Автор: Прокопенко Анастасія

18 березня відбулася презентація проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування» № 7283, підготовленого до розгляду парламентом у другому читанні. У заході взяли участь народні депутати України, представники органів державної влади, всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування та громадського середовища.

Під час заходу були представлені ключові положення законопроекту № 7283, яким пропонується внести зміни до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про статус депутатів місцевих рад» щодо вдосконалення правового регулювання існуючих та впровадження нових механізмів локальної демократії. Зокрема, йдеться про збори (конференції) жителів, місцеві ініціативи, громадські слухання, участь жителів у плануванні та розподілі коштів місцевого бюджету, публічні консультації, громадські  оцінювання діяльності органів місцевого самоврядування, консультативно-дорадчі органи. Також вдосконалення правового регулювання стосується визначення переліку суб’єктів, які можуть ініціювати проведення та долучатися до реалізації різних форм участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення, встановлення обов’язку сільської, селищної, міської ради затверджувати статут територіальної громади, врегулювання особливостей отримання територіальною громадою інформації про діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування шляхом проведення відкритих зустрічей та оприлюднення письмових звітів про свою діяльність.

Юлія Житінська, керівниця проєкту «Партнерство заради рівних можливостей: співпраця з громадою для інтеграції ВПО», який впроваджується громадською організацією «Точка Доступу» за підтримки Європейського союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України», зауважила: 

— Законопроєкт №7283 є вкрай важливим у побудові локальної демократії. Тим більше, з акцентом на реалії сьогодення, коли голос ВПО у процесах прийняття рішень наразі майже не враховується, хоча люди, які вимушено перемістилися до більш безпечних громад, вже понад два роки будують тут життя наново. Відтак, прийняття цього закону дозволить їм на рівні з іншими мешканцями громад брати участь у всіх процесах, їхнє право буде закріплене. Органам місцевого самоврядування вже зараз необхідно удосконалювати нормативно-правову базу, розробляти відповідні положення і статути громад з урахуванням змін, які цей документ передбачає. 

Прийняття законопроєкту № 7283 стане потужним поштовхом для органів місцевого самоврядування на шляху розвитку місцевої демократії та сприятиме підвищенню довіри суспільства до прийнятих ними рішень. Подивитися відеозапис з усіма тезами презентації можна за посиланням: http://surl.li/rrnvk.

З вірою у перемогу, сьогодні ми виборюємо право на незалежне майбутнє України. Перед нами вже сьогодні стоїть безліч завдань з відновлення та відбудови, до яких треба готуватися завчасно. Ця робота охоплює більше, ніж просто фізичне відновлення. Зокрема, у громадах Донеччини ми маємо відновити механізми розвитку громади через активну участь громадян у процесах прийняття рішень, створити сприятливі умови для повернення людей додому,  навчити будувати діалог та вміти залучати ресурси для втілення ініціатив та проєктів для майбутнього розвитку.

Відтак, ми раді повідомити про старт проєкту «Голос громади: ініціатива для підвищення громадської участі у процесах відновлення» для трьох громад Донеччини. Метою є створення умов для посилення співпраці між громадянами і місцевою владою в процесах прийняття рішень щодо відновлення та розвитку громад. В рамках проєкту буде сформовано команди  з 5 учасників/учасниць з числа представників органів місцевого самоврядування (ВА), а також представників громадянського суспільства у цільових громадах, – Черкаській, Іллінівській та Новогродівській (Донецька область). Для учасників та учасниць проєкту протягом березня-травня будуть проведені тренінги в рамках «Школи громадської участі». Зокрема, команди від громад навчаться ефективно проводити локальний аналіз та мапувати проблеми, поглиблять знання у тематиці залучення до процесів відновлення. Задля втілення ініціатив вивчатимуть основи проєктного підходу і залучення ресурсів, а також навчаться будувати міцний комунікаційний міст та навчаться діалоговим підходам. 

Окремо експертна команда громадської організації «Точка доступу» забезпечуватиме громадам менторський супровід та консультативну підтримку у спільній розробці планів діяльності та заходів для осередків громадської участі. Також для Черкаської, Новогродівської та Іллінівської громади Донецької області закуповуватимуться  набори матеріально-технічної підтримки, які включатимуть необхідну техніку та матеріали для функціонування таких просторів. 

Наша мета – надати інструменти саморозвитку та самовдосконалення. Започаткований проєкт відкриває нові можливості для побудови майбутнього Донеччини на принципах активної громадянської участі та співпраці з місцевою владою. 

Інформаційний партнер проєкту – Антикризовий медіа-центр (АКМЦ). Проєкт впроваджується в межах грантового конкурсу «Посилення громадської участі в процесах раннього відновлення на звільнених територіях», який адмініструється ІСАР Єднання за підтримки Фонду «Партнерство за сильну Україну», що фінансується країнами партнерами. 

Україна крокує вперед у розвитку локальної демократії, визначаючи чіткий перелік інструментів, які забезпечують участь громадян у формуванні та реалізації державної політики. Законодавство надає правову базу для розвитку цього важливого аспекту суспільного життя та побудови сильної демократичної країни. 

Відтак, законодавством України визначено перелік інструментів локальної демократії, до яких, зокрема, відносяться громадські слухання, електронні петиції, загальні збори, консультативно-дорадчі органи, бюджет участі, органи самоорганізації населення, місцеві ініціативи, тощо.

Ключові нормативно-правові акти, які варто знати:

• ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»
  ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад»
• ЗУ «Про звернення громадян»
• Закон України «Про доступ до публічної інформації»
• Постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 №996 “Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики”
• Постанова Кабінету Міністрів України від 05.11.2008 №976 “Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи   діяльності органів виконавчої влади”

Важливий момент: навіть під час воєнного стану органи місцевого самоврядування мають всі законні підстави для розробки та ухвалення відповідних рішень в сфері розвитку локальної демократії. Відтак, Статут територіальної громади, Регламент місцевої ради та рішення місцевих рад можуть і повинні удосконалюватися,  та оприлюднюватися. 

Зміни, які відбуваються зараз (березень 2024 року): 

• Проєкт Закону України № 4254 «Про публічні консультації». Законопроект потрібен для підвищення рівня легітимності будь-яких рішень влади в очах суспільствах, оскільки процес розробки публічних політик робить, за бажання, кожного дотичним до цього процесу. Законопроект передбачає створення єдиної державної онлайн-платформи для публічних консультацій. Поточний статус – очікує розгляду у другому читанні. 
• Проєкт Закону України № 7283 «Про внесення змін до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та інших законодавчих актів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування». Важлива теза документу – обовʼязковість затвердження Статутів громад і визначення жителя громади як «житель – це громадянин України, який задекларував або зареєстрував місце проживання на території територіальної громади або фактичне місце проживання/перебування якого підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, крім військовослужбовця строкової служби, фізичної особи, яка за вироком суду перебуває у місці позбавлення волі. Поточний статус – Комітет рекомендував до другого читання. 

Проєкти законів №4254 та №7283 є важливими кроками у забезпеченні більшої легітимності та участі громадян у прийнятті рішень на місцевому рівні. Ці ініціативи свідчать про розуміння важливості активної громадянської участі в будівництві демократичного суспільства в Україні.

Надзвичайно важливою складовою будь-якої демократії є постійний моніторинг законодавства з боку як органів місцевого самоврядування, так і мешканців громади, у тому числі внутрішньо переміщених осіб. Швидке реагування на зміни у законодавстві дозволить забезпечити ефективність та розвиток механізмів локальної демократії. Крім того, закріплене законодавством право внутрішньо переміщених осіб на участь у процесах прийняття рішень в громаді підкреслює важливість інклюзивності та участі кожного члена суспільства у формуванні майбутнього країни.

Експерти громадської організації «Точка доступу» готові до співпраці та надання консультацій щодо удосконалення нормативно-правової бази задля розвитку і зміцнення співпраці органів місцевого самоврядування та мешканців громади. 

🗓️ Захід відбудеться 19 березня о 10:00 на платформі ZOOM. Протягом двох годин наші експертки поділяться з вами секретами успішної підготовки та реалізації спільних проєктів громадськості та влади. І звісно ж, за участю #ВПО. 

🤝Запрошуємо до участі представників місцевого самоврядування, жителів та внутрішньо-переміщених осіб, які проживають в Отинійській, Надвірнянській та Ворохтянській громадах. 

🇺🇦Участь у цьому заході допоможе спільно розвивати вашу громаду, покращувати взаємодію та співпрацю, а також залучати широке коло громадянського суспільства та ВПО до процесу прийняття рішень на рівні вашої громади. 

‼️Зареєструйтеся прямо зараз, щоб отримати посилання на воркшоп електронною поштою 👉https://forms.gle/NWJgT5QUe5Zkx9QC7 

Захід відбудеться в рамках проєкту «Партнерство заради рівних можливостей: співпраця з громадою для інтеграції ВПО», який впроваджується громадською організацією «Точка доступу» за підтримки Європейського союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». 

У сучасному світі громадська активність стає все більшою складовою сталого розвитку суспільства. Самоврядування, партіципація громадян у прийнятті рішень та контролі за їх реалізацією – це основні складові процесу демократизації та підвищення ефективності управління. У цьому контексті, ініціативи з підвищення громадської свідомості та активності набувають особливого значення, тим більше для України, яка третій рік у стані повномасштабної війни бореться за своє незалежне європейське майбутнє. 

Однією з таких ініціатив є тренінги, організовані громадською організацією «Точка доступу» у рамках проєкту “Партнерство заради рівних можливостей: співпраця з громадою для інтеграції ВПО”. З метою досягнення цієї мети, тренінги були проведені для Отинійської, Ворохтянської та Надвірнянської громад Івано-Франківщини. На цей раз тематика заходів зосереджувалася на аспектах громадської участі в управлінні та рішеннях, що стосуються їхнього щоденного життя. Зокрема, були опрацьовані такі теми, як громадські слухання, громадські звернення, петиції та бюджет участі. Учасники та учасниці отримали не лише теоретичні знання, а й практичні навички щодо організації та участі в громадських заходах та процесах.

Крім того, важливою складовою тренінгів було підвищення обізнаності учасників щодо можливостей взаємодії з місцевими органами влади та впливу на прийняття рішень через активну участь у громадському житті. Практичні вправи дозволили учасникам отримати досвід у вирішенні реальних проблем та ситуацій, з якими вони можуть стикатися у майбутньому. Важливим результатом тренінгів стала не лише збільшена обізнаність у питаннях громадської участі, а й формування активної громадської позиції та згуртованості громадських спільнот. Серед учасників тренінгів були не лише органи місцевого самоврядування, а й мешканці громад, а також внутрішньо переміщені особи – люди, які через війну вимушено покинули свої домівки і будують життя наново у нових для себе громадах. Чудовим результатом зустрічей став жвавий діалог, побудова ефективної комунікації заради співпраці. Усі виявили бажання активно приймати участь у розвитку громад та брати на себе відповідальність за їхнє майбутнє.

Юлія Житінська, керівниця проєкту, висловила впевненість: «Внутрішньо переміщені особи – це не просто люди, які були вимушені покинути свої домівки через війну. Вони є живим доказом незламної сили та надзвичайної волі. Такі люди, зі своїм унікальним досвідом та стійкістю, можуть стати новою енергією для розвитку громади, до якої вони перемістилися і наново будують своє життя. Їхня сила полягає в тому, що вони пройшли складні випробування і зберегли свій оптимізм та віру у майбутнє. Вони можуть принести в громаду нові ідеї, підходи та перспективи, які допоможуть вирішити навіть найскладніші проблеми. Таким чином, врахування голосу ВПО не лише є моральним обов’язком, але й стратегічним кроком у напрямку побудови сильної, різноманітної та стійкої громади. Вони можуть стати каталізаторами позитивних змін, що приведуть до загального розвитку та процвітання всіх членів нашої спільноти». 

Таким чином, тренінги з підвищення громадської активності, проведені у рамках проєкту «Партнерство заради рівних можливостей» за підтримки Європейського союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України» у громадах Івано-Франківщини, стали важливим кроком у сприянні розвитку демократичного суспільства та підвищенні якості управління на місцевому рівні. Їх результати сприятимуть зміцненню громадської свідомості та залученню громадян до активної участі у вирішенні важливих питань громадського життя.

Україна – країна з великим потенціалом громадянського суспільства. Попри виклики, які понад два роки долає країна у війні, ми зміцнюємося, стаємо пліч-о-пліч, а відтак – ще сильнішими та згуртованими. В рамках проєкту “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України”, Центр демократії та верховенства права розпочав Менторську програму 5.0 для підсилення адвокаційних та інших спроможностей організацій громадянського суспільства (ОГС) з різних куточків України.

Світлана Ткаченко, голова правління ГО «Точка доступу»: 

— Нам приємно, що цей шлях довжиною 7 місяців ми будемо йти разом з потужною командою менторів та менті. Громадська організація «Точка доступу» вже втретє виступає менторською організацією в цій програмі. Нашими менті в межах Менторської програми 5.0 є БФ «Словʼянська мрія». Благодійний Фонд було започатковано у 2015 році мешканками Слов’янська задля розвитку рідного міста, Після повномасштабного вторгнення організації довелося перебудовувати свою діяльність: оновилась команда, зʼявились нові напрямки роботи, але водночасі їхні ентузіазм та цілеспрямованість безумовно вражають та надихають. Віримо, що будемо корисними один одному в спільному зростанні та творенні змін!

Менторство: ключ до розвитку

Менторська програма 5.0 визначається як 7-місячна ініціатива, що триватиме з березня по вересень 2024 року. У цьому процесі стабільні громадські організації виступають наставниками для молодих та менш досвідчених ОГС або тих, які тільки розпочали свій шлях у цій сфері. Організація-ментор отримує на менторство нову громадську організацію, що існує не більше трьох років, або ту, яка лише почала свою діяльність у новому напрямку. Протягом цих місяців учасники та учасниці працюватимуть над створенням та розвитком адвокаційних та інших спроможностей громадських організацій, а також розробкою та втіленням адвокаційних кампаній. Цей процес не лише надасть можливість молодим організаціям збільшити свої можливості, а й дозволить стабільним громадським організаціям розширити свої контакти та отримати свіжий погляд на власні процеси та досвід.

Спільна ініціатива для змін

«Там, де єдність, там перемога», – слова Лесі Українки є для нас справжнім гаслом сьогодення і джерелом натхнення. Менторська програма 5.0 не лише відкриває нові можливості для розвитку громадянського суспільства в Україні. Вона  сприяє об’єднанню зусиль для досягнення спільної мети. Шлях, який проходитимуть учасники разом, є вектором для спільного зростання, де кожен вносить свій внесок у створення позитивних змін у суспільстві.

Менторська програма 5.0 проходить у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», що реалізується Центром  демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) у консорціумі  з ICAР «Єднання» та Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД)  завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку.

19 лютого в Отинійській громаді Івано-Франківської області відбулося засідання робочої групи з розробки Статуту. У засіданні взяв участь голова громади Олег Савчук, члени робочої групи, а також представники громадської організації «Точка доступу», – координаторка проєкту «Партнерство заради рівних можливостей: співпраця з громадою для інтеграції ВПО» Юлія Житінська та експерт-аналітик Роман Кисленко. 

Під час  засідання Роман Кисленко розповів про те, які нові норми закладені у  законопроект № 7283 «Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших законодавчих актів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування» та на що звернути увагу під час підготовки проєкту Статуту громади. Також учасники  обговорили окремі норми інструментів локальної демократії, як-то кількість підписів за ініціюванням громадських слухань, місцевих ініціатив, петицій, які необхідно прописати в Статуті громади з урахуванням кількості жителів, зареєстрованих в громаді, включаючи ВПО.

Під час засідання члени робочої групи обговорили основні питання стосовно розробки Статуту громади, висвітлюючи перспективи розвитку місцевого самоврядування. Також учасники та учасниці заходу спільно акцентували увагу на необхідності розширення можливостей громадської участі у прийнятті рішень.

Юлія Житінська, координаторка проєктів ГО «Точка доступу», зазначила: «Розуміння того, як працюють інструменти участі, – це ключ до того, щоб мешканці громади, у тому числі і ВПО, могли активно брати участь у прийнятті рішень. Тренінги, які ми проводимо в рамках проєкту для органів місцевого самоврядування, жителів та ВПО як раз допомагають навчити цим інструментам локальної демократії, розумінню механізмів, а також законодавчого регулювання, що лежить в їх основі. Все це у підсумку допомагає практичному використанню таких інструментів і дає змогу бути більш ефективними учасниками процесів прийняття рішень у громаді. Для чого це потрібно? Це потрібно для залучення до процесів прийняття рішень громадськості, включаючи ВПО, зміцнення демократії та підвищення прозорості та відкритості управління на місцевому рівні».

Статут громади відіграє провідну роль у визначенні прав та обов’язків її членів, регулюванні процедур управління та прийнятті рішень. Ретельна розробка та впровадження документу сприяє створенню умов для розвитку демократичного процесу, забезпечує гармонійні відносини у громаді та сприяє її розвитку, стабільності та побудові конструктивного діалогу. Відтак, робота над розробкою Статуту Отинійськоі громади триває, адже робоча група підійшла до цього відповідально, із наміром врахувати усі питання, у тому числі, участь ВПО у процесах прийняття рішень. 

Громадські та благодійні організації – це активна група у сучасному громадянському суспільства, яка стрімко змінюється. Сьогодні ми стаємо сильнішими, долаючи виклики. Під час повномасштабної війни українці безпрецедентно об’єдналися та згуртувалися: народилися нові волонтерські спільноти, ініціативні групи, молоді організації, і це є потужним ресурсом для розвитку нашої країни. І перше, що треба зробити, – допомогти молодим та новоствореним організаціям, навчити, поділитися вже існуючими інструментами та досвідом і підтримати у період зростання,  щоб разом творити великі справи заради майбутнього України. 

Шлях від годинника до смартфона 

Порівнюючи розвиток громадських організацій із технологічними інноваціями, можна взяти аналогію «годинник-смартфон». Як колись годинник використовувався для вимірювання часу, так і класичні методи управління організаціями можуть бути ефективними. Але сучасне суспільство вимагає більшого: смартфону, який забезпечує доступ до більших можливостей та інтерактивного спілкування. Організаційний розвиток – це як перехід від годинника до смартфона, де ви шукаєте інноваційні рішення та використовуєте їх для досягнення своїх цілей. Як колись сказав Стів Джобс, «Будьте зміною, яку ви хочете бачити у світі». Ці слова відображають суть громадських організацій, які не лише реагують на зміни у світі, але й активно впливають на його творення, змінюють його на краще. 

Світлана Ткаченко, Голова правління ГО «Точка доступу»:

— Після повномасштабного вторгнення рф, у нашій країні спостерігається помітний сплеск громадської активності. Це і волонтерські спільноти, і ініціативні групи, і новостворені фонди та організації, які прагнуть допомогти людям, змінити життя громад і мешканців у цих громадах на краще. І це тішить, адже така велика активність нових ініціатив, ідей, проєктів віддзеркалює нашу громадянську єдність, небайдужість, вміння пліч-о-пліч долати виклики не словом, а реальними справами для розвитку і майбутнього України. Зазначу, що молоді громадські організації мають великий потенціал для змін у суспільстві, проте без системного організаційного підходу їм складно досягти значних результатів або поширити ці результати на інші громади або регіони. Важливо розуміти, що організаційний розвиток – це процес, а не одноразова подія. Це вимагає постійного вдосконалення внутрішніх систем, побудови комунікації, процесів та загальної культури організації. Команда ГО «Точка доступу» має достатньо досвіду та експертності в арсеналі, та готова надати необхідну підтримку молодим організаціям у цьому непростому питанні.  

Анастасія Прокопенко, виконавча директорка ГО «Точка доступу»:

– Наші експерти та експертки з різних питань готові допомогти в оптимізації внутрішніх процесів та вдосконалення систем управління, організації можуть досягти кращих результатів у своїй діяльності. Не забуваймо, що  розвинені громадські організації мають більше шансів отримати фінансову підтримку та інші ресурси від донорів, бізнесу та інших стейкхолдерів. Окремий важіль – це можливість створювати вплив, фахово адвокатувати свої ідеї. Шляхом підвищення своєї організаційної здатності, організації можуть активніше впливати на прийняття рішень на різних рівнях, включаючи громадську політику та законодавство. 

Анастасія Прокопенко також додала, що часто організації губляться в різноманітті можливостей організаційного розвитку. З чого ж почати і як зрозуміти над чим потрібно працювати в першу чергу саме вашій організації? «В першу чергу, необхідно здійснити аналіз рівня організаційного розвитку. Для цього є чудовий інструмент у ІСАР Єднання. Далі, на основі результатів оцінки, будуємо план розвитку. Але в будь-якому разі, якщо ви є новоствореною організацією, варто починати зі стратегічного планування, операційного плану та комунікаційної стратегії. Окрему увагу необхідно приділити фінансовому менеджменту. І тут на допомогу приходять політики та положення, які є дороговказом для членів команди. Також, враховуючи повномасштабне вторгнення, необхідно памʼятати про питання безпеки, як цифрової так і фізичної, особливо якщо ви впроваджуєте діяльність в зоні активних бойових дій», – розповіла виконавча директорка.

Щоб побудувати вектор організаційного розвитку та отримати підтримку, можна завітати  на платформу Дім громадянського суспільства. Це екосистема, яка включає інструменти підтримки громадського сектору у вигляді гранту на організаційний розвиток, пошуку постачальників послуг, навчання та архів всіх досліджень, аналітичних матеріалів про українське громадянське суспільство, а також контент для натхнення і обміну досвідом. 

Експертність – це важливо

Організаційний розвиток – це ключовий елемент успіху громадських організацій у сучасному світі. Ті, хто готові змінюватися та розвиватися, стають справжніми майстрами свогєї справи. І як каже Жак Фреско, «Змінити суспільство можна тільки тоді, коли змінюєшся сам». Громадська організація «Точка доступу» має багаторічний досвід у сфері організаційного розвитку та експертність у впровадженні інноваційних підходів. Детальніше про послуги можна дізнатися на сайті «Точки доступу». Команда організації постійно надає консультації, бере участь в менторських програмах та підтримує молоді або менш досвідчені організації, проводить тренінгові навчання та надає практичні рекомендації для громадських організацій, які прагнуть досягти нових висот у своєму розвитку. Якщо вашій організації потрібна така підтримка – напишіть нам запит на пошту tochkadostupugo@gmail.com. А ми готові вам допомогти, адже всі прагнемо єдиного – щоб наша Україна перемогла та була сильною і розвиненою Європейською державою. Памʼятаймо, що громадські та благодійні організації – це не просто структури, вони – живі організми, що формують наше громадянське суспільство. Організаційний розвиток – це як фітнес для організацій – тренування, яке робить їх здоровими, сильнішими та готовими до будь-яких викликів.

Матеріал підготовлено в рамках проєкту, який впроваджується ГО «Точка Доступу» за підтримки ІСАР Єднання у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства», що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст допису не обов’язково відображає погляди ІСАР Єднання, погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду США.

Участь мешканців у консультативно-дорадчих органах є невідʼємним елементом розвитку громад у сучасному світі. Цей важливий аспект взаємодії відкриває двері до ефективного прийняття рішень та сприяє активному залученню громадськості у формуванні стратегій та програм для місцевого розвитку. Особливим аспектом на тлі повномасштабного вторгнення рф є сьогодні створення у приймаючих громадах рад ВПО як інструментів участі у процесах прийняття рішень. Відтак, для побудови діалогу у громаді та вивченню теми участі у консультативно-дорадчих органах, для представників органів місцевого самоврядування, місцевих мешканців та внутрішньо-переміщених осіб громадська організація «Точка доступу» провела тренінги. Заходи відбулися для Отинійської, Ворохтянської та Надвірнянської громад Івано-Франківщини, в рамках проєкту «Партнерство заради рівних можливостей: співпраця з громадою для інтеграції ВПО», за підтримки Європейського союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України».

Головні тези тренінгу 

Участь у консультативно-дорадчих органах дозволяє мешканцям висловлювати свої думки та вносити важливий внесок у процеси прийняття рішень, сприяючи вбудованій демократії. Ця співпраця формує екосистему, де громада взаємодіє із владою та іншими зацікавленими сторонами, зміцнюючи взаєморозуміння та розвиваючи транспарентні механізми. Такий підхід є ключовим для успішного вирішення різноманітних проблем та викликів, що стоять перед громадою. Так, впродовж тренінгів учасники та учасниці деталізували знання про створення та роботу громадських та молодіжних рад, а також залучення внутрішньо-переміщених осіб через створення рад ВПО. Окремо розглянули питання, які можуть вирішувати консультативно-дорадчі органи, якими норамативно-правовими актами закріплюється їхня діяльність, а також обговорили кращі практики впливу на процес прийняття рішень у громадах. Юлія Житінська, керівниця проєкту, розповіла, що у Донецькій області до повномасштабного вторгнення, робота консультативно-дорадчих органів була дійсно ефективною. Враховувалися інтереси різних вікових груп. Зокрема, у 2020 році у Словʼянську, була створена Рада сеньйорів — консультативно-дорадчий орган, який захищав, адвокатував та представляв інтереси людей віком 60+. У створенні ради взяли участь експерти та експертки громадської організації «Точка доступу», надаючи консультативну підтримку на кожному кроці ініціативній групі. Рада об’єднала представників різних громадських об’єднань, представників держустанов, які підтримують людей похилого віку. Це був майданчик для конструктивного співробітництва та конструктивного донесення до влади інтересів представників «золотого» віку. Отже, кращі практики – один з основних орієнтирів і додаткова мотивація для громад Україні підтримувати такі ініціативи, адже будь-які консультативно-дорадчі органи, будь-то молодіжна, громадська рада, рада ВПО чи сеньйорів – це про безперервний розвиток, про можливість почути кожного і кожну, враховуючи їхню думку у процесах прийняття рішень.

Ради ВПО як новий рівень співпраці

Майже два роки минуло від початку повномасштабної агресії рф. За цей час підхід до соціальної адаптації та інтеграції людей, які були вимушені переміститися у більш безпечні громади, суттєво змінився. Концепція створення рад ВПО з невеликої пілотної програми зараз має масштаби загальноукраїнського руху. І наразі учасникам цього процесу важливо надати спільне бачення державної політики щодо рад ВПО, інструменти ефективної взаємодії та обміну досвідом. Це і було одним з питань, яке розглядали учасники тренінгу. Розглядаючи модуль «Рада ВПО як можливість для переселенців впливати на прийняття рішень у приймаючій громаді»,  зупинилися на розгляді прикладів того, як можна, не змінюючи формат органів влади та структури управління, долучити переселенців до прийняття рішень у громаді. 

— За останніми даними в Україні вже створено понад 500 рад ВПО, і ця кількість зростає. Це, безумовно, тішить, адже демонструє процес розвитку часті в дії. Але, на мою думку, цінність рад ВПО вимірюється не кількістю, а саме їхньою спроможністю впливати на реальне життя в громаді. Для цього вони повинні мати чітке розуміння, які можливості та ресурси є в їхній громаді, які рішення і як приймаються, та долучатися до їхнього обговорення, – зазначила Юлія Житінська, керівниця проєктів ГО «Точка доступу». Вона також підкреслила, що Ради ВПО як інструмент експертної, консультативної підтримки, мають все ж таки сприяти тому, щоб переселенці були більше залучені у процес обговорення питань, що впливають на їхнє життя. Аби органи, при яких ця ради створені, краще розуміли не лише потреби цих людей, а й враховували, що ці люди з їхнім досвідом, знаннями, баченням і бажанням змін на краще, є дійсно потужним ресурсом для розвитку громади. 

Стосовно врегулювання роботи таких рад з боку держави, розʼяснення надав Роман Кисленко, головний експерт-аналітик ГО «Точка доступу: 

— Через збройну агресію рф проти України з’явилася велика кількість внутрішньо переміщених осіб. У деяких громадах були створені Ради ВПО, які допомагають інтеграції внутрішніх переселенців і роботі органів місцевої влади для забезпечення прав та інтересів ВПО. Щоб врегулювати діяльність таких рад і сприяти їх створенню на всій території України, Кабінет Міністрів ухвалив Постанову «Про затвердження Типового положення про Раду з питань внутрішньо переміщених осіб». Проєкт документа було розроблено Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України на виконання Стратегії державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2025 року. До складу Ради ВПО входитить 18 осіб, 9 з яких – внутрішні переселенці, 6 представників органу, при якому утворено Раду, і 3 представники громадських обʼєднань, які займаються захистом прав ВПО.

У висновку маємо на практиці, що консультативно-дорадчі органи у громадах, чи то молодіжні ради, Ради ВПО та інші обʼєднання сприяють активній участі громадян у прийнятті рішень, сприяють взаєморозумінню між владою та населенням, а також допомагають формувати ефективні стратегії розвитку на рівні місцевої спільноти. Таким чином, участь у консультативно-дорадчих органах стає необхідним елементом соціального розвитку, а співпраця в цих процесах є ключовим чинником створення здорової та динамічної громади. Таких прикладів у нашій країні багато. І, вивчаючи не лише успішний досвід, а й враховуючи помилки, ми будуємо активне громадянське суспільство та сильну Європейську Україну.

У світі великих викликів внутрішні комунікації є не просто інструментом, але ключовим
елементом для інститутів громадянського суспільства. Оптимізовані внутрішні
комунікації забезпечують єдність в організації, що сприяє ефективному вирішенню
завдань та запобігає можливим непорозумінням. Особливо це важливо в контексті
переважної онлайн-комунікації, адже через війну члени та членкині організацій часто
не знаходяться в одному місці і спілкуються та працюють здебільшого в дистанційно. В
рамках проєкту «Підтримка ОГС релокованих з Донецької та Луганської областей»,
який ГО «Точка Доступу» реалізує завдяки підтримці ІСАР Єднання, експертка з
комунікацій Катерина Жемчужникова, дає рекомендації з побудови ефективної системи
внутрішніх комунікацій для інститутів громадянського суспільства, навіть якщо команди
працюють віддалено.
Як це працює?
У загальному визначенні внутрішня комунікація — це обмін інформацією між членами
організації для забезпечення ефективного функціонування та сприяння спільним цілям
всередині команди.
Внутрішні комунікації в організації подібні до невидимої мережі коріння рослини. У
рослинному світі коріння — це не просто засіб подачі поживних речовин по всій
структурі, але і зв’язок між різними частинами організму. За цією аналогією внутрішні
комунікації в організації створюють зв’язок між відділами, учасниками та учасницями
команди, живлячи їх інформацією та ідеями. Коли ця «коренева» мережа працює
гармонійно, організація закономірно процвітає. Однак, подібно до рослин, які
відчувають дефіцит води або поживних речовин через пошкоджене коріння, недоліки
внутрішніх комунікацій можуть призвести до певних проблем, які негативно
впливатимуть на загальний результат команди.
Отже, для того щоб організація зростала і розквітала, важливо дбати про гармонійну
мережу внутрішніх комунікацій, яка подібна до добре облаштованої системи коріння в
рослинному світі.
Які переваги для організації?
У побудові такої системи в організації є певні принципи. Зокрема, ефективні внутрішні
комунікації визначаються взаєморозумінням між усіма членами організації, незалежно
від їх ролі. Це означає, що інформація передається чітко та вчасно, сприяючи спільній
роботі та вирішенню завдань. Важливо, щоб внутрішня інформація була доступною
всім членам організації, створюючи відкрите середовище для обміну ідеями та
сприяючи інноваціям. Взаємодія через внутрішні комунікації також сприяє підвищенню
впевненості в колективі та створенню позитивного іміджу перед зовнішніми
стейкхолдерами.
Тож, якщо система працює, то команда залишається на єдиній хвилі. Водночас, сама
організація, – її цінності, фокус діяльності та активності, є зрозумілими для партнерів.
Загалом ефективні внутрішні комунікації є не лише інструментом для управління
інформацією, але і каталізатором для підвищення співпраці та творчості в громадських
організаціях.
ТОП-5 порад із побудови внутрішньої комунікації в організації від експертки з
комунікацій Катерини Жемчужникової

Катерина Жемчужникова близько 10 років працює комунікаційницею в громадському
секторі в НУО різного тематичного спрямування та проводить навчальні та тренінгові
сесії для різних організацій. На її думку, від ефективного налагодження внутрішньої
комунікації залежить як здоровий фон для персонального розвитку кожної людини в
команді, так і спроможність організації ефективно виконувати завдання проєктів
загалом.

1. Використовуйте онлайн-інструменти зручні та зрозумілі для всієї
   команди.
   Існує багато безкоштовних інструментів для ефективної дистанційної роботи всієї
   команди: спільна робота над документами в Google-диску, спільне зберігання
   документів в Dropbox, планування та відстежування виконання спільних задач в Trello,
   робочі чати в месенджерах типу Signal, програми для групової комунікації типу Slack
   тощо. Ви можете обрати для роботи команди будь-який сервіс, але працювати це буде
   тільки тоді, коли вся команда буде ним користуватись. В бізнесових структурах працює
   підхід вертикалі обов’язкового впровадження інструментів внутрішньої комунікації, коли
   тобі кажуть, що вся робоча комунікація відбувається, наприклад, у Slack, то це є
   обов’язковим до виконання, якщо ти хочеш працювати в цій компанії. В громадському ж
   секторі впровадження рішень щодо комунікації за жорсткою вертикаллю фактично
   неможливе – тут обов’язковою складовою є те, що всі учасники процесу погодились
   дотримуватись такого підходу. Адже коли кожна людина користується
   найрізноманітнішими месенджерами, то треба прийти до спільного розуміння, який
   саме обрати для спільного робочого чату. І для такого рішення треба враховувати всі
   можливі параметри – не лише зручність, а й безпекову складову, задачу для якої
   створюється такий чат тощо.
2. Виведіть комунікацію команди на системний рівень.
   Окрім щоденної поточної комунікації в месенджерах та пошті суто про робочі задачі,
   варто хоча б раз на тиждень збиратись на відеодзвінок, аби поговорити про
   досягнення та плани. Заплануйте такий щотижневий Zoom-зідзвон в один і той самий
   день тижня в один і той самий час, де команда могла б побачити одне одного. Але
   важливо, аби він не був дуже довгим й не виглядав як звітна рутина, де кожен має
   лише звітувати про те, що було зроблено за тиждень і що заплановано на наступний.
   Говоріть про досягнення, хваліть одне одного, розказуйте і про невдачі, підтримуйте
   одне одного, плануйте та мрійте, поділіться ідеями.
3. Заведіть правила, які не лише триматимуть вас в рамках, але й
   даватимуть простір для того, щоб розслабитись.
   Ви можете чітко домовитись у команді, що використовуєте, наприклад, 4 способи
   комунікації:
   1) Гугл-диск для спільного зберігання та архівування матеріалів (як робочих, так і тих,
   які члени команди отримали на якихось тренінгах), але там має бути чітка та зрозуміла
   систематизація, якою кожен може користуватись;
   2) Пошта для пересилання документів та вирішення робочих питань із коректним
   вказанням теми листа;
   3) Щотижневі відео зустрічі для обміну думками та планами, де модератором кожної
   наступної зустрічі може бути інша людина, аби це не перетворювалось у звітну
   конференцію перед керівником;
   4) Спільний чат всієї команди у месенджері для обговорення будь-яких не зовсім
   робочих питань (наприклад, новин, які можуть вплинути на роботу організації –

обстріли якихось локацій чи оновлення законодавства щодо діяльності НУО) та
можливо додаткові чати в месенджерах для окремих відділів задля вирішення якихось
операційних задач (хто буде сьогодні в офісі та зможе отримати доставку тощо).
Але тільки коли всі члени команди вміють користуватись цими інструментами, знають
мету використання кожного з них й готові дотримуватись цих спільних правил, тоді
такий підхід працюватиме. Саме слідування кожною людиною цьому спільному
договору про комунікації даватиме можливість вам разом і розслабитись. Бо кожна
людина в команді знатиме, що будь-який важливий робочий документ вона зможе
знайти в пошті по темі листа, а якщо в месенджер сипляться десятки повідомлень, то
це не про термінову задачу, а про те, до чого можна буде повернутися у зручний для
неї час. І це спільне розуміння даватиме можливість, з одного боку, чітко
дотримуватись спільних правил, а з іншого боку – не відчувати додаткового стресу та
діяти відповідно до внутрішніх персональних потреб.

4. Комунікація працюватиме лише, якщо нею займатимуться.
   Попри те, що до внутрішньої комунікації задля її ефективності має бути активно
   залучена вся команда, все ж має бути людина, яка буде рушієм та ініціатором.
   Важливо, щоб це була людина, яка не сприйматиме це як додатковий тягар до
   основних робочих задач. Тому краще запропонувати таку ініціативу людині, яка по
   своїй суті більш схильна до активної комунікації з людьми загалом. За внутрішню
   комунікацію може взяти на себе відповідальність і комунікаційник, який займається
   зовнішніми комунікаціями, і менеджер з партнерств, і офіс-менеджер, і менеджер по
   роботі з волонтерами, і HR тощо. Щодо кожного з них можуть бути свої плюси і мінуси,
   але головне, щоб людина на цій позиції сама прагнула взяти лідерську позицію в цій
   активності. Звісно, це може бути і керівник організації, проте важливо, аби він не
   перетворював внутрішню комунікацію у звітну рутину.
5. Знаходьте можливість спільного відпочинку.
   Важливим елементом залишається можливість поспілкуватися з колегами поза
   виключно робочим контекстом. Можливо при плануванні стратегічної сесії команда
   може передбачити день чи два для спільного відпочинку і якоїсь позаробочої
   активності. Або всією командою поїхати на ретріт, де заборонено говорити про роботу.
   Коли ми спілкуємось із колегами щодня по робочих питаннях, ми, звісно, знаємо їхні
   робочі компетенції, але часто забуваємо, якими цікавими людьми вони можуть бути.
   Тож, можливість побачитись із колегами в нетиповому середовищі, займатися
   спільною позаробочою активністю (підйом в гори, поїздка до притулку тварин,
   відвідини літературного клубу тощо), поговорити на теми не пов’язані з робочими
   питаннями, дають нам можливість дізнатись більше один про одного та відчути більше
   єднання з нашими спільними цінностями, на основі яких люди й об’єднуються в
   громадські організації, та про що часом можуть забути в потоці робочих задач та
   навантажень.
   “Варто також додати, що зараз, за часів повномасштабного російського вторгнення,
   побудувати комунікації в команді може бути ще складніше. Це пов’язано із загальним
   інформаційним фоном та психологічним станом людей. Тому я би порадила додати у
   внутрішні комунікації ще більше емпатії та уваги одне до одного, ніж зазвичай. Усі ми
   перебуваємо в різному емоційно-ресурсному стані, багато хто активніше стикається з
   питанням вигорання, у всіх відбуваються маленькі персональні трагедії щодня. Тому
   важливо з розумінням ставитись одне до одного, проявляти увагу, аби вчасно
   запропонувати людині підтримку, якщо вона цього потребує. Але саме налаштована
   щира внутрішня комунікація також дає простір для людини попросити про цю
   підтримку, якщо така потреба в неї з’явилась”, – вважає Катерина Жемчужникова.

Шановні представники та представниці громадських організацій! В рамках проєкту
«Підтримка ОГС релокованих з Донецької та Луганської областей», який ГО «Точка
доступу» реалізує завдяки підтримці ІСАР Єднання, наші експерти готові надати
усі необхідні консультації з побудови внутрішніх комунікацій, а також інших питань
організаційного розвитку. Напишіть запит на пошту tochkadostupugo@gmail.com, і
ми обов’язково надамо консультаційну підтримку та поділимося власним досвідом.
Проєкт впроваджується ГО «Точка Доступу» за підтримки ІСАР Єднання у межах
проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства», що
реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром
політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права
(ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство
США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст допису не обов’язково відображає
погляди ІСАР Єднання, погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду
США.

Ми раді запросити працівників органів місцевого самоврядування, активних громадських лідерів та лідерок, а також внутрішньо переміщених осіб для підвищення їхнього впливу на процеси прийняття рішень та розвиток громади. Заходи відбудуться в рамках проєкту «Партнерство заради рівних можливостей: співпраця з громадою для інтеграції ВПО», який впроваджується громадською організацією «Точка доступу» за підтримки Європейського союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України».

Чому важливо приєднатися?

Участь у консультативно-дорадчих органах, зокрема, для внутрішньо-переміщених осіб, відкриває широкий спектр можливостей. Ви можете брати участь у житті громади та у процесі прийняття рішень, ваш голос буде почуто і враховано! Учасники та учасниці тренінгу зможуть поглибити свої знання та матимуть можливість: 

• Активно впливати на рішення: Ваша участь дозволить вам брати участь у житті та прийнятті стратегічних рішень, а також впливати на розвиток громади.
• Будувати цінні зв’язки: Тренінг стане платформою для міжсекторального спілкування, обміну ідеями та будування цінних контактів.
• Представляти інтереси мешканців громади, у тому числі ВПО: Кожен голос буде враховано, кожна проблема чи гостре питання краще вирішуються у конструктивному діалозі.

Як взяти участь?

Тренінги відбудуться у Надвірнянській громаді 24 січня, в Отинійській громаді 25 січня, у Ворохтянській громаді 26 січня. Реєстрація проста – перейдіть за https://forms.gle/J2FqfCHJkfvVB186A  та заповніть форму. Не залишайтеся осторонь, не втрачайте можливість розвивати себе, брати участь у важливих обговореннях та впливати на подальший розвиток вашої громади. Реєструйтеся і станьте частиною цього захоплюючого процесу прямо зараз!

Кількість місць обмежена