Автор: Прокопенко Анастасія

Шість громад Харківської, Дніпропетровської та Миколаївської областей завершили другу хвилю проєкту «Українські громади на шляху до євроінтеграції». Команди пройшли навчання, познайомилися з досвідом польських гмін, а далі розробили та реалізували власні ініціативи у своїх громадах. Саме практичний досвід учасників та учасниць проєкту зібрано в окремому збірнику кейсів. 

Проєкт «Українські громади на шляху до євроінтеграції» ГО «Точка доступу» та Фонд «Освіта для демократії» (Польща) за підтримки National Endowment for Democracy (NED) реалізують із вересня 2024 року. За цей час до нього долучилися 12 громад із Донецької, Запорізької, Херсонської, Миколаївської, Харківської та Дніпропетровської областей. Проєкт проходив у дві хвилі: у першій взяли участь шість громад, ще шість були відібрані на конкурсній основі для другої, яка днями завершилася. Її учасниками стали Новопокровська, Дергачівська, Глеюватська, Сурсько-Литовська, Новобузька та Новоодеська громади. Робота була спрямована на те, щоб допомогти малим прифронтовим громадам краще розуміти євроінтеграційні процеси та свою роль у них.

Логіка проєкту: від навчання до втілення ідеї у своїй громаді

Від кожної громади до проєкту долучилася команда з чотирьох представників громадських організацій та органів місцевого самоврядування. Спочатку учасники пройшли тренінгове навчання та серію вебінарів, а також здійснили навчальний візит до Польщі. Там вони знайомилися з досвідом польських муніципалітетів, роботою громадських і молодіжних просторів, практиками залучення жителів, місцевого врядування, інклюзії та співпраці влади з громадським сектором.

«Група побувала у Перемишлі, Кравові, гмінах М’єхув та З’єлонкі. Побачити практичний досвід на місцях завжди надихає. Ми ознайомились з прикладами ревіталізації та місцевого розвитку, з прикладами втілення місцевих змін з використанням європейських коштів. Багато говорили про потребу стратегічного планування, залучення мешканців та побудову тісної співпраці поміж публічним та громадським секторами. Візит дав можливість не лише побачити польський досвід, але також і дооцінити досвід українських громад та зміни які вже в них відбулись.»

Наступним етапом стало практичне завдання: визначити, як отримані знання та побачений досвід можуть працювати саме у своїй громаді. Команди самостійно визначили актуальні для своїх громад напрями роботи, розробили власні проєкти та отримали мінігранти до 1,5 тисячі доларів.

Готових рішень, які потрібно було просто повторити, не було. У кожної громади – свій контекст, потреби, аудиторії та можливості. Тому результатом стали шість різних ініціатив, об’єднаних спільною логікою: перевести розмову про євроінтеграцію з теоретичного рівня у практичну роботу на місцях. 

І це дало результати, які не завершилися разом із фінансуванням мініпроєктів. Створені простори продовжують працювати, молодіжні ідеї перетворюються на нові проєктні заявки, окремі освітні формати стають регулярними, а напрацьовані підходи використовуються у подальшій роботі громад.

Досвід шести громад – в окремому збірнику кейсів

За результатами двох хвиль проєкту команда підготувала збірник кейсів ініціатив громад-учасниць. Його завдання – не просто зафіксувати, що було зроблено в межах проєкту. 

ЗАВАНТАЖИТИ ЗБІРНИК КЕЙСІВ ТУТ:

Світлана Ткаченко, керівниця проєкту ГО «Точка доступу», розповідає: «У кожному кейсі можна простежити весь шлях ініціативи: від контексту громади та початкової ідеї – через процес її реалізації – до конкретних результатів, сталості та уроків для інших громад. Останній компонент особливо важливий. Збірник не пропонує шість готових рецептів, які можна механічно повторити. Натомість він показує, як різні громади шукали власні рішення, що спрацювало, які результати вдалося отримати та що з цього досвіду можна адаптувати під інший місцевий контекст».

Команда наголошує, що збірник стане корисним не лише учасникам проєкту. Це практичний матеріал для представників місцевого самоврядування, громадських організацій, молодіжних рад та інших команд, які працюють із розвитком своїх громад і поступово готуються до змін, пов’язаних із європейською інтеграцією України. Адже до Європейського Союзу вступає не Новопокровська, Дергачівська чи будь-яка інша окрема громада. До ЄС вступає вся Україна. І громадам важливо розуміти свою частину цієї роботи.

Євроінтеграція має з’явитися у порядку денному громад

Досвід двох хвиль проєкту показав ще одну важливу річ: говорити з громадами про євроінтеграцію лише на рівні загальної інформації про ЄС недостатньо. Україна проходить переговорний процес, але значна частина змін, пов’язаних із наближенням до європейських правил і практик, матиме саме місцевий вимір. Тому громадам потрібно поступово розбиратися, що ці процеси означають саме для них, де вони вже готові до майбутніх змін, а де необхідно посилювати власну спроможність.

Проєкт дав можливість подивитися на євроінтеграцію з позиції громади: не просто вивчати європейські практики, а розбиратися, що з цього досвіду може працювати на місцевому рівні в Україні. Адже європейські рішення не можна просто скопіювати – їх потрібно адаптувати до українського законодавства, спроможності місцевого самоврядування та контексту конкретної громади.

Анастасія Прокопенко, виконавча директорка ГО «Точка доступу» наголошує: «Завершення другої хвилі проєкту не означає завершення для нашої команди роботи з темою євроінтеграції. Навпаки, практичний досвід учасників дозволив краще побачити питання, з якими громади вже стикаються: як зрозуміти власну роль у процесі вступу України до ЄС, як оцінити свою готовність до майбутніх змін і як перевести складну тематику у конкретну роботу на місцевому рівні. Робота з проєктами, які спрямовані на підготовку громад на шляху до євроінтеграції, триватиме і надалі. А досвід, зібраний під час двох хвиль проєкту, стане для цього важливою практичною основою». 

Проєкт «Українські громади на шляху до євроінтеграції» реалізують ГО «Точка доступу» та Фонд «Освіта для демократії» (Польща) за підтримки National Endowment for Democracy (NED).

Громадська організація «Точка доступу» відкриває реєстрацію до проєкту «Від участі до впливу: Школа Рад ВПО» за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження». До участі запрошуються представники і представниці Рад з питань внутрішньо переміщених осіб із різних регіонів України. Школа створена для тих, хто прагне не лише долучатися до обговорень, а й посилювати голос своєї Ради, відстоювати права внутрішньо переміщених осіб, адвокатувати та впливати на рішення на рівні громади й держави.

У межах проєкту відбудуться дві триденні офлайн-Школи політичного лідерства, які об’єднають 50 представників і представниць від 25 Рад ВПО. Програма стане продовженням роботи ГО «Точка доступу» з розвитку Рад ВПО, але цього разу фокус зміщується від інституційного посилення до політичного лідерства, адвокації та реального впливу на процеси ухвалення рішень. 

Чому ця Школа важлива?

Ради ВПО вже стали важливими учасниками місцевого врядування та представництва інтересів внутрішньо переміщених осіб. Водночас сьогодні перед ними постає нове завдання – перетворювати участь у консультативних процесах на конкретні рішення та зміни.

Оновлення законодавства і затвердження Стратегії державної політики щодо внутрішнього переміщення до 2030 року створюють нові можливості для участі ВПО у формуванні місцевої та державної політики. Однак їх практичне використання потребує знань, адвокаційних навичок, сильного лідерства та вміння вибудовувати системну взаємодію з органами влади.  Саме над цим працюватимуть учасники й учасниці Школи.

Що передбачає програма?

Навчання поєднає експертні сесії, практичну роботу, аналіз реальних кейсів, обмін досвідом і формування міжрегіональних партнерств.

У програмі:

• Стратегія державної політики щодо внутрішнього переміщення до 2030 року та її практична реалізація;
• актуальні зміни законодавства у сфері захисту прав ВПО;
• роль Рад ВПО у реалізації державної політики та відновленні громад;
• сучасні інструменти адвокації;
• розробка та реалізація адвокаційних кампаній;
• взаємодія з органами державної влади та місцевого самоврядування;
• політичне лідерство і представництво інтересів ВПО;
• стратегічні комунікації, ведення переговорів і публічні виступи;
• обмін успішними практиками та розвиток співпраці між Радами ВПО.

Учасники та учасниці не лише отримають нові знання, а й працюватимуть над практичними інструментами, які зможуть використовувати у своїх громадах. Після успішного завершення навчання вони отримають сертифікати Школи політичного лідерства. 

Хто може подати заявку

До участі запрошуються по 2 члени / членкині Рад ВПО з різних регіонів України. Кандидатів і кандидаток мають висунути самі Ради ВПО через відповідне рішення. Це підтвердить підтримку учасника чи учасниці Радою та готовність надалі впроваджувати напрацьовані під час Школи рішення. 

У межах проєкту заплановано дві триденні офлайн-Школи:

• Перша Школа: 8-10 жовтня.
• Друга Школа: 22-24 жовтня
• Місце проведення: Львів (офлайн)
• Реєстрація триває до 1 вересня. Форма для реєстрації https://forms.gle/XCgzBzLVRaLRjf267 

Організатори покривають витрати на проїзд, забезпечується проживання та харчування Результати відбору повідомимо електронною поштою до 8 вересня.

Фінальний Форум Рад ВПО

Навчання не завершиться після останнього дня Школи. Усі 50 учасників і учасниць буде запрошено на Форум Рад ВПО у Києві у листопаді. Форум стане простором для представлення напрацьованих ідей, обговорення подальшого розвитку Рад ВПО та визначення спільних адвокаційних пріоритетів. Також планується створення міжрегіональної мережі випускників Школи та спільної дорожньої карти розвитку Рад ВПО на 2027-2028 роки. 

Партнером Шкіл виступає Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ», експерти й експертки якого багато років працюють у сфері захисту прав внутрішньо переміщених осіб, розвитку державної політики щодо внутрішнього переміщення та посилення участі ВПО у процесах ухвалення рішень. До роботи з учасниками долучаться експертки Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ» Тетяна Дурнєва, Ольга Мартиновська та Олеся Ляшук. 

Зверніть увагу: потрібно додати рішення Ради ВПО про участь двох кандидатів для участі у Школі.   Зверніть увагу: заповнення форми не гарантує участі у Школі. До програми буде відібрано 50 представників і представниць від 25 Рад ВПО зі всієї України. 

Ради ВПО вже мають голос. Час посилити його знаннями, лідерством і спільними діями – та перейти від участі до реального впливу.

Проєкт реалізовує ГО «Точка доступу» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

Як навчитися не просто працювати з інформацією, а створювати аналітику, що допомагає ухвалювати рішення? Саме над цим працювали п’ять учасників і учасниць програми стажування, яка завершилася в громадській організації «Точка доступу» в межах проєкту «Імпульс». Вони досліджували актуальні питання публічної політики, працювали з українськими та міжнародними джерелами, аналізували європейський досвід і готували власні аналітичні матеріали.

Від пошуку інформації – до пошуку рішень

Стажери – студенти з різних навчальних закладів,  зокрема – Ягеллонського університету у Кракові, національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, Донецького національного університету ім. Василя Стуса. У фокусі стажування – теми місцевого самоврядування, демократичного врядування, європейської інтеграції, розвитку громад та участі громадян у процесах ухвалення рішень. Учасники досліджували українське законодавство, документи Європейського Союзу та Ради Європи, міжнародні практики й аналітичні матеріали, а результатом цієї роботи стали власні дослідження та практичні рекомендації.

Водночас головною метою програми було не лише написання аналітичних матеріалів. Вона була побудована таким чином, щоб учасники зрозуміли логіку аналітичної роботи: навчилися визначати проблему, працювати з доказами, аналізувати ризики, порівнювати різні підходи та формулювати обґрунтовані висновки.

«Аналітична робота починається не зі збору інформації, а з правильно поставленого запитання. Ми прагнули показати стажерам, що хороший аналітичний матеріал — це не переказ документів, а спроба зрозуміти проблему, пояснити її причини та запропонувати обґрунтовані рішення. Саме тому під час стажування ми багато уваги приділяли роботі з аргументацією, формуванню висновків і рекомендацій, які мають практичну цінність», – розповів керівник стажування, аналітик ГО «Точка доступу», кандидат політичних наук Роман Кисленко.

Аналітика, яка починається з практики

Для учасників програми це була можливість уперше долучитися до реальної аналітичної роботи та побачити, як створюються матеріали, що можуть бути корисними для формування публічної політики.

«Стажування у громадській організації «Точка доступу» стало для мене цінним практичним досвідом. Я не лише працював над написанням власного аналітичного матеріалу, а й навчився глибше аналізувати інформацію, працювати з офіційними документами та порівнювати різні джерела. Особливо цінним був постійний зворотний зв’язок від команди, який допомагав удосконалювати роботу на кожному етапі. А гнучкість у плануванні часу зробила стажування комфортним навіть під час навчання в університеті. Цей досвід став важливою основою для мого подальшого професійного розвитку», – поділився учасник програми Олександр Житінський.

Кожне дослідження – окремий погляд на зміни

Кожен стажер працював над окремою темою, досліджуючи міжнародний досвід та можливості його застосування в українському контексті. Особлива увага приділялася не накопиченню інформації, а її критичному осмисленню, пошуку причинно-наслідкових зв’язків і формуванню власної аргументованої позиції.

«Під час стажування я працював із нормативно-правовими актами, аналітичними матеріалами та документами Європейського Союзу, досліджуючи реформу місцевого й регіонального самоврядування Чеської Республіки на шляху країни до членства в ЄС. Ця робота допомогла мені не лише глибше зрозуміти результати реформ, а й визначити практичні елементи чеського досвіду, які можуть бути корисними для вдосконалення системи місцевого самоврядування в Україні», – розповів стажер Владислав Цапко.

Досвід, який стає початком професійного шляху

У громадській організації «Точка доступу» переконані: розвиток організації вимірюється не лише реалізованими проєктами, а й тим, скільки нових фахівців отримують можливість професійно зростати поруч із командою.

«Сильні організації мають не лише накопичувати експертизу, а й робити її доступною для інших. Саме тому в межах проєкту «Імпульс» ми залучили молодих аналітиків до реальної роботи команди. Для нас було важливо, щоб вони не просто спостерігали за процесом, а стали його частиною — працювали з джерелами, формували висновки, отримували професійний зворотний зв’язок. Це досвід, який неможливо отримати лише з підручників», – наголосила керівниця проєкту Юлія Житінська.

Для багатьох учасників важливою складовою стажування стали не лише індивідуальні дослідження, а й професійний діалог із менторами та колегами, який допомагав по-новому подивитися на власні напрацювання.

«Стажування було тісно пов’язане з темою європейської інтеграції, тому я мала можливість краще ознайомитися з європейськими підходами, інструментами та реформами, важливими для України. Я працювала з різними джерелами й документами, аналізувала інформацію та підготувала власне дослідження про адаптацію інструментів Європейського щита демократії для України. Важливою частиною програми стали також обговорення результатів із менторами та іншими учасниками – саме вони допомогли побачити тему ширше й зробити власну роботу сильнішою. Переконана, що цей досвід стане важливою складовою мого професійного розвитку», – зазначила учасниця програми Яна Ісмаілова.

Стажування завершилося – співпраця триває

За результатами програми учасники підготували власні аналітичні дослідження, опрацювали українські та міжнародні джерела, освоїли сучасні підходи до аналізу публічної політики та отримали практичний досвід роботи над реальними дослідницькими завданнями. Для багатьох із них це стало першим кроком у професійній аналітичній діяльності. Матеріали, підготовлені в межах програми, будуть оприлюднені на сайті у розділі «Аналітика та публікації». Водночас стажування стало початком подальшої співпраці з ГО «Точка доступу» – учасники та учасниці готові й надалі долучатися до експертної та аналітичної роботи команди.

Матеріал підготовлений у межах проєкту «Імпульс», що реалізується Міжнародним фондом «Відродження» у партнерстві з Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.

Громадська організація «Точка доступу» реалізує авторську програму менторської підтримки для посилення спроможності інститутів громадянського суспільства. Чотири громадські організації з Донецької та Луганської областей проходять комплексний менторський супровід, що поєднує індивідуальну роботу з експертами, практичне навчання, консультації та обмін досвідом. Одним із ключових етапів програми стала офлайн-зустріч у Ворохті.

Програму створено командою ГО «Точка доступу» в межах участі у проєкті «Імпульс», що реалізується Міжнародним фондом «Відродження» у партнерстві з Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). На відміну від окремих тренінгів чи короткострокових навчальних курсів, вона передбачає системний супровід команд, допомагаючи їм не лише здобувати нові знання, а й впроваджувати зміни у власній діяльності.

