Моніторинг інструментів локальної демократії, який проводився Громадською організацією «Точка Доступу» у 10 громадах Донеччини продемонстрував, що деякі громади, практично, не мають жодних механізмів участі громадськості в місцевому самоврядуванні, відповідно й не виконують вимогу національного та міжнародного законодавства щодо питань, так званого, народовладдя. Нагадаємо, до переліку відповідних громад потрапили Ольгинська селищна рада, Очеретинська селищна рада, ВЦА міста Волноваха, Хлібодарівська сільська рада, ВЦА міста Красногорівка, Курахівська міська рада, ВЦА міста Мар’їнка та села Побєда, Сіверська міська рада, Соледарська міська рада, ВЦА міста Торецьк.
Зазначимо основні нормативні акти, які стосуються локальної демократі. Перш за все, це Міжнародний Пакт про громадянські та політичні права, Європейська Хартія місцевого самоврядування, тощо. Також, національне законодавство України надає можливість та сприяє розвитку партисипативних механізмів участі громадян в життя держави та в місцевому самоврядуванні, це зокрема Конституція, Закон України «Про місцеве самоврядування», Національна Стратегія розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016-2020 роки, тощо.
Однак, аналізуючи відповідне законодавство, ми маємо, щонайменше дві головні проблеми. По-перше, це відсутність санкцій у разі неприйняття відповідних положень органами місцевого самоврядування. По-друге, це прийняття формальних положень про ті чи інші механізми участі громадськості в місцевому самоврядуванні. Тобто, приймаються положення заради виконання вимог законодавства, проте, реальність можливості їх використання зводиться практично до неможливості.
Таким чином, на основі аналізу інструментів локальної демократії в десяти громадах Донецької області, ми розробили чіткі рекомендації, які зможуть запровадити практичні механізми участі громадськості в місцевому самоврядуванні та почати розвивати локальну демократію.
Отже, стисло, наші загальні рекомендації:
- Громадам, в яких відсутній або незареєстрований статут територіальної громади, прийняти та зареєструвати, враховуючи всі вимоги чинного законодавства.
- Впровадити всі механізми участі в місцевому самоврядуванні в громадах, гарантовані законодавством України, в громадах, в яких вони відсутні задля можливості реалізації конституційних прав членами територіальної громади.
- Вирішити проблему участі внутрішньо переміщених осіб в місцевому самоврядуванні, шляхом надання права використовувати механізми участі всім, хто офіційно зареєстрований на території громади, виключити вимогу щодо права голосу.
- Гармонізувати з існуючим законодавством, а також з пропорційною кількістю населення кількісні вимоги щодо використання того чи іншого механізму участі, так поширеними випадками є вимоги щодо занадто великої кількості підписів під ініціативою про проведення загальних зборів, громадських слухань, внесення місцевої ініціативи.
- Відповідно до законодавства України прописати чіткий порядок реалізації та проведення загальних зборів, громадських слухань та подання місцевої ініціативи в статутах територіальних громад.
- Розширити перелік ініціаторів, які можуть висувати пропозиції проведення загальних зборів, громадських слухань, внесення місцевої ініціативи через надання такого права інститутам громадянського суспільства та органам самоорганізації населення.
- Чітко встановити вимоги до кількості членів ініціативної групи з організації загальних зборів, громадських слухань або внесення місцевої ініціативи. Оптимальною кількістю є чисельність від 3 до 5 осіб.
- Закріпити в статутах територіальних громад положення щодо електронних петицій, як це передбачено Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про звернення громадян» щодо електронного звернення та електронної петиції»
- Розробити та запустити веб-сайти територіальних громад з відповідними розділами «громадська участь», в якому б були розміщенні всі положення про відповідні інструменти локальної демократії.
- Впровадити всі можливі інструменти участі членів територіальної громади в місцевому самоврядуванні в громадах, в яких функціонують військово-цивільні адміністрації.
Ця публікація була підготовлена в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансовою підтримкою Швейцарської агенції розвитку та співробітництва (SDC) та Шведського агентства з питань міжнародного співробітництва (Sida).
Думки, зауваження, висновки або рекомендації, викладені в цьому документі, належать авторам і не обов’язково відображають погляди ООН або Швейцарської агенції розвитку та співробітництва (SDC) та Шведського агентства з питань міжнародного співробітництва (Sida).