Протягом останніх двох років на території Донецької та Луганської областей помітно зросла кількість громадських організацій. Велика частина з них виникла саме задля надання допомоги людям, які були змушені покинути свої домівки в результаті війни. Здавалося б, що на фоні підсилення волонтерського руху та громадської активності на Сході, буде зростати і популярність, упізнаваність неурядових об’єднань в цілому. Проте, це припущення спростовують результати дослідження громадської думки населення Донецької та Луганської областей, проведене в рамках проекту ЄС “Громадський пояс Донбасу”.
Знайомство з існуючими громадськими організаціями у цих областях, є доволі низьким. При цьому більш високою ця поінформованість є серед жителів більших за розміром міст. На думку учасників опитування з Донецької області діяльність неурядових об’єднань (НУО) переважно полягає в допомозі внутрішньо переміщеним особам, Збройним силам України та соціально незахищеним верствам населення. Водночас, досить невелика частка респондентів оцінили можливості цих організацій як значні. Ще близько чверті оцінили їх як реальні, але не значні. Та чи готові люди самі приєднуватись до роботи НУО? Загальна готовність до особистої участі в діяльності громадських організацій чи волонтерських груп в обох областях, де проводилось дослідження, є дуже незначною. Зокрема трохи більше половини опитаних (близько 53%) однозначно не готові до таких дій. І лише близько 21% в Донецькій, та близько 20% в Луганській областях відмітили принципову готовність до цього.
На думку Петра Лазарчука – керівника проекту “Громадський пояс Донбасу”, в ході якого проводилось дослідження, відповідній картині є логічне пояснення. “Щоб стати успішним, треба бути потрібним. Це стосується і громадських організацій, які в своїй роботі мають відповідати тим викликам, що є в регіоні, сприяти вирішенню нагальним проблем” – певен Петро Лазарчук – “Та, зрозуміло, що неурядові організації, в основному фінансуються з коштів міжнародних фондів та програм, частково — за рахунок бізнесу. Тому, аби мати системне фінансування, громадському сектору треба бути професійним в своїй роботі: надавати якісні та затребувані послуги. При цьому необхідно бути оригінальним та корисним (у плані того, що поради мають бути дієвими, практичними). Певен, що громадські діячі, які пропонують власне рішення актуальних проблем регіону, професійно працюють у своїй ніші, а”не тримають ніс за вітром”постійно змінюючи напрямки діяльності залежно тих чи інших пріоритетів конкурсів, мають шанс бути почутими й хороші перспективи розвитку”, – акцентував керівник проекту.
Окрім оцінки ролі громадського сектору, відповідний проект спрямований на посилення ролі громадянського суспільства у проведенні демократичних реформ. Завдяки цьому проекту 7 місцевих громадських організацій у Донецькій та Луганській областях зміцнили свій організаційний потенціал та створили в тих містах, де працюють відповідні НУО, Ресурсні центри підтримки громадських ініціатив.
“В роботі “Громадського поясу Донбасу” ми керуємось принципом, який можна порівняти за аналогією із наступним підходом” – розказує Петро Лазарчук – “Лікар усе життя вчиться. Він отримує теоретичні знання на старті (вході навчання), згодом оволодіває практичними навичками (завдяки постійній роботі). І надалі, цей фахівець продовжує підвищувати свою кваліфікацію, він відвідує курси з підготовки. Наш проект можна прирівняти до подібних курсів з підвищення кваліфікації. Ми провели низку освітніх заходів для членів організацій, які увійшли до поясу Донбасу. Самі ж громадські діячі провели самооцінку нинішнього рівня розвитку НУО, які вони представляють, склали плани свого організаційного розвитку. І вже найближчим часом вони приступлять до їхнього втілення”, – деталізував Петро Лазарчук.
Експерт певен, що саме таке поєднання теоретичних і практичних речей є високоефетивним в плані отримання подальших результатів. “Коли громадські діячі кажуть: дайте гроші, ми самі все зробимо, – це хибний підхід. Гроші не завжди вирішують усе. Першочергове — це професіоналізм”, – підсумовує П.Лазарчук.
Перелік організацій, що увійшли до “Громадського поясу”: ГО “Центр спільного розвитку “Дієва громада”, Старобільськ; • ГО “Асоціація “Відродження та розвиток”, Бахмут; • ГО “Агентство підтримки місцевих ініціатив”, Маріуполь; • ГО “Нова Дружківка”, Дружківка; • ГО “Точка доступу”; • ГО “Наша громада”, Кремінна; • Кризовий медіа-центр “Сіверський Донець”, Сєвєродонецьк.