Організаційний розвиток як системна робота

У програмі беруть участь чотири громадські організації – ГО «Освітній простір «Мегасвіт», ГО «Коло Єдності Стебник», ГО «Наші. Родинна Спільнота Захисників України» та ГО «Жива лоза». Попри різні напрями діяльності, усі вони працюють із людьми, які потребують особливої підтримки. Це організації, що реалізують ініціативи для дітей і молоді, жінок, внутрішньо переміщених осіб, людей старшого віку та людей з інвалідністю, підтримують родини військовослужбовців і полеглих Захисників України, займаються збереженням пам’яті та розвитком громад.

Протягом програми учасники та учасниці разом із менторами та експертами працюють над ключовими напрямами організаційного розвитку. Серед тем – нормативно-правова відповідність діяльності громадських організацій, проєктний менеджмент, фінансовий менеджмент і звітність, стратегічне планування, розвиток команд, комунікації, взаємодія із заінтересованими сторонами та інші питання, що формують організаційну спроможність і стійкість.

Від комунікації до діалогу

Одним із ключових етапів програми стала дводенна офлайн-зустріч у Ворохті. Саме тут учасники та учасниці працювали над темами, які є важливими для ефективної взаємодії як усередині організацій, так і з партнерами, громадами та цільовими аудиторіями.

Перший день був присвячений комунікаціям. Після знайомства та презентації діяльності своїх організацій учасники розглядали принципи побудови внутрішньої та зовнішньої комунікації, працювали з практичними інструментами, що допомагають вибудовувати довіру, формувати репутацію організації та ефективно взаємодіяти з різними аудиторіями.

Другий день був присвячений діалогу як одному з ключових інструментів розвитку громадянського суспільства. Разом із тренерами учасники досліджували принципи конструктивного діалогу, аналізували стратегії поведінки у конфліктних ситуаціях, вчилися визначати позиції, інтереси та потреби сторін, а також шукати рішення, які допомагають будувати партнерські відносини навіть у складних умовах.

Важливою складовою зустрічі став і нетворкінг. Живе спілкування між командами дозволило учасникам обмінятися власним досвідом, обговорити спільні виклики, знайти нові ідеї та закласти підґрунтя для майбутньої співпраці.

Юлія Житінська, координаторка проєкту «Імпульс» ГО «Точка доступу»:

«За роки роботи ми побачили, що громадським організаціям часто бракує не мотивації чи ідей, а можливості пройти шлях розвитку разом із тими, хто вже має цей досвід. Саме тому в межах проєкту «Імпульс» ми створили авторську програму менторської підтримки. Для нас було важливо запропонувати не ще один цикл тренінгів, а довготривалий супровід. Організаційний розвиток потребує часу, практики й підтримки. Наше завдання як менторів – бути поруч, розповідати про власний досвід чесно – як про успіхи, так і про помилки, допомагати знаходити рішення та підтримувати команди на шляху їхнього розвитку».

У підсумку зустрічі  організації-менті поділилися враженнями від навчання:

Аліна Антонова, ГО «ЖИВА ЛОЗА»: «Дякуємо за можливість стати частиною цієї програми. Для нас цей візит став не лише джерелом нових знань, а й натхненням до змін. Ми повертаємося з новими ідеями, практичними інструментами та ще більшим бажанням розвивати партнерства й робити нашу громаду сильнішою».

Ганна Поволоцька, ГО «Освітній простір» «Мегасвіт»: «Під час візиту наша команда  отримала практичні інструменти з побудови ефективної внутрішньої та зовнішньої комунікації, а також ведення діалогу й конструктивного вирішення конфліктів. Ці підходи ми інтегруємо у щоденну роботу команди, взаємодію з партнерами та реалізацію наших проєктів, щоб робити комунікацію ще більш відкритою, ефективною та людиноцентричною».

Ясінська Анна, ГО «Коло єдності Стебник»: «Наша команда вдячна за менторську підтримку, а особливо за візит до хабу у Ворохті. Ці два дні були неймовірними! Ми отримали дуже важливі знання щодо поведінки у конфлікті, практичні поради з комунікацій, і найважливіше – живе спілкування з організаторами та іншими учасниками. Щасливі бути частиної спільноти, яка творить зміни в Україні!».

Офлайн-зустріч у Ворохті стала лише одним із етапів авторської програми менторської підтримки – триває робота з менторами та менторками, опрацювання наступних тематичних модулів і впровадження отриманих знань у діяльність своїх організацій триває.  Команда «Точка доступу» переконана: саме довготривала менторська підтримка, практичний супровід і партнерство допомагають інститутам громадянського суспільства ставати сильнішими, стійкішими та ефективніше відповідати на виклики сьогодення.

Матеріал підготовлений у межах проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.

Сьогодні ми говоримо не лише про відбудову територій. Ми говоримо про людей, громади, довіру та рішення, які потрібно формувати вже зараз – разом. Саме тому консорціум громадських організацій – Samoorg – Асоціація сприяння самоорганізації населення, ГО «Центр політико-правових реформ», ГО «Громадська ініціатива Луганщини» та ГО “Асоціація “Відродження та розвиток” за підтримки Міжнародний фонд “Відродження” реалізує ініціативу, спрямовану на об’єднання громадськості, експертного середовища, органів влади та місцевого самоврядування для формування бачення майбутньої реінтеграції українського Сходу.

11 червня 2026 року в Івано-Франківську відбудеться офлайн-зустріч щодо використання цифрових інструментів громадської участі у процесах відновлення та розвитку громад Донеччини та Луганщини.

До участі запрошуємо представників громадського сектору, органів влади, експертів, активних жителів громад та всіх, хто хоче бути частиною формування майбутнього українських територій.

м. Івано-Франківськ

11 червня 2026 року

Формат: офлайн.

Для участі просимо зареєструватися:

https://forms.gle/iACdRS4kqSs31L4N6

Посилання на сайт https://avtr.com.ua/

Локацію заходу буде повідомлено зареєстрованим учасникам додатково.

Будемо раді вашій участі та спільному діалогу про майбутнє українського Сходу.

Команда ГО «Точка доступу» запрошує громадські організації та благодійні фонди провести ретрит у Ворохті у горах та місці сили, де легше відновитися, зібрати команду і визначитися з подальшими кроками. Ця можливість пропонується безкоштовно для організацій, що працюють у прифронтових областях або були змушені релокуватися.

Йдеться не про готовий формат, а про можливість організувати роботу так, як це потрібно саме вашій команді. Кожна організація може вибудувати ретрит відповідно до своїх запитів – із фокусом на внутрішні процеси, планування або переосмислення діяльності. Зі свого боку команда ГО «Точка доступу» надає базову інфраструктуру: намети, спальніки та карімати, допомагає з підбором локацій у Ворохті та поруч, а також підтримує в організації процесу. За потреби можна отримати менторську та методологічну підтримку.

Ця можливість підтримати інші організації з’явилася в межах проєкту Імпульс, який реалізують Міжнародний фонд Відродження та Фонд Східна Європа за підтримки Norad у партнерстві зі Sida. Його мета – підтримати стійкість організацій у регіонах, які найбільше постраждали від війни, та посилити їхню участь у процесах відновлення і розвитку.

ГО «Точка доступу» є командою, яка сама пройшла через релокацію, і не один раз перебудовувала свою роботу під нові умови. Цей досвід став основою для розуміння, що саме потрібно організаціям у період змін – не лише ресурси, а й можливість зібратися разом, переосмислити процеси і знайти нові точки опори. Саме тому у Ворохті організація розвиває себе як ресурсний центр для команд, які працюють у прифронтових регіонах або проходять етап адаптації після релокації. Тут можна не лише провести ретрит, а й отримати підтримку, обмінятися досвідом і подивитися на свою діяльність ширше.

– Для багатьох організацій сьогодні робота відбувається в умовах постійної напруги і змін. Ми це добре розуміємо, бо самі проходили через адаптацію і переосмислення. Саме тому в цьому форматі важливо дати командам не готові рішення, а можливість зібратися разом, подивитися на свою діяльність ширше і знайти власні відповіді. Ворохта для цього підходить дуже природно – тут легше сфокусуватися, проговорити важливе і визначити подальші кроки, – розповідає Юлія Житінська.

Якщо ваша організація шукає можливість зібратися командою, провести ретрит, переосмислити підходи до роботи і визначити подальші кроки – у Ворохті для цього є все необхідне. Контактна інформація tochkadostupugo@gmail.com 

Матеріал підготовлений у межах проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.

Команда громадської організації «Точка доступу» запрошує громадські організації з Донецької та Луганської областей – як релоковані, так і ті, що продовжують працювати в регіоні – долучитися до 4-місячної менторської програми, що стартує у травні 2026 року.

Програма поєднує онлайн-роботу та офлайн-візит до нашого офісу у Ворохті.

Ми добре знаємо, що означає починати з нуля або триматися за свою справу в умовах невизначеності. І бачимо, як після 2022 року з’явилися нові команди, які стали опорою для своїх громад. Саме вас ми хочемо підтримати — дати інструменти, впевненість і точку опори для подальшого розвитку.

Що на вас чекає

Протягом програми ми разом пропрацюємо ключові речі, які визначають стійкість і розвиток організації:

• як адаптуватися на новому місці та вибудувати взаємодію з громадою і владою;
• як зберігати ресурс і сенси команди в складних умовах;
• як налагодити внутрішні процеси: від базових політик до системної роботи;
• як перейти від ідей до реалізації перших успішних проєктів.

Особлива частина програми – зустріч у Ворохті

Ми запросимо представників команд на дводенний візит до нашого офісу в Прикарпатті. Покриваємо витрати на проїзд і проживання.

Це можливість:

• побачити зсередини, як працює наша організація
• познайомитися з практиками, які ми застосовуємо щодня
• поспілкуватися наживо в безпечному, підтримуючому середовищі

Кого ми запрошуємо

Програма орієнтована на організації, створені після 2022 року, які зараз формують свою основу і шукають опору для зростання.

Найбільше менторська підтримка буде корисною командам, які:

• відчувають потребу в систематизації внутрішніх процесів;
• шукають чітке розуміння наступних кроків розвитку;
• потребують менторської підтримки, щоб зміцнити свою роль у своїй громаді/приймаючій громаді.

Як долучитися

Якщо ви хочете зробити свою організацію більш стійкою, зрозумілою в управлінні та ефективною у впливі – будемо раді бачити вас серед учасників програми.

Для участі у програмі потрібно заповнити форму реєстрації  https://forms.gle/PrmvTK5jXnDyFK6z5 до 10 травня. 

Результати оголосимо 15 травня. 

В Івано-Франківську ради з питань внутрішньо переміщених осіб із п’яти громад Прикарпаття разом із громадською організацією «Точка доступу» об’єднали зусилля, підписавши Меморандум про співпрацю. Його мета – обʼєднати досвід і зусилля, посилити спроможність рад ВПО, зробити їх більш дієвими та ефективними, а також зміцнити партнерство з органами місцевого самоврядування.

Меморандум про співпрацю підписали ради ВПО Болехівської, Городенківської, Отинійської, Коломийської та Долинської громад спільно з громадською організацією «Точка доступу». У фокусі домовленостей – створення платформи для обміну досвідом, напрацювання спільних рішень і формування спільної дорожньої карти щодо ключових питань внутрішнього переміщення. Підписання документа стало результатом роботи в межах проєкту «Інституційна підтримка: новий імпульс для рад ВПО», спрямованого на посилення спроможності рад та їхньої ролі у громадах.

Цей проєкт став логічним продовженням попередньої ініціативи «Посилення голосу: інтеграція ВПО у життя громад Івано-Франківщини». Завдяки підтримці Міжнародного Фонду «Відродження» та системній роботі з радами ВПО, з’явилася можливість перейти від точкових змін до довгострокових рішень – посилювати інституційну спроможність рад, розвивати їхню роль у громадах та зміцнювати партнерство з органами місцевого самоврядування.

«Для нас цей Меморандум – це не просто формальність, а результат тривалої спільної роботи з радами ВПО. Ми бачимо, як ці органи поступово стають більш спроможними, впевненими і впливовими у своїх громадах. Наступний крок – об’єднати цей досвід і перетворити його на системний вплив на рішення», – зазначає Анастасія Прокопенко, виконавча директорка ГО «Точка доступу».

За словами представників і представниць сторін, підписання Меморандуму – це відповідь на запит часу, коли локальні виклики потребують системних підходів. Кожна з громад уже має власний досвід інтеграції ВПО, пройшла відповідне навчання та посилила свою експертизу – є успішні кейси. Водночас об’єднання зусиль вмотивованих команд відкриває можливості для масштабування ефективних практик, залучення більшої кількості активних мешканців і підвищення результативності роботи.

Відтак, у Меморандумі передбачено проведення спільних заходів для внутрішньо переміщених осіб, консультацій, круглих столів і робочих зустрічей, підготовку рекомендацій до органів влади, а також координацію адвокаційної діяльності. Окремий акцент зроблено на посиленні ролі рад ВПО як представницьких органів у процесах ухвалення рішень на місцевому рівні. 

Окремим важливим результатом стало долучення Долинської ради ВПО. Попри те, що вона не була серед учасників проєкту, команда проявила ініціативу та приєдналася до освітніх заходів, посилюючи спільну роботу.

Микита Боєв, керівник проєкту «Інституційна підтримка: новий імпульс для рад ВПО», наголошує: «Для нас важливо, що до цієї співпраці долучилася Долинська рада ВПО, яка не була учасницею проєкту, але проявила зацікавленість до наших освітніх заходів. Це показник того, що ініціатива виходить за заплановані рамки і стає потрібною самим громадам. Ми вже бачимо, як учасники й учасниці не лише обмінюються досвідом, а генерують спільні ініціативи і разом їх впроваджують. Саме це і є нашим ключовим результатом».

Учасники та учасниці проєкту наголошують: ця співпраця відкриває реальну можливість зробити голос внутрішньо переміщених осіб більш видимим, почутим і впливовим у процесах ухвалення рішень. У ГО «Точка доступу» додають: формування сталої мережі рад ВПО – спільноти, яка не лише реагує на виклики, а й впливає на політики та рішення на різних рівнях, – є важливим. Така взаємодія має розвиватися й масштабуватися, щоб посилювати спроможність рад, підтримувати команди та давати інструменти для ефективної роботи.

Проєкт реалізувався ГО «Точка доступу»  за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

Громадська організація «Точка доступу» продовжує проводити дослідження стану громадського сектору Донецької та Луганської областей. Ми запрошуємо до анкетування організації, які продовжують діяльність у прифронтових громадах Сходу, та  команди, які були змушені релокуватися, але продовжують свою роботу та зберігають зв’язок із регіоном.

Дослідження, яке було розпочато у 2025 році,  проводиться в межах проєкту «Імпульс» і спрямоване на те, щоб краще зрозуміти, як сьогодні працює громадський сектор Донеччини та Луганщини. Йдеться про досвід організацій у нових умовах, виклики, з якими вони стикаються, наявні ресурси та потреби, що є нагальними для подальшого функціонування та розвитку.

Перший етап – онлайн-анкетування до 31 березня

У фокусі анкетування – організаційна структура, кадрова і фінансова спроможність, наявність фізичного приміщення (офісу), активних проєктів і стратегій розвитку. Вивчаються також ключові програмні напрямки, рівень залученості до локальних процесів, динаміка діяльності в умовах змін, очікування підтримки та фактори, що впливають на сталість команд. Запитання анкети охоплюють ситуацію в організаціях у 2025-2026 році, а також бачення майбутнього на поточний та наступний рік.

До участі в опитуванні запрошуються як релоковані громадські організації з Донецької й Луганської областей, так і ті, що залишаються працювати у прифронтових громадах. Анкету можна заповнити онлайн – це займе близько 10–15 хвилин вашого часу. 

Посилання на анкету https://forms.gle/3UDRdcXCdVNRuNgV8 

*просимо заповнити її до 31.03.2026

Наступні етапи дослідження 

Після анкетування команда продовжить дослідження у форматі фокус-груп і глибинних інтерв’ю з представниками громадських організацій, аби краще зафіксувати контекст, у якому працює сектор, інституційні трансформації та перспективи розвитку.

Команда ГО «Точка доступу» проводить це дослідження, щоб сформувати реальну картину стану громадського сектору Донеччини та Луганщини сьогодні. Ми переконані, що такі дані допоможуть краще зрозуміти потреби організацій, посилити співпрацю між ними та створити підґрунтя для рішень, які відповідатимуть реальним викликам і запитам громад.

