Ради ВПО — важливий інструмент інтеграції переселенців у громади, проте без системної підтримки їхня робота часто залишається формальністю. Дослідження реалізації стратегічних планів у чотирьох громадах Івано-Франківщини — Коломиї, Отинії, Городенці та Болехові — показало, що хоча документи існують, їхній вплив на реальні потреби переселенців обмежений.
«Ми запланували і провели дослідження виключно з метою допомогти радам ВПО стати дійсно дієвими та впливовими, надати практичні інструменти для системної роботи з тими, хто починає своє життя практично з нуля на новому місці», — підкреслює Микита БОЄВ, керівник проєкту «Інституційна підтримка: новий імпульс для рад ВПО».
У межах дослідження експерти громадської організації «Точка доступу» визначили слабкі місця у доступі до інформації, моніторингу та системності рішень, а також надали рекомендації, як зробити ради дійсно дієвим інструментом підтримки переселенців. Мета аналізу полягала у визначенні того, як стратегічні плани працюють на практиці, які моделі ефективні, а де виникають ризики та прогалини — для цього аналізували офіційні документи громад, відповіді на запити щодо планів та їхньої реалізації, порівнювали статус легітимації планів і фактичні результати.
Проблеми доступу до інформації
Однією з головних проблем, яку виявили дослідники, став ускладнений доступ до публічної інформації. Деякі представники органів місцевого самоврядування перенаправляли аналітика на сайти або радили звертатися до людей, які формально не є розпорядниками інформації. Нагадаємо, що Рада ВПО є консультативно-дорадчим органом, який утворюється при органах місцевої влади, аби переселенці, які мешкають у цій громаді, змогли долучитися до процесів, які відбуваються у місцевому самоврядуванні. І саме представники ОМС надають інформацію щодо діяльності таких органів, адже є розпорядниками такої інформації.
«Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», якщо розпорядник не має запитуваних документів, він повинен направити запит до того, хто ними володіє, і повідомити про це запитувача. В іншому випадку така відповідь вважається неправомірною відмовою», — пояснює аналітик проєкту Роман Кисленко.
На практиці це означає, що під час збору даних дослідники отримували неповні або некоректні відповіді, що впливало на повноту аналізу та свідчить про низьку культуру прозорості й відсутність системної звітності щодо виконання стратегічних планів.
Результати дослідження по громадах
У різних громадах Ради ВПО мають відмінні підходи до затвердження та реалізації стратегічних планів. В окремих випадках документи ухвалюють виконавчі комітети рад, що надає їм офіційного статусу та відкриває доступ до бюджетних ресурсів. Проте навіть у таких громадах бракує системного моніторингу: виконання часто зводиться до переліку заходів без чітких цілей і показників.
В інших громадах стратегічні плани затверджуються безпосередньо самими радами ВПО. Це підсилює відчуття залученості з боку жителів, проте водночас знижує рівень зобов’язань з боку місцевої влади. У таких документах рідко визначають відповідальних за реалізацію та майже не використовують числових показників. «Такі плани складно оцінити та відстежити прогрес. Є ризик для громади, що заходи у підсумку залишаться лише подіями, а не системними змінами», – пояснює аналітик проєкту.
В окремих випадках плани хоч і розроблені, але досі залишаються неухваленими. У таких випадках переселенці фактично позбавлені інструмента для просування своїх інтересів: без затвердження неможливо інтегрувати план у програми розвитку громади чи претендувати на фінансування. «Без затвердження важко координувати роботу та реально впливати на життя переселенців», – підсумовує експерт.
За підсумками дослідження виявлено, що більшість планів містять розділи про моніторинг і оцінку виконання, що цілком логічно та необхідно для досягнення реального соціального ефекту. Але експерт наголошує, що показники у Планах мають бути чіткими і вимірюваними. Інакше будь-який стратегічний план ризикує залишитися формальністю, яка не приносить реальних змін у життя людей.
Висновки та рекомендації
Ради ВПО Івано-Франківщини мають великий потенціал, проте наразі залишаються слабким інструментом інтеграції переселенців. Однією з ключових рекомендацій дослідження є уніфікувати статус стратегічних планів, чітко визначити індикатори та відповідальних осіб, а також запровадити регулярний моніторинг. «Потрібно зосередитися на системних рішеннях – житло, робота, доступ до соціальних послуг, а не лише на культурних заходах, – пояснює аналітик Роман Кисленко. – А органи місцевого самоврядування мають активніше долучатися до реалізації планів, щоб політика підтримки ВПО була стійкою і інтегрованою у бюджет та стратегії громади».
Керівник проєкту Микита Боєв додає: «Наше завдання – допомогти радам ВПО стати дійсно дієвими, надати практичні інструменти для системної роботи з тими, хто починає життя практично з нуля на новому місці».
У межах проєкту заплановано серію тренінгів із правових засад, фандрейзингу та проєктного менеджменту, а також ознайомчий візит до Черкаської області, де рада ВПО вже демонструє реальні результати. Завершальним етапом стане підписання багатостороннього меморандуму про співпрацю та фінальний форум, який об’єднує ради та представників місцевої влади Івано-Франківщини.
Проєкт реалізувався ГО «Точка доступу» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».