Ольга Боєва – переселенка з Маріуполя, успішного, квітучого і гостинного міста на березі Азовського моря. У рамках проєкту «Партнерство заради рівних можливостей: співпраця з громадою для інтеграції ВПО», вона поділилася своєю історією.
Ольга із родиною, чоловіком та двома дітьми, з початком повномасштабної війни вимушено перемістилися із Маріуполя до Ворохти, і вже понад два роки родина будує нове життя. Ольга згадує, що із самого початку місцеві жителі гостинно зустріли, допомагали всім, чим могли, місцева влада також здійснювала підтримку. – Тому адаптувались до нового життя ми досить швидко. Тим більше, що місцина Ворохтянська мальовнича, красива природа і цілюще гірське повітря, добрі і щирі люди, – все це налаштовує на позитивний лад, надихає і мотивує жити далі, працювати, будувати плани і втілювати мрії, – розповідає Ольга.
«У Маріуполі я працювала майстринею з манікюру. Коли ми виїжджали, за порадою свого чоловіка, я забрала інструменти. Цікаво, що речей я взяла мінімум, документи також не всі зібрали, але інструменти забрала, тож, чоловік виявився далекоглядним. У Ворохті я продовжую працювати нейл-майстринею, є клієнти, тож, все добре, можливість продовжувати займатись улюбленою справою дуже допомагає адаптуватись, познайомитись з новими людьми», – ділиться своєю історією Ольга.
Щодо громадської активності, вона розповіла, що вдома до таких процесів ніколи не доводилося долучатися. Переселившись до Ворохти, у якийсь момент Ольга відчула поклик доєднатись до активностей. Життя громади цікаве, проводяться різні освітні заходи, – майстер-класи, тренінги, воркшопи, для органів місцевого самоврядування, мешканців громади та ВПО, таким чином допомагаючи дізнатися про те, яким чином можна брати активну участь у процесах прийняття рішень, будувати комунікацію, залишаючись з громадою на єдиній хвилі. Саме тому Ольга стала частіше брати участь в активностях, бо це було для неї величезною підтримкою духу, можливістю ділитися досвідом і знаходити нових друзів. Для людей, що вимушені переселилися до нових громад і намагаються будувати своє життя практично спочатку, такі освітні заходи – цінна нагода і з психологічної точки зору особливо. Переселенцям важливо розуміти, що вони не на самоті у своїй біді, що у новій громаді вони мають право голосу, відчувати єдність і підтримку.
«Про себе скажу, що саме у новій громаді отримала цікавий досвід організації громадських заходів. З іншими переселенцями та місцевими жителями ми влаштували невеличку акцію – мітинг проти референдуму на окупованих територіях. Ідея народилась, коли я їхала з Івано-Франківська, і побачила, що там планується така акція. Вирішила, що і ми так можемо у Ворохті, тож, придумали і реалізували. У нас громада невеличка, на акцію проти референдуму на окупованих територіях зібралось понад 30 людей. Зазначу, що це була суто громадська ініціатива переселенців. Ми, так би мовити, самоорганізувалися. Спочатку у нашій місцевій групі у Telegram-каналі розмістили оголошення про проведення, зазначили час і місце зборів. Далі, вже у зазначений день підготували плакати, на яких написали наші рідні міста, що наразі під окупацією ворога, і провели таку акцію. Діткам, які прийшли з батьками, ми організували патріотичний аквагрим у вигляді національних прапорів. Вважаю, що про такі речі не можна мовчати, разом, ми – українці, у притаманній нам силі духу і відчутті братерства, обов‘язково переможемо! – поділилася історією Ольга. До того ж, чоловік Ольги, Микита Боєв, саме у Ворохті почав працювати у громадському секторі. У Маріуполі чоловік працював на металургійному заводі, але через війну життя його докорінно змінилося. Активно долучаючись до життя Ворохтянської громади із самого початку, Микита опанував новий для нього напрямок проєктного менеджменту, і вже понад два роки працює у громадському секторі.
Для ВПО інтеграція у приймаючу громаду є ключовою для успішного старту нового життя. Це дає їм можливість знайти роботу, отримати освіту, доступ до медичних та соціальних послуг, а також встановити стабільні соціальні контакти. З іншого боку, для приймаючої громади інтеграція переселенців відкриває нові можливості для розвитку, сприяє культурному обміну, підвищенню соціальної взаємодопомоги та формуванню більш сильної та об’єднаної спільноти. Щодо власного досвіду, Ольга Боєва додала: «Через різні суспільно корисні заходи, можливість навчання, спілкування і дискутування в інтеграційних просторах будується міцна дружба і співпраця, генеруються подальші плани розвитку – як особистого, так і всієї громади. Із задоволенням продовжуватиму свою діяльність, ідей багато, і всі разом, підтримуючи один одного, ми обов‘язково все реалізуємо»!
З моменту переселення пройшло понад два роки і складний шлях адаптації, побудови нового життя на новому місці. За цей час Ольга не лише успішно інтегрувалася у життя Ворохтянської громади, а й виграла грант та започаткувала власну справу, – відкрила манікюрний салон. Таким чином, досвід Ольги Боєвої демонструє та підкреслює, як потенціал ВПО та їхня інтеграція сприяє створенню активної спільноти, зростанню та розвитку громади.
| Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження». |