Аналіз механізмів участі членів громад в місцевому самоврядуванні

Україна ратифікувала основні міжнародні нормативні документи щодо участі громадян в житті держави, регулювання питань місцевого самоврядування та надання захисту громадянських та політичних прав. Зокрема, це Міжнародний Пакт про громадянські та політичні права, Європейська Хартія місцевого самоврядування, тощо. Також, національне законодавство України надає можливість та сприяє розвитку партисипативних механізмів участі громадян в життя держави та в місцевому самоврядуванні. Так, Конституцією закріплені такі положення: стаття 5 «Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування»;статтею 140 розділу ХІ передбачається: «Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи». Отже, як можна побачити з основного закону України, саме територіальна громада має вирішувати питання місцевого значення, як опосередковано, через представників (обрання депутатів місцевих рад), так і безпосередньо через механізми участі.

В контексті реформи адміністративно-територіального устрою (децентралізації), яка триває в Україні, можливість участі членів територіальної громади в місцевому самоврядування стає ще більш актуальним. Дана реформа має запровадити нові стандарти взаємодії влади з громадою та запровадити новий підхід у реалізації місцевого самоврядування, більш демократичний та відкритий. Тому, актуальним питанням стає наявність статутів територіальних громад і різноманітних механізмів прямої демократії в кожній громаді. Важливо відмітити, що відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування» більшість механізмів участі громадян мають регулюватися на рівні статутів територіальних громад, тому, для успішності проведення реформи децентралізації та розвитку локальної демократії вкрай важливим є прийняття якісних статутів. Останні мають бути чіткими регуляторами відносин в межах територіальної громади, як виникають як між членами територіальної громади, так і між останніми та владою. Важливо, щоб нормативно-правові акти щодо того чи іншого механізму участі встановлювати, для його використання, реальні вимоги, а не носили декларативний характер, який унеможливлює територіальній громади користуватися свої правами, які їм гарантовані Конституцією, законами та іