курси по нових здобуттю виробничих спеціальностей, які можуть бути застосовані в цій громаді або в інших громадах.  

Чому це важливо? 

Згідно даних міжнародної організації з міграції, в Україні наразі зареєстровано більше 7 мільйонів внутрішньо переміщених осіб. За територіальним розподілом найбільше внутрішньо переміщених осіб у Центральній (близько 1,4 млн.) та Західній (близько 3 млн.) частині України. Також важливо відзначити, що переважна більшість внутрішньо переміщених осіб (близько 70%) переїхали в невеликі міста та села. 

Що стосується питання повернення додому, то згідно останнього дослідження групи Рейтинг, третина з тих, хто покинув домівку, планують повертатись вже найближчим часом, чверть – ще трохи почекають. Близько 40% висловлюють готовність повернутися, але тільки після закінчення війни. Висновок наступний: потреба у соціальному включенні внутрішньо переміщених осіб в життя громад залишатиметься актуальною протягом достатньо тривалого часу, адже навіть якщо активна фаза війни закінчиться досить скоро – багато місць не будуть безпечними ще протягом тривалого часу.

Українці неймовірно гостинні, співчутливі, для нас спільне вирішення проблем та допомога один одному під час кризових ситуацій – норма життя. В тому є наша сила, в тому ми непереможні. Тому інтеграція внутрішньо переміщених осіб, соціальна адаптація через пошук «спільної мови», спільних інтересів, спільного вирішення проблем і спільного пошуку нових можливостей стає потужною платформою розвитку громадської активності, партнерства, підтримки, та підсилення ініціатив.

Допомога у вирішенні проблем, з якими зіткнулись українці під час війни, – це сфера, у якій сьогодні працюють більшість громадських організацій. І багато з них – новачки у цьому напрямку, бо у мирний час працювали зовсім за іншою стратегією.

Спільна біда згуртувала та мотивувала громадських активістів, активісток та й просто небайдужих людей навколо одного запиту: надання гуманітарної допомоги тим, хто її потребує тут і зараз‼️

Тому пропонуємо ознайомитись із низкою базових роз’яснень та корисних посилань всім, хто наразі опікується вирішенням саме гуманітарних питань у багатьох громадах нашої країни🇺🇦. Рекомендації надані фахівчинею та експерткою Уляною Токарєвою🥰⤵

Базові й мінімальні стандарти стосуються методів планування програм допомоги чотирьох різновидів заходів, спрямованих на порятунок життя, а саме:
✔️ водопостачання, санзабезпечення та сприяння дотриманню гігієни;
✔️ продовольча допомога та харчування;
✔️ забезпечення житлом, організація розміщення і непродовольча допомога;
✔️ медичне обслуговування.

Допомога тоді є влучною, коли вона спрямована за запитом людей☝️

Для того, щоб фахово та ефективно побудувати роботу своєї команди, всі надавачі гуманітарної допомоги мають пройти базовий навчальний курс‼️

Корисні посилання, що стануть у нагоді:

✅ Гуманітарна хартія – документ про принципи, на яких базується гуманітарне реагування.

➡️https://spherestandards.org/wp-content/uploads/Sphere-handbook-2011-Ukranian-1.pdf

✅ Керівництво з гуманітарного реагування та психосоціальної допомоги, розроблене організацією UNHCR та Всесвітньою охороною здоров‘я
✅ Стандарти соціальної роботи

➡️ Керівництво з впровадження соціальних послуг для сімей з дітьми у громадах
https://www.unicef.org/ukraine/media/12721/file/Spilno_dod

☝️Обов‘язково враховуйте потреби людини. Саме реагування на індивідуальні потреби допоможе скорегувати роботу і бути найбільш корисними💙💛

🔰Заходи проходять в рамках проєкту «Європейський Союз для сталості громадянського суспільства в Україні», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Точка доступу» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу».

Фейки і пропаганда… Сильна зброя, проти якої можна самостійно навчитись «нарощувати» міцну броню здорового глузду. Такій зброї треба вміти протистояти, изобар вчитись негативного впливу, особливо сьогодні. Тож, не ракетами 🚀 та артою єдиною ПЕРЕМАГАЄМО ВОРОГА😉

Інформаційний фронт не менш важливий! Вміючи розпізнавати та знешкоджуючи ворожу пропаганду, ми наближаємо перемогу 💙💛

Як навчитись вправно, експертно та ефективно чинити опір фейкам? Передивіться мегаважливий ефір, а ми для вас підготували низку корисних порад від спікера Сергія Штурхецького – громадського діяча і практика, який знається на питанні інформаційної безпеки:

🎯 Знай. Фейки живучі, це притаманно людській природі. Фейки будують на основі правдивих фактів, але ця правда викривлена – застаріла або неповна інформація, а також на основі вигаданих чи змішаних фактів. Тож, вмикайте уважність, шукайте неспівпадіння, логічні неточності та помилки.
🎯 Розумій. Основні фейки, які досі переважають
у риториці російських пропагандистів:
🙃 Україною керують із заходу
🙃 росія не чинить військові злочини
🙃 Світ ігнорує військові злочини ЗСУ
🙃 Українські біженці масово чинять злочини
🙃 Санкції проти РФ знищують Європу
🙃 У світі панує русофобія

Погодьтеся, ця інформація, яку ворог «вливає у вуха» – м‘ко кажучі, ФЕЙКОВА!

🎯 Аналізуй. Слідкуйте за емоціями, перевіряйте інформацію, відключайте емоції і включайте критичне мислення. Для отримання інформації використовуйте надійні і авторитетні джерела.

Стосовно соціальних мереж: НЕ ЗАЛІПАЙТЕ😉 Іноді рекомендується влаштовувати невеличкий карантин, бо інформації зараз насправді багато. Якщо якась новина зачепила, і з‘явилось гостре бажання поширити, трошки почекайте! Інформація повинна бути перевіреною та надійною.

Приділіть годину часу ⏰, подивіться ефір, де «по поличках», на реальних прикладах, експертно та вичерпно для вас справжній урок здорового сприйняття інформації, формування «антитіл» до пропаганди та лайфхаки протидії фейкам!

🔰Заходи проходять в рамках проєкту «Європейський Союз для сталості громадянського суспільства в Україні», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Точка доступу» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу».

Авжеж, гуманітарна допомога сьогодні як ніколи важлива. Люди у розпачі, люди не вдома, люди фінансово виснажені, люди перебувають у глибокому стресі через війну в Україні, кожному і кожній як ніколи сьогодні потрібна допомога!

☝️«Хто, якщо не ми?» – правильне питання, що мотивує і ➡️ спрямовує зусилля організацій задля швидкого гуманітарного реагування!

Уляна Токарева, голова ГО «Рада жінок Донеччини» поділилась порадами та власним досвідом, на що саме звернути увагу при наданні психосоціальної чи гуманітарної допомоги:

➡️ Гуманітарна хартія. Основний документ, з вивчення якого потрібно розпочати діяльність та яким варто керуватись у роботі. Така собі стандартизація і принципи, як базовий курс для початківців.
➡️ Не намагатись охопити неохоплюване. Будувати роботу виходячи з ресурсу та експертних напрямів команди.
➡️ Працювати на запит. Важливо враховувати індивідуальні потреби людей, і на полегшення або ж рішення цих проблем спрямовувати зусилля.
➡️ Кейс-менеджмент. Супроводження «повного циклу» людини залежно від оцінки потреб. І на цьому шляху не тільки ваша організація включається у процес допомоги, а й інші установи, які відповідають за ту чи іншу ділянку, – інші організації, органи місцевого самоврядування, спеціалізовані відділи, підпорядковані державі.
➡️ Етика гуманітарного працівника. Обираючи цільову категорію, для якої працювати, – обирайте принцип гнучкості. Пам‘ятайте, що зараз майже кожна категорія людей, є вразливою і потребує допомоги.
➡️ Повага до приватності. У кожної історії є герой або ж героїня. Тому будь-яка історія, що публікується від імені організації на будь-яких зовнішніх ресурсах, повинна оприлюднюватися тільки з дозволу тієї людини, про яку ця історія.
➡️ Організація мінімального комфорту і задовільнення елементарних потреб. Питна вода, стільці для тих, хто чекає у черзі або інший мінімум, щоб людина відчувала турботу.

Важливо☝️Працюючи у сфері гуманітарного реагування, потрібно бути готовими до справжніх емоціональних виріїв 🌪 Людині властиво ділитись як позитивним настроєм, так і часто доволі негативним. Тому для профілактики вигорання команди, яка безпосередньо надає допомогу, рекомендуємо проходити тематичні навчання, як реагувати на ті чи інші емоційні виклики 😄😔

🔰Заходи проходять в рамках проєкту «Європейський Союз для сталості громадянського суспільства в Україні», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Точка доступу» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу».

Дано👆 Організація проводить активну діяльність, – надає гуманітарну допомогу, консультації щодо юридичних або соціальних питань… Або надає психологічну підтримку чи здійснює будь-яку іншу громадську роботу, що є сьогодні такою необхідною соломинкою для порятунку життів українців та українок 🇺🇦

Питання❓Як розказати про діяльність організації цікаво та мотивуючи інших? Як потрапити до «телевізора» та поширити максимально ту чи іншу історію?

📖 Сторітелінг — це саме той підхід до написання текстів, який у цьому допоможе.. Грамотно побудована реальна історія викликає у людини певні емоції. Це можуть бути переживання, радість, співчуття (у кожної окремої людини вони будуть свої). 🎯А все, що викликає емоцію, запам‘ятовується краще. Поради щодо алгоритму складання цікавої історії під час онлайн-зустрічі надала експертка з комунікацій Марина Говорухіна.

Тож, як транслювати історію так, щоб вона торкнулася сердець❤️

🎯 У історії повинні бути герой, або героїня, або ж герої. Ці герої – люди, про кого йдеться в історії, з якими ми можемо себе асоціювати. Організація не може бути героєм❗️
🎯 Герої повинні бути готові до підвищеної уваги, яка якийсь час, після поширення історії, буде до них прикута.
🎯 Команді, що створює історію, необхідно бути чутливими, готувати героїв. На відміну від мирних часів, стресостійкість людей зараз занизька, це потрібно враховувати.
🎯 Алгоритм історії – «Було. Що трапилось. Що було після», і саме на етапі «Що було після» організація розказує про діяльність, чим вона допомогла та як полегшила на цьому етапі життя героя чи героїні.

📺 Медіа, як національні, так і міжнародні, завжди шукають історії, – живі, з емоцією. Створюйте, розповідайте, комунікуйте грамотно!
Голос українців і українок повинен лунати скрізь💙💛

🔰Заходи проходять в рамках проєкту «Європейський Союз для сталості громадянського суспільства в Україні», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Точка доступу» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу».