Автор: Прокопенко Анастасія

Громадська організація «Точка доступу» першою розпочала готувати місцеві громади до євроінтеграції. Експертка проєкту Альона Доля пояснює, чому саме громади стають ключовими майданчиками змін, які кроки можуть зробити органи місцевого самоврядування у співпраці з громадськістю вже сьогодні, і що варто перейняти з польського досвіду.

Як народилася ідея проєкту з підготовки громад до євроінтеграції?

Я почну з історії цього проєкту. І відразу хочу наголосити: він народився не вчора і навіть не рік тому. Його витоки сягають далекого 2006 року, коли розпочалася співпраця з нашими польськими партнерами. Тоді, у 2006-му, ми вперше як Фундація локальних ініціатив Донеччини та Донецька обласна організація ВГО «Комітет виборців України» разом із представниками українських громад вирушили до Польщі. Ми побачили, як живе країна після вступу до Євросоюзу, як налагоджується співпраця між владою та громадськістю. Саме цей досвід надихнув нас започаткувати подібні проєкти в Україні.

Вже в 2007 році стартував перший із них – «Прозоре самоврядування шляхом до євроінтеграції». Протягом наступних років ми реалізовували низку ініціатив, змінюючи окремі акценти, але незмінним залишалося головне: впровадження європейських стандартів належного врядування, розвиток взаємодії між владою і громадськістю, залучення мешканців до життя своїх громад та прийняття рішень.

Ці проєкти успішно втілювалися на території Донецької та Луганської областей, і до 2015 року ми продовжували співпрацю з польськими партнерами. Зрозуміло, що з часом можливості возити представників місцевого самоврядування Донеччини на ознайомчі візити до Польщі зникли. Але головне – ця діяльність розпочалася ще у 2006-му, а ми завжди першими намагалися ці європейські цінності впроваджувати у Донецькій області.

Чому проєкт «Українські громади на шляху до євроінтеграції» є важливим для громад?

Проєкт у своєму оновленому форматі дав можливість продовжити співпрацю з польськими партнерами, зокрема. – з Фондом «Освіта для демократії».. Це був вже 2023 рік, час повномасштабного вторгнення. Тоді я працювала з Верховною Радою, і ми активно проводили навчання для апарату парламенту, секретаріатів комітетів та помічників щодо питань євроінтеграції, приведення законодавства у відповідність до європейських норм. Ми з Світланою Ткаченко, на той час як члени правління ГО «Точка доступу», мали можливість відвідати наших польських партнерів для відновлення співпраці. Під час обговорення з польськими партнерами постало питання: що саме можна зробити на локальному рівні – для українських громад? Адже саме з них має починатися євроінтеграція. На загальнонаціональному рівні відбувалося дуже багато: працював уряд, парламент, запускалися реформи. Але з громадами системної роботи практично не було.

Так і сформувалася ідея проєкту: продовжити діяльність, розпочату ще багато років тому, і зосередитися на невеликих громадах, особливо прифронтових. Адже саме там люди часто вмотивованіші, і, як показує наш досвід, у малих громадах результату можна досягти швидше й ефективніше. У підсумку так і був створений цей проєкт. Його перша частина вже реалізована і, як показав цей досвід, у невеликих громадах можна досягти значних результатів.

Як Ви вважаєте, чому саме громади повинні стати першими майданчиками для впровадження європейських стандартів?

Ми свідомо фокусуємо роботу на невеликих громадах. У великих містах завжди є більше ресурсів і можливостей, а от у маленьких громадах, особливо прифронтових із населенням 5–10 тисяч, часто бракує і ресурсів, і навіть елементарного інформування. Саме тому ми радо допомагаємо їм розвиватися і творити зміни. І коли бачимо ці зміни на власні очі, розуміємо, що маємо у цьому й свій внесок — це надихає рухатися далі.

Громади є базовою основою будь-якої держави, і тому саме вони повинні стати першими майданчиками для впровадження європейських стандартів. На рівні уряду чи парламенту процеси і так відбуваються активно, а от на місцях не завжди навіть доходить базова інформація.

Під час реалізації проєкту «Українські громади на шляху до євроінтеграції» гостроти не відчувалося. Вже на перших тренінгах було розуміння: далеко не всі учасники обізнані, що саме означають євроінтеграційні процеси в Україні. Багато хто не пов’язує події 2014 року з тим, що відбувається зараз. А між тим, нам необхідно думати про майбутнє: щоб вступити до ЄС, країна має пройти шлях референдумів, і саме люди в громадах вирішуватимуть це своїм голосом. Вони повинні чітко розуміти, що таке Європейський Союз і що означає інтеграція до нього.

Є й інший важливий аспект. У невеликих громадах досі існує чимало міфів і «страшилок» про Європу та європейські стандарти. Це наслідки інформаційних вкидів, які роками працювали проти нашої євроінтеграції. І чимало людей і досі думають: «А навіщо нам та Європа? Ми й так жили – і будемо жити». Саме для подолання цих стереотипів і потрібна системна робота з громадами.

Які конкретні кроки органи місцевого самоврядування вже сьогодні можуть зробити, щоб підготуватися до процесу інтеграції в ЄС?

Розібратися в законодавстві та відстежувати зміни. Вивчати чинні закони й акти, що вже адаптовані або адаптуються до права ЄС, розуміти, які зміни торкнуться громади, і які місцеві рішення/положення доведеться ухвалювати з часом.

Готувати кадри й будувати спроможність. Є кадровий дефіцит, особливо у невеликих громадах. Потрібні фахівці, які вміють планувати, писати проєкти, управляти грантами та готуватися до залучення європейських коштів.

Призначити координатора/команду з євроінтеграції. Навіть одна відповідальна особа, яка зводить інформацію, веде календар змін, готує брифінги для керівництва і структурних підрозділів, уже дає відчутний ефект.

Розвивати культуру громадської участі. Використовувати як формальні інструменти (законодавчо визначені), так і неформальні — наприклад, клуби громадського діалогу (практика проєкту «Українські громади на шляху до євроінтеграції» і наші попередні ініціативи 2012–2014 рр.). Влада й мешканці мають спільно вирішувати питання.

Стратегічне планування за стандартами ЄС. Будувати стратегії не «для галочки», а за логікою циклу публічної політики: аналіз потреб → співучасть → ухвалення → реалізація → моніторинг і корекція. Документи місцевої політики мають бути реалістичними і виконуваними.

Комунікація про ЄС — уже зараз. Запускати інформаційні кампанії в громаді, створювати євроінтеграційні ради при ОМС, регулярно пояснювати, що саме відбувається і чому. Це знімає упередження та міфи, підвищує довіру й готує людей до майбутніх рішень (зокрема, до можливих референдумів).

Просвіта та деміфологізація. На тренінгах ми бачили, що частина людей не поєднує події 2014 року з нинішніми процесами і не розуміє суті інтеграції. Потрібні прості пояснення «що і як», розбір найпоширеніших «страшилок» про Європу.

Вчитися у тих, хто вже робить. Вивчати досвід українських громад, що активно інтегруються до європейського простору: які проєкти реалізують, з ким партнеряться (міста-побратими), як залучають міжнародні кошти. Брати краще й адаптувати під свої умови.

Зокрема, вже цього тижня громада може зробити перші конкретні кроки: призначити координатора з євроінтеграції та затвердити просту «дорожню карту» на найближчі 90 днів, провести внутрішній брифінг для керівників підрозділів, щоб пояснити, які зміни в законодавстві відбуваються і як вони торкнуться громади. А ще – оголосити першу відкриту зустріч або клуб діалогу з мешканцями, присвячений євроінтеграції та найпоширенішим міфам навколо неї.

Під час вебінару в межах проєкту Ви наголошували на важливості конструктивного діалогу між владою, бізнесом і громадськістю. Які механізми чи інструменти допомагають зробити цей діалог дієвим?

Так, я завжди наголошую на важливості конструктивного діалогу між владою, бізнесом і громадськістю. Є чимало інструментів – як формальних, так і неформальних. Але найважливіше – це створити майданчик, де люди можуть зібратися й відкрито обговорювати проблеми громади. Не так принципово, як він називатиметься – головне, щоб він працював.

Звісно, спершу на такі зустрічі приходять кілька людей. Потім – десятки. Ключ у тому, щоб розмова не зводилася лише до «випускання пари». Кожне засідання має завершуватися конкретними пропозиціями – від влади, бізнесу, громадськості. Наприклад, якщо говоримо про стан освіти в громаді, то важливо не тільки висловити думки, а й виробити маленькі, реальні кроки, які допоможуть змінити ситуацію.

Наш досвід показує: саме неформальні діалогові майданчики приживаються найкраще. Формальні громадські ради, на жаль, у багатьох громадах існували лише «на папері», тоді як живий майданчик для спілкування й ухвалення рішень реально працює. Гарний приклад – Пирятин. Там усе почалося з «Клубу громадського діалогу», а згодом виросло у справжній Центр громадського діалогу. Це стало постійним місцем, де громада обговорювала й вирішувала актуальні проблеми. І цей центр працював ще до повномасштабного вторгнення. Подібні Клуби громадського діалогу започаткували і деякі громади в проєкті «Українські громади на шляху до євроінтеграції». Вірю, що доля цих майданчиків також буде успішною.

Учасники проєкту мали можливість переймати досвід польських громад. Як Ви вважаєте, які головні уроки польського  досвіду можуть стати корисними для України сьогодні?

Польський досвід справді важливий, але варто чесно сказати: сьогодні в Україні теж накопичено чимало власних практик, якими ми могли б ділитися навіть із нашими партнерами. Наприклад, у 2014–2015 роках ми їздили до Польщі і проводили навчання для їхніх органів місцевого самоврядування. Тож це вже давно двосторонній обмін. Водночас є сфера, де нам справді варто брати приклад із Польщі, – це планування та стратегічний розвиток. Польські органи місцевого самоврядування мають сильні команди фахівців, які професійно формують політику, готують якісні стратегії та вміють залучати ресурси. Саме цьому нам варто вчитися найбільше.

Щодо інших аспектів – діалогові майданчики, громадянська участь, розвиток проєктів – у нас є не менш важливий досвід, а подекуди навіть багатший. Ба більше, українські громади, які пройшли через війну, показали неймовірний рівень згуртованості та взаємодії між владою і громадськістю. Особливо в перші місяці повномасштабного вторгнення ця взаємодія працювала на максимум, і саме завдяки цьому громади вистояли у кризових умовах. Тож головний урок, який варто перейняти від Польщі, – це культура стратегічного планування і вміння працювати з ресурсами. В усьому іншому ми вже маємо чимало власних напрацювань і навіть можемо ділитися ними з нашими європейськими партнерами.

Євроінтеграція України починається з громад. Невеликі, особливо прифронтові громади, демонструють, як можна поєднувати європейські стандарти з локальними реаліями. Саме завдяки системній роботі, комунікації, просвіті, залученню громадськості та стратегічному плануванню, які активно впроваджує громадська організація «Точка доступу», ці громади стають фундаментом успішної інтеграції України в ЄС.

Ради внутрішньо переміщених осіб – це важливий голос переселенців у громадах. Вони допомагають формувати рішення місцевої влади, проте часто стикаються з браком ресурсів, знань та підтримки. Саме тому громадська організація «Точка доступу» запускає проєкт «Інституційна підтримка: новий імпульс для рад ВПО», який покликаний зробити ці органи більш дієвими, впливовими та ефективними.

Новий проєкт є логічним продовженням попередньої ініціативи «Посилення голосу: інтеграція ВПО у життя громад Івано-Франківщини». Завдяки підтримці Міжнародного Фонду «Відродження» та системній роботі з радами ВПО, з’явилася можливість працювати на довгостроковий результат – посилити їхню спроможність, зробити їх більш дієвими та ефективними, а також зміцнити партнерство з органами місцевого самоврядування.

Передумовою для продовження проєкту стали результати дослідження, проведеного організацією у 2024 році. Воно показало, що більшість рад ВПО на Івано-Франківщині поки не можуть повною мірою впливати на місцеві процеси: засідання відбуваються нерегулярно, ухвалені рішення рідко враховуються владою, а робота часто зводиться лише до заслуховування інформації. Голос переселенців поки не реалізований повністю, а громади ще не відкрили весь потенціал їхнього досвіду й знань. Брак досвіду, системного навчання і мотивації створює проблему, яку проєкт має на меті допомогти вирішити.

Ініціатива поєднує освітній компонент, обмін досвідом і створення нових механізмів партнерства між радами ВПО та органами місцевого самоврядування. У межах проєкту буде проведено аналітичне дослідження діяльності рад, серію тренінгів із правових засад, фандрейзингу та проєктного менеджменту, а також ознайомчий візит до Черкаської області, де рада ВПО вже показала реальні результати й готова ділитися досвідом. Завершальним етапом стане підписання багатостороннього меморандуму про співпрацю та фінальний форум, який збере ради та представників місцевої влади Івано-Франківщини.

До участі у проєкті долучаються ради ВПО з Отинійської, Болехівської, Городенківської та Коломийської громад – команди людей, готові представляти інтереси переселенців і будувати ефективне партнерство з місцевою владою.

Микита БОЄВ, керівник проєкту «Інституційна підтримка: новий імпульс для рад ВПО», наголошує:

«Я сам є внутрішньо переміщеною особою і добре розумію потреби та виклики рад ВПО. Брак ресурсів, системного навчання та інструментів ефективної роботи обмежує їхній вплив на місцеві рішення. Наш проєкт створений для того, щоб дати радам ВПО необхідні знання, практичні навички та можливості для взаємодії з органами місцевого самоврядування. Це дозволить перетворити ради на дієвих партнерів громад, які здатні формувати рішення, що реально відображають потреби переселенців, підвищують ефективність місцевих програм і сприяють інтеграції переселенців у життя громади. Така взаємодія зміцнює довіру між громадами та переселенцями і допомагає ухвалювати більш зважені й інклюзивні рішення».

У результаті реалізації проєкту ради ВПО стануть більш дієвими та впевненими у своїй діяльності, а органи місцевого самоврядування отримають надійного партнера для ухвалення рішень, які враховують інтереси і переселенців, і місцевих жителів. Такий підхід допоможе громадам розвиватися більш збалансовано, а людям — відчувати себе почутими й залученими.

Проєкт реалізувався ГО «Точка доступу»  за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

Дводенна комунікаційна сесія для ГО «Точка доступу» завершилася створенням оновленої стратегії, яка стане дороговказом для команди у внутрішній взаємодії та інструментом зовнішніх комунікацій з громадами, партнерами та міжнародними організаціями.

Протягом двох днів команда працювала над тим, щоб чесно визначити виклики, побачити сильні сторони та сформувати спільне бачення того, як організація має звучати назовні. У результаті було напрацьовано ключові меседжі, визначено цільові аудиторії, а також окреслено канали та форми комунікацій, які допоможуть посилити вплив та прозорість діяльності організації.

«Комунікація для нас – це більше, ніж пости чи офіційні заяви. Це спосіб тримати команду разом, говорити з громадами на Сході й Заході, формувати довіру у партнерстві з органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями, залишатися надійними партнерами у відновленні та розбудові країни», – зазначають у ГО «Точка доступу».

Окрема увага була приділена питанню європейської інтеграції: стратегія визначає прозорість, послідовність і відкритість як ключові принципи комунікації, що наближають організацію до європейських стандартів взаємодії з громадянами та партнерами.

Відтепер комунікаційна стратегія допоможе ГО «Точка доступу» не лише узгоджувати внутрішню роботу команди, але й послідовно транслювати свою діяльність – від місцевих громад Донеччини та Луганщини до європейських столиць.

Сесія відбулася в межах проєкту «Імпульс: розширення можливостей громадянського суспільства для стійкості та відновлення України», що реалізується Міжнародним фондом «Відродження» у партнерстві з Фондом Східна Європа за фінансування Norad та Sida.

У межах проєкту «Імпульс» громадська організація «Точка доступу» розпочинає масштабне дослідження потреб, викликів і потенціалу громадських організацій, які працюють у Донецькій та Луганській областях – як у прифронтових громадах, так і в умовах релокації.

Дослідження є частиною дворічної ініціативи «Імпульс», спрямованої на підтримку організацій громадянського суспільства у регіонах, що зазнали глибоких трансформацій через війну. Мета – отримати об’єктивне уявлення про те, в якому стані перебуває громадський сектор Донецької та Луганської областей, з якими викликами стикаються організації, які ресурси мають, у яких напрямках працюють сьогодні, чого бракує для ефективної роботи, і які запити формуються на найближчі роки.

Перший етап – онлайн-анкетування.

У фокусі анкетування – організаційна структура, кадрова і фінансова спроможність, наявність фізичного приміщення (офісу), активних проєктів і стратегій розвитку. Вивчаються також ключові програмні напрямки, рівень залученості до локальних процесів, динаміка діяльності в умовах змін, очікування підтримки та фактори, що впливають на сталість команд. Запитання анкети охоплюють ситуацію в організаціях у 2025 році, а також бачення майбутнього на 2026-й.

До участі в опитуванні запрошуються як релоковані громадські організації з Донецької й Луганської областей, так і ті, що залишаються працювати у прифронтових громадах. Анкету можна заповнити онлайн – це займе близько 10–15 хвилин вашого часу. 

Посилання на анкету https://forms.gle/7PyJvB88TmfxLB3k7 (просимо заповнити її до 1.09.2025)

Наступні етапи дослідження 

Після анкетування команда продовжить дослідження у форматі фокус-груп і глибинних інтерв’ю з представниками громадських організацій, аби краще зафіксувати контекст, у якому працює сектор, інституційні трансформації та перспективи розвитку.

Дослідження, яке проводить команда громадської організації «Точка доступу» – не про звіти й не для галочки. Воно покликане дати чітку картину того, що відбувається з громадським сектором сходу України сьогодні, і закласти основу для рішень, які відповідатимуть реальним запитам. Ми переконані, що на цьому ґрунті можуть народитися нові партнерства, точки взаємодії, підтримка, що працює, а не імітується. І, головне — зміцниться відчуття, що ми не поодинці. Навіть у найскладніших умовах, тримаючись пліч-о-пліч, можна не лише втриматися, а й зростати.

З усіх питань щодо участі в дослідженні запит на електронну адресу NGO Access Point

Дослідження проводитиметься в межах проєкту «Імпульс: розширення можливостей громадянського суспільства для стійкості та відновлення України», що реалізується Міжнародним фондом «Відродження» у партнерстві з Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає офіційну позицію МФВ, урядів Норвегії та Швеції.

Саме такою була стратегічна сесія громадської організації «Точка доступу». Ми зібралися разом, щоб системно переосмислити наші напрямки, визначити пріоритети та закласти фундамент для конкретних кроків вперед. У складних умовах війни, коли майбутнє нестабільне, стратегія — це не просто план, а покроковий дороговказ. Ми сфокусувалися на тих цінностях, які залишаються для нас незмінними — демократичних принципах, розвитку громадянського суспільства, підтримці громад та реальних діях, що наближають нас до євроінтеграції

Два дні роботи були присвячені глибокому аналізу нашого досвіду, формуванню спільного бачення та визначенню ролей і пріоритетів, які допоможуть організації зростати, ставати ефективнішою і впливовішою.

Вдячні фасилітаторці Ira Domnenko за цей шлях разом, професійне ведення іноді складного процесу, що допомогло нам поєднати різні голоси в єдину стратегію.

Сьогодні ми — яка не просто шукає відповіді на питання «що робити?», а формує стратегію, яка дасть змогу бути максимально корисними, адаптуватися до викликів і послідовно рухатися вперед. Особливо надихає участь молоді — драйв і нові ідеї є важливою складовою нашої спільної роботи.

Що у підсумку? маємо сильну команду, чіткі пріоритети і готовність рухатися вперед — навіть коли майбутнє залишається невизначеним. Працюємо далі заради розвитку громад і європейського майбутнього України

Стратегічна сесія відбулася в рамках проєкту ІмпульсДляГО, що реалізується Міжнародний фонд “Відродження” та Фонд Східна Європа за фінансової підтримки Norad у партнерстві з Sida – Styrelsen för Internationellt Utvecklingssamarbete. Захід відбувся також за підтримки «Дому громадянського суспільства» ІСАР Єднання, який працює в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.

Як польський досвід, навчання та підтримка ініціатив допомогли громадам Донеччини, Запоріжжя та Херсонщини зміцнити спроможність і зробити перші конкретні кроки до європейської інтеграції.

У Львові відбулася фінальна зустріч учасниць проєкту «Українські громади на шляху до євроінтеграції» – ініціативи, що обʼєднала представниць громад із прифронтових регіонів Донеччини, Запорізької та Херсонської областей. Захід підсумував майже річну роботу, яка охоплювала навчання, обмін досвідом, міжсекторальну співпрацю та реалізацію локальних ініціатив. Отриманий досвід підтвердив, що навіть у складних умовах можна впроваджувати зміни, використовуючи європейські підходи.

Проєкт, реалізований у партнерстві Фонду «Освіта для демократії» (Польща) та громадської організації «Точка доступу», включав тривале навчання, ознайомчий візит до Польщі, а також надання невеликих грантів на підтримку ініціатив в громадах. Усі етапи спрямовані на підвищення спроможності місцевих органів влади та громадських організацій працювати за європейськими принципами – партнерства, довіри та інституційності. Головна мета проєкту – надати учасникам необхідні інструменти для ефективної роботи, підтримати їхній рух уперед та створити платформу для сталого партнерства між владою і громадянським суспільством на місцевому рівні.

«Ми працювали для того, щоб дати громадам не лише знання, а й відчуття сили. Щоб показати – європейський шлях починається в малому, у локальних рішеннях, у побудові діалогу. І найкраще у цьому процесі – це бачити, як ці знання одразу перетворюються на дії», – зазначає Світлана Ткаченко, координаторка проєкту від українського партнера.

Навчальний візит до Польщі став важливим етапом для учасниць — багато хто впізнав знайомі проблеми, але побачив інші підходи до їх розв’язання. Вони ознайомилися з тим, як польські гміни працюють над участю, прозорістю та довірою, і саме цей досвід надихнув команди на нові кроки у своїх громадах

«Практичний польський досвід може стати джерелом натхнення й нових ідей для українських громад. Водночас для нас важливо вибудовувати й посилювати зв’язки між Польщею та Україною — адже це партнерство є ключовим для нашого регіону. Ми працюємо з громадами прифронтових територій, адже саме вони часто мають обмежений доступ до міжнародних можливостей. І ми переконані: вони мають бути повноцінними учасниками євроінтеграційних процесів, а не залишатися осторонь», – додає Наталя Кертичак, координаторка проєкту, представниця Фонду «Освіта для демократії» (Польща).

Історія трансформації

Усі команди складалися з представників місцевої влади та громадських організацій. Такий формат був обраний не випадково: саме співпраця «влада + громада» сьогодні є ключем до змін на місцях. Участь у програмі дозволила вивчити польські практики зсередини – у рамках навчального візиту до Польщі. А після цього – спроєктувати власну ініціативу, адаптувати європейські підходи до українського контексту і, отримавши мінігрант, втілити зміни у своїй громаді.

Черкаська громада (Донецька область) зосередилась на комунікаціях і внутрішньому зростанні команди: «В ініціативі, яку ми втілювали в межах проєкту, справжній прорив стався саме в комунікації. Через друковані матеріали та освітні заходи ми знайомимо жителів громади з процесами євроінтеграції, долучаємо молодь. Для нашої команди це було зростання – в першу чергу, організаційне. Ми стали спроможнішими реалізовувати ідеї для розвитку громади, спираючись на європейський досвід. Особливо цінно – рівень згуртованості між місцевою владою і громадою виріс. І що важливо – ми налагодили контакт із молоддю. Вони тепер звертаються, обговорюють, є активною частиною процесу розвитку громади».

Дарʼївська громада (Херсонська область) сфокусувалась на зворотному зв’язку з людьми: «Опитування населення тепер для нас – основа. Ми системно дізнаємось думку жителів, їхні потреби. Все, що для нас організували в межах проєкту, – тренінги, вебінари, можливість наживо побачити досвід Польщі, – все це мотивувало і сприяло зростанню нашої команди. Ще одна хороша новина – у нас зʼявилася ще одна громадська організація, а ми вже виступаємо для них менторами. А це вже про співпрацю, згуртованість громади, мережування в майбутньому».

Біленьківська громада (Запорізька область) сфокусувалася на створенні освітнього простору з урахуванням безпекових умов: «Ми обрали відносно безпечну локацію в громаді, – там є укриття, і це дозволило нам облаштувати громадський простір. Закупили техніку для тренінгів, уже провели перші освітні заходи та зустрічі з молоддю. Цей проєкт став для нас своєрідною відправною точкою – ми почали втілювати у життя конкретні ініціативи. Усі тренінги, зустрічі з експертами, консультації – усе це в комплексі було надзвичайно корисним і дало нам розуміння, як працювати далі. Тепер подаємо нові заявки, виграємо конкурси і поступово розвиваємо простір та спроможність громади».

Миколаївська громада (Донецька область) зробила ключовий крок – змінила уявлення людей про євроінтеграцію: «Найцінніший досвід – це командна робота. Наша громадська організація зросла, зміцнила авторитет, і це сприяло збільшенню довіри до наших ініціатив і більш тісній співпраці з місцевою владою. Завдяки проєкту ми змогли кардинально змінити думку місцевих жителів про те, що вступ до ЄС – це не далека політика, а реальна можливість розвитку і для нашої громади. І що найголовніше – рухатися в цьому напрямку треба разом і вже зараз».

Михайлівська громада (Запорізька область) сфокусувалася на розвитку команди, розширенні партнерства і створенні нового публічного простору: «Завдяки освітнім активностям, а особливо можливості побачити досвід Польщі, ми вже втілюємо наші ініціативи у громаді. Наша команда зросла – до нас приєднуються волонтери, з’явилася енергія і впевненість. Співпраця з місцевою владою теж значно зміцнилася, бо народилася довіра і з’явився діалог. Ми багато чому навчилися – від підготовки звітів до взаємодії з партнерами. І одна з найважливіших змін – у нас з’явився громадський простір на відкритому повітрі у віддаленому селі, де взагалі не було де зібрати мешканців. Ми вже його облаштовуємо, і це для нас не просто місце, а нова точка збору громади та точка сили».

Громади, які взяли участь у проєкті, розташовані близько до фронту. Щоденна реальність тут – це тривожність, виснаження, складні розмови з людьми, яким часто бракує віри в зміни. Але навіть у таких умовах командам вдалося не просто реалізувати свої ідеї, а й змінити підходи всередині громади: додати більше довіри, залучення, спільної відповідальності. Зустріч у Львові стала не фінальною крапкою, а радше початком нового етапу. Представниці Фонду «Освіта для демократії» розповіли про програму RITA, яка підтримує міжнародну співпрацю: від формування ідеї та пошуку партнерів до фінансування і подальшої підтримки ініціатив. Експертка Cities4Cities Марта Супрун розповіла, як будувати міжнародні партнерства та як скористатися можливостями, пов’язаними з євроінтеграцією. Це стало логічним продовженням отриманого досвіду.  А також з учасницями розглянули інші можливості для продовження руху до євроінтеграції на місцевому рівні. 

Багато команд вже говорили про наступні кроки,  участь у нових проєктах, розвиток партнерств, втілення у своїх громадах нових ініціатив. Є бачення, є знання, є мотивація. «Проєкт дійсно дав нам не просто гранти, а дещо більше – мотивацію, згуртованість, досвід і знання для втілення наших ініціатив. Ми всі багато чого навчилися – і про себе, і про інші громади. Але головне — ми зрозуміли, що ми не одні. Що є люди, які так само працюють на місцях, так само вчаться, зростають, втілюють», — підсумували учасниці.

Проєкт «Українські громади на шляху до європейської інтеграції» реалізується Фонд «Освіта для демократії» та ГО «Точка доступу» за сприяння Національного фонду підтримки демократії National Endowment for Democracy (NED).

Три громади Івано-Франківщини разом із внутрішньо переміщеними особами зробили важливий крок уперед – до більшої єдності та активної участі. Люди, які через війну будують нове життя далеко від рідних домівок, не мали залишатися осторонь у процесах прийняття рішень. Саме ця ідея стала основою проєкту «Посилення голосу: інтеграція ВПО у життя громад Івано-Франківщини», який стартував восени минулого року. Нещодавно учасники проєкту зібралися, щоб підбити підсумки. Головна мета була простою, але важливою – не лише залучити переселенців до життя громад, а й допомогти самим громадам краще їх чути, розуміти і підтримувати.

Ініціативу реалізувала громадська організація «Точка доступу» у партнерстві з Івано-Франківським регіональним відділенням Асоціації міст України. У проєкті взяли участь три громади області – Болехівська, Городенківська та Отинійська. До спільної роботи долучилися представники та представниці місцевої влади, громадських організацій, Рад ВПО, і у тому числі самі переселенці, які прагнуть не просто адаптуватися, а й відчути себе повноцінною частиною громади з можливістю впливати на її розвиток.

Повномасштабна війна, яка триває вже понад три роки, змусила сотні тисяч українців залишити рідні домівки та шукати безпечніші місця. Для багатьох таким прихистком стали громади Івано-Франківщини. Але поряд із допомогою першої потреби з’явився інший виклик: як забезпечити повноцінну інтеграцію переселенців у нове середовище, дати їм можливість бути почутими й залученими до життя громади.

Однією з відповідей на цей виклик стали ради з питань ВПО, які почали створюватися на місцевому рівні. На момент дослідження, проведеного в межах проєкту, такі ради діяли у 32 з 62 громад області. Загалом до їхнього складу входило 418 осіб, з яких 165 – це переселенці. Жінки становили понад дві третини членів рад, і серед них більшість також були з числа ВПО. Ці дані свідчать про високий рівень залученості, передусім з боку жінок, але також і про певні виклики, зокрема, – у багатьох громадах усе ще не дотримано вимог щодо належного представництва самих ВПО. Це стало ще одним аргументом на користь підтримки таких рад та посилення їхньої ролі у місцевому самоврядуванні.

У межах проєкту було проведено глибинне дослідження та інтервʼю, що в комплексі допомогло краще зрозуміти потреби внутрішньо переміщених осіб, а також проаналізувати склад, діяльність та ефективність рад ВПО у громадах. Вивчення поточного стану та місцевої нормативної бази дало змогу сформувати практичні рекомендації й підготувати стратегії, у яких окреслено бачення розвитку цих органів.

Важливим елементом проєкту став освітній інтенсив – серія навчальних заходів, під час яких учасники здобували знання з адвокації, ефективних комунікацій, діалогових підходів, а також знайомилися з платформою DREAM, цифровими інструментами та отримували консультації щодо участі в державних житлових програмах для ВПО. Такий всебічний підхід у майбутньому дозволить громадам не просто виконувати формальні зобов’язання, а допоможе будувати справжнє партнерство, у центрі якого – взаємна довіра і спільна дія. І певні результати вже є. 

У Городенківській громаді проєкт дав новий імпульс для взаємодії ради ВПО з місцевою владою. За словами голови ради Світлани Герко, саме завдяки цій ініціативі вдалося не просто налагодити діалог, а по-справжньому згуртуватися навколо спільної мети.

– Для мене особисто і для нашої ради ВПО цей проєкт став дуже цінним, бо саме завдяки йому ми по-справжньому згуртувалися з місцевою владою. Сьогодні між нами є діалог, є співпраця, і саме участь у цій ініціативі стала тим поштовхом, який активував спільну роботу. Уже наступного тижня ми плануємо чергове засідання ради ВПО – з урахуванням того досвіду, знань і результатів, які отримали завдяки навчанню. Дуже хочеться, щоб це стало не завершенням, а початком нового етапу – розвитку ради, зміцнення громади і посилення голосу кожного внутрішньо переміщеного жителя, – розповіла Світлана Герко.

В Отинійській громаді активність і нові знання, здобуті в проєкті, надихнули на подальші кроки. Голова ради ВПО Михайло Гезенко поділився, що отриманий досвід був цікавим і корисним, а навчання дало поштовх для нових ідей. Вони активно працюють над власними планами:

– Ми отримали багато корисної інформації під час навчань, які дали поштовх до нових ідей і рішень. Наша рада ВПО працює активно, але хочеться ширшого обміну – побачити, як працюють інші громади, чим живуть інші ради. Ми вже планували це, і працюємо в цьому напрямку. Також зараз готуємо створення благодійної організації, аби мати можливість надавати послуги й допомогу більш системно. Це наступний крок, до якого нас підштовхнула участь у проєкті, – зазначив Михайло Гезенко. 

У Болехівській громаді проєкт сприяв перегляду і переосмисленню роботи ради ВПО. Начальниця управління праці та соціального захисту населення Алла Єфіменко розповіла, що рада була створена раніше, ніж вийшла офіційна постанова про її склад, тому туди увійшли переважно місцеві жителі. Завдяки проєкту у громаді усвідомили, як має бути насправді, і вже переглянули склад ради, щоб привести його у відповідність з вимогами. 

– Для мене як для представниці органів місцевого самоврядування великою цінністю стала розробка стратегії: вона дає чіткий дороговказ для подальшої співпраці. Також дуже хочеться дізнатися більше про досвід інших громад – як саме працюють у них ради ВПО. Можливо, це надихне і підкаже нові рішення. Бо ми справді відкриті до діалогу, – додала Алла Єфіменко. 

Окрім навчань, консультацій і стратегічної підтримки, громади-учасниці отримали й дуже відчутну практичну допомогу – технічне обладнання та канцелярські матеріали для роботи рад ВПО. Усі громади щиро дякували за таку підтримку – як за практичний ресурс, так і за увагу до реальних потреб. Адже ефективна робота часто починається з доступу до базових речей, які роблять комунікацію між владою, ВПО та громадським сектором стабільнішою, впорядкованішою і результативнішою.

Завершенням проєкту стали форуми «Шляхи посилення голосу ВПО у громаді», де підбивали підсумки, обговорювалися досягнення і виклики, ділилися досвідом та намітили подальші кроки. Тут представники громад, експерти й переселенці змогли відчути цінність спільної роботи та побачити, що зміни можливі, якщо між людьми є довіра. Керівниця проєкту, виконавча директорка ГО «Точка доступу» Анастасія Прокопенко підкреслила, що проєкт показав: коли громада відкривається до змін, це завжди взаємний процес. 

– Не лише переселенці шукають шлях до нової домівки, а й громада вчиться стати цією домівкою. Ми бачили, як народжуються партнерства, як активізується діалог, як з’являються стратегії, плани, конкретні рішення. Але найголовніше – ми бачили довіру. Для нас важливо, щоб це не було точкою фінішу, а стало початком довшої спільної дороги, на якій голос кожного – не просто буде почутий, а зможе впливати, – підсумувала виконавча директорка ГО «Точка доступу». 

Проєкт завершився, але його результати залишилися у громадах у вигляді нових підходів, контактів, рішень і бачень. Він довів: сильна громада – це громада, яка чує. І саме тоді голос кожного стає голосом спільноти.

Проєкт реалізувався ГО «Точка доступу»  за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

💬 «А як нам із житлом?..» Це запитання лунає від ВПО щодня. І цього разу маємо фахову відповідь.

📅 2 липня (середа), 10:00 — онлайн-зустріч із юристкою Ляшук Олесею з ГО «Громадський холдинг «Група Впливу».

Олеся — фахівчиня із захисту прав ВПО, мешканців ТОТ і створення безбар’єрного простору в Україні. Її консультації — це завжди по суті, з розумінням складності й реалій.

🔑 На зустрічі говоритимемо про:

• державні та місцеві програми підтримки у сфері житла
• механізми, які реально працюють
• права, про які часто забувають, але варто відстоювати

📍 Участь для всіх, але попередня реєстрація обов’язкова:

https://forms.gle/WdA7n3cuhbY1QLFb7

Приходьте з питаннями. І виходьте з відповідями, діями та впевненістю.

Громадська організація «Точка доступу» розпочала участь у проєкті «Імпульс» — дворічній ініціативі, що має на меті посилити організації громадянського суспільства, які працюють у контексті війни, релокації, адаптації та відновлення. Підтримка релокованих організацій, розвиток командної й аналітичної спроможності, стратегічне зростання — на ці цілі команда спрямовуватиме зусилля протягом наступних двох років.

Проєкт реалізується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансової підтримки Норвезького агентства з питань розвитку та співпраці (Norad) у партнерстві зі Шведським агентством з питань міжнародної співпраці та розвитку (Sida). Його ключова мета — забезпечити стійкість і залученість організацій у регіонах, які найбільше постраждали від війни, а також посилити їхню участь у процесах відновлення, реформ та захисту прав людини.

Фокус на розвиток — всередині і назовні

Інституційний грант дозволить команді сфокусуватися не лише на операційній діяльності, а й на глибокому розвитку управлінських і стратегічних процесів: посиленні системи управління, фінансового менеджменту, проєктного менеджменту, внутрішньої комунікації та командної згуртованості. Окрему увагу організація приділить також розвитку власного експертного потенціалу — аналітичної та тренерської компетентності окремих учасників команди.

Паралельно з внутрішнім розвитком, організація працюватиме над зміцненням свого публічного іміджу, впізнаваністю серед громадських ініціатив, міжнародних партнерів та органів влади. Це включатиме системну зовнішню комунікацію, присутність у професійних мережах, представлення результатів своєї діяльності через якісні візуальні та текстові формати.

Для команди «Точки доступу» участь у проєкті — це можливість не лише посилити внутрішню організаційну спроможність, а й системно розвивати свою роль у секторі, закріпити себе як точку опори для інших організацій, які шукають підтримки, партнерства чи орієнтирів у складному контексті війни та відновлення.

— Ми бачимо себе як платформу, яка не просто реалізує проєкти, а створює умови для зростання інших. Важливо мати ресурси, щоб ділитися досвідом, підтримувати ініціативи, допомагати громадам і фахівцям, які працюють у складних умовах, — зазначає Анастасія Прокопенко, виконавча директорка ГО «Точка доступу».

Організація зосереджена на тому, щоб бути корисною — у впровадженні інструментів участі, у навчанні, в менторстві для команд, які шукають своє місце в оновленій екосистемі громадянського суспільства. У фокусі – люди, стійкість, розвиток. А публічна впізнаваність – як спосіб робити і підтримувати більше, впливати глибше.

Ресурсний центр для релокованих організацій та громади сходу України

З огляду на те, що значна частина території Донецької області тимчасово окупована, а Луганська – майже повністю, команда  «Точки доступу» зосередить частину зусиль на роботі з релокованими організаціями та органами місцевого самоврядування, які перемістилися до безпечніших регіонів України. Команда планує не лише зберегти, а й поглибити роботу у своїй ключовій сфері – підтримці лідерів та лідерок зі Сходу України, розвитку участі, локальної демократії та партисипативних підходів.

Офіс у Ворохті (Івано-Франківська область) стане фізичною «точкою безпеки» – простором для зустрічей, навчання, планування і спільної роботи. Організація готова приймати релоковані команди, надавати менторську та методологічну підтримку, допомагати перезапускати діяльність у нових умовах.

— Для багатьох ОГС сьогодні релокація стала не просто зміною адреси, а глибокою трансформацією. Ми пройшли цей шлях самі і добре розуміємо, що потрібно в такі моменти: не лише приміщення чи фінанси, а підтримка, можливість побути в колі колег, так би мовити «звірити годинники» і подивитися на свою діяльність стратегічно, – коментує ідею координаторка проєкту Юлія Житінська.

Освіта, аналітика, менторство

У межах діяльності ГО «Точка доступу» також посилює навчальний напрям: команда розвиває тренерську експертизу і планує надавати освітні послуги для громадських організацій та органів місцевого самоврядування – як релокованих, так і тих, що залишаються працювати в підконтрольних Україні громадах Донеччини.

Зокрема, серед напрямів роботи – розвиток новостворених ОГС, менторство, індивідуальні консультації, тренінги з участі у процесах прийняття рішень, проектного менеджменту, дослідження потреб цільових аудиторій. Важливим компонентом стане також посилення аналітичної роботи – для формування регіонального порядку денного у темах участі, відновлення та діалогу між владою і громадянським суспільством.

Контекст і сталість

Громадська організація «Точка доступу» працює з 2016 року. Команда пройшла дві релокації з Донецької області, працює у розподіленому форматі, зберігаючи ефективну координацію і чіткі внутрішні процедури. Серед основних напрямків – впровадження просвітницької роботи для інститутів громадянського суспільства через проведення освітніх інтенсивів, стратегічна підтримка громад, аналітична робота, адвокаційні процеси, просування партисипації та локальної демократії. Проєкт «Імпульс» – логічне продовження цієї роботи, але з новим рівнем глибини та фокусом на розвиток самої організації як впливового суб’єкта.

Реліз підготовлено в межах проєкту «Імпульс: розширення можливостей громадянського суспільства для стійкості та відновлення України», що реалізується Міжнародним фондом «Відродження» у партнерстві з Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає офіційну позицію МФВ, урядів Норвегії та Швеції.

 

Наживо говоритимемо про важливе: як ВПО можуть впливати на життя громади? Як будуються діалоги, формуються ради, які можливості відкриває активна участь?

Запрошуємо на щирий діалог про спільну відповідальність, партнерство, нові можливості та зміни у громаді. 

Зустрінемось 5 червня  в Отинії. Початок о 14:00. 

Попередня реєстрація за посиланням https://forms.gle/HWJGBNTe2bRcSvzQ6 

У програмі:

• Вітальне слово від ГО «Точка доступу» та представників громади
• Досвід ради ВПО — що вже зроблено і що далі
• Молодіжна рада — як молодь може впливати на громаду
• Юридичні можливості для ВПО: програми підтримки на національному рівні
• Що відбувається в громадянському суспільстві Івано-Франківщини
• Завершимо неформальним спілкуванням за кавою 

Це зустріч для тих, хто не просто спостерігає, а хоче впливати. Хто шукає однодумців, будує діалог і вірить, що зміни починаються з дії — навіть маленької, але своєї.

Захід проходить у межах проєкту «Посилення голосу: інтеграція ВПО у життя Івано-Франківщини», який реалізує ГО «Точка доступу» у партнерстві  з Івано-Франківським регіональним відділенням Асоціації міст України за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».