З усіх питань щодо участі в дослідженні запит на електронну адресу NGO Access Point

Дослідження проводитиметься в межах проєкту «Імпульс: розширення можливостей громадянського суспільства для стійкості та відновлення України», що реалізується Міжнародним фондом «Відродження» у партнерстві з Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає офіційну позицію МФВ, урядів Норвегії та Швеції.

Ради ВПО часто сприймають як формальний дорадчий орган – структуру, що існує «для галочки». Але на практиці саме вони можуть стати простором, де внутрішньо переміщені люди переходять від адаптації до впливу: вчаться говорити з владою, формувати спільні запити та брати участь у розвитку громад, у яких живуть.

Саме з таким підходом громадська організація «Точка доступу» реалізує проєкт «Інституційна підтримка: новий імпульс для рад ВПО» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Це продовження роботи над інтеграцією ВПО у життя громад Івано-Франківщини – з фокусом не на окремих активностях, а на посиленні спроможності рад ВПО в реальній щоденній роботі.

Як пояснює керівник проєкту Микита Боєв, для нього ця тема має особистий вимір: «Я сам переселенець з Маріуполя і добре пам’ятаю відчуття, коли ти наче вже в безпеці, але ще не відчуваєш себе частиною громади. Для мене робота з радами ВПО – це не про структури заради структур. Це про те, щоб люди відчули: вони тут не тимчасові, їхній досвід важливий, і вони можуть впливати на рішення, які стосуються їхнього життя».

Саме тому в проєкті акцент зроблено на процесі – навчанні, діалозі, спільній роботі та поступових зрушеннях, які формують довіру і спроможність. У кожній громаді робота рад ВПО починалася з різних умов, але з однаковим запитом — бути почутими і бути корисними там, де люди живуть зараз. На старті це часто було бажання допомагати без чіткого розуміння інструментів і повноважень. У процесі роботи фокус змістився на системність: аналіз потреб, зрозумілі правила взаємодії, спільні рішення і партнерство з місцевою владою. Саме цей шлях – від участі до впливу – і пройшли ради ВПО в Болехівській, Коломийській, Отинійській та Городенківській громадах.

Болехівська громада: коли Рада ВПО стає точкою запуску змін і співпраці

У Болехівській громаді Рада ВПО формувалася як простір активної участі внутрішньо переміщених людей. Члени Ради долучалися до тренінгів і зустрічей передусім як ВПО – з бажанням бути корисними, підтримати одне одного, включитися в життя громади. Ця активність була живою й щирою, але на початку – фрагментованою, без чіткого спільного бачення та розуміння меж і можливостей дорадчого органу.

Участь у проєкті «Інституційна підтримка» стала моментом переосмислення. Від інтуїтивних дій Рада ВПО перейшла до усвідомленої роботи: з’явився аналіз потреб переселенців, опитування, аргументовані звернення та пропозиції. Комунікація з органами місцевого самоврядування поступово перейшла з емоційної площини у робочу – на мові фактів і даних.

Як зазначає Аліна Буць, представниця Ради ВПО Болехівської громади, участь у проєкті дала не лише нові знання, а й практичні інструменти, які вже сьогодні дозволяють ефективніше представляти інтереси ВПО на місцевому рівні. Паралельно Рада ВПО стала більш помітною в самій громаді. Робочі зустрічі, співпраця з центром зайнятості, інформування ВПО про можливості навчання, перекваліфікації та працевлаштування посилили довіру до Ради як до реального представницького майданчика. Саме на цьому етапі команда зробила принципово важливий крок – ініціювала створення громадської організації. ГО не стала альтернативою Раді ВПО, а логічним продовженням уже напрацьованої роботи, що дозволило розширити інструменти впливу, працювати з проєктами та залучати ресурси, і цьому сприяють отриманні у межах проєкту знання.

Ще одним результатом інституційного зростання стала міжгромадська співпраця. Болехівська Рада ВПО почала взаємодіяти з іншими радами, зокрема з Долинською громадою. Спільні заходи стали не просто подіями підтримки, а точками обʼєднання людей із різних регіонів України. Важливо, що така співпраця продовжується: між радами вже є домовленості про подальші зустрічі й обміни, зокрема наступну зустріч у Долинській громаді. Це свідчить про перехід від окремих ініціатив до сталої взаємодії між громадами.

Болехівський кейс показує, як за умов інституційної підтримки Рада ВПО може стати платформою зростання: від особистої активності – до створення громадської організації, від локальної роботи – до міжгромадської співпраці, від підтримки «тут і зараз» – до довгострокових рішень для людей і розвитку громади.

Коломийська громада: коли Рада ВПО стає майданчиком системних рішень

Коломийська громада є однією з найбільших у регіоні за кількістю внутрішньо переміщених осіб. Тут від самого початку було очевидно: за відсутності системного підходу Рада ВПО ризикує залишитися формальним дорадчим органом, який не встигає за масштабом і складністю запитів.

Очоливши Раду ВПО, Тетяна Білявцева привнесла у роботу досвід психологині та управлінця. Це визначило стиль діяльності Ради: не протиставлення «місцевих» і «переселенців», а обʼєднання різних груп людей навколо спільних рішень. Рада ВПО у Коломиї поступово стала простором медіації – місцем, де проговорюються складні питання і шукаються реалістичні механізми їх вирішення.

Найгострішим викликом для громади залишається житло. Інтерв’ю з членами Ради ВПО та активними переселенцями показують: проблема не лише в дефіциті ресурсів, а й у відсутності формалізованих механізмів обліку потреб. Як розповідає голова Ради ВПО Коломийської громади: якщо потреби людей не зафіксовані офіційно – у чергах, реєстрах, рішеннях комісій, – вони не стають підставою для подальших дій і програм. Саме тому Рада ВПО зосередилася на запуску довготривалих процесів: участі в робочих і депутатських комісіях, формуванні черг, інформуванні ВПО про необхідність офіційної реєстрації своїх потреб, навіть попри недовіру до швидкого результату. Це складна й часто емоційно важка робота, особливо з людьми старшого віку, але вона створює основу для системних рішень у майбутньому. Окремо голова Ради ВПО наголосила, що до діалогу запрошуються усі, хто вимушено переселився до Коломиї і будує життя у новій громаді: «Нам потрібні активні люди, і разом з зробимо більше».

Проєкт «Інституційна підтримка» став для Коломийської Ради ВПО інструментом підсилення команди. Навчання і міжгромадське спілкування допомогли учасникам не лише отримати нові знання, а й відчути впевненість у власній ролі. З’явилося розуміння, що Рада ВПО – це повноцінний партнер. адже сьогодні вона працює як точка з’єднання між переселенцями, органами місцевого самоврядування, соціальними службами та громадським сектором.

Кейс Коломийської Ради ВПО показує: інституційна спроможність – це не про швидкі рішення, а про здатність громади витримувати складні виклики і працювати з ними у довгу.

Отинійська громада: інституційна «збірка» з нуля

Отинійська громада – приклад того, як Рада ВПО може формуватися практично з чистого аркуша. На старті частина членів Ради не мала ані досвіду громадської діяльності, ані чіткого розуміння, що таке дорадчий орган і як він може впливати на процеси в громаді. Участь у зустрічах і тренінгах сприймалася радше як можливість дізнатися більше й допомогти окремим людям, ніж як системна робота.

Переломний момент настав тоді, коли Рада ВПО почала вибудовувати власну внутрішню структуру. У межах проєкту фокус змістився на базові інституційні речі – положення, протоколи, фіксацію рішень, регулярність засідань. Саме ці, на перший погляд, технічні інструменти дозволили Раді ВПО стати структурною, зрозумілою та видимою для органів місцевого самоврядування.

Як пояснює голова Ради ВПО Отинійської громади Михайло Гезенко, найбільш цінним для команди стало саме розуміння, як працює документообіг і чому без цього Рада залишається «невидимою», навіть якщо має ідеї та мотивацію. Паралельно важливу роль відіграло міжгромадське мережування. Знайомство з практиками інших рад ВПО дало можливість не вигадувати рішення з нуля, а спиратися на вже наявний досвід. Зокрема, досвід Долинської громади щодо формування черги на житло став для Отинії поштовхом до запуску власного процесу, навіть за умов обмежених фінансових можливостей громади.

Ще одним напрямом роботи стала ідея створення «дорожньої карти ВПО» – зрозумілого маршруту для людей, які щойно приїхали в громаду і не знають, куди звертатися з побутовими, соціальними чи медичними питаннями. Цей підхід дозволяє переходити від ситуативної допомоги до системного супроводу.

Отинійський кейс демонструє, що інституційна спроможність не залежить від масштабу громади. Навіть у невеликій громаді Рада ВПО може стати реальним партнером для місцевої влади – за умови, що її робота вибудувана структуровано, послідовно і в діалозі з іншими громадами.

Городенківська громада: вихід із формальності та робота з довірою

У Городенці на початковому етапі активність переселенців була низькою, а сама Рада ВПО часто сприймалася як структура «для галочки». Бракувало не лише ресурсів, а й віри в те, що участь у роботі Ради може дати відчутний результат. Ситуація почала змінюватися поступово. Участь у проєкті «Інституційна підтримка» дала Раді ВПО чіткі орієнтири – як вибудовувати роботу системно, які питання є справді пріоритетними і як переходити від загальних розмов до конкретних дій. З’явилися регулярні засідання, зрозумілий порядок денний, фокус на аналізі потреб ВПО та пошуку реалістичних рішень.

Як пояснює Світлана Герко, ключовою стала зміна самовідчуття Ради: «Після участі в проєктах громадської організації «Точка доступу» ми відчули, що не самі. З’явилася віра в себе і розуміння, що з місцевою владою можна говорити на рівних. Рада ВПО перестала бути просто словом – з’явилися дії».

Важливим кроком стала робота з довірою, як усередині спільноти ВПО, так і у взаємодії з органами місцевого самоврядування. Рада ВПО поступово почала виконувати роль першої точки контакту для нових переселенців: інформувати, спрямовувати до соціальних служб, юристів, міжнародних організацій, допомагати зорієнтуватися в можливостях громади.

За словами представниці Ради ВПО, зміни відбулися і в комунікації з владою: «За цей рік змінилося саме ставлення. Нас почали сприймати як партнерів, а не як формальний дорадчий орган. З’явився діалог, менше формальності й більше спільної роботи».

Городенківський кейс показує, що інституційна спроможність – це не лише про активних лідерів чи великі ресурси. Це про послідовність, присутність і готовність працювати з пасивністю, сумнівами та недовірою. Це приклад того, що Рада ВПО стає інструментом повільних, але стійких змін – там, де результат вимірюється не кількістю заходів, а рівнем включеності людей у життя громади.

Чотири громади – чотири різні історії, але спільний висновок один: Ради ВПО стають найбільш дієвими тоді, коли мають не лише мотивацію, а й підтримку та знання. Навчання, інституційна спроможність, уміння будувати діалог та партнерство з місцевою владою перетворюють їх із формального органу на реальний інструмент участі та впливу,  і саме в цьому полягає довгострокова цінність такої роботи.

Проєкт реалізувався ГО «Точка доступу»  за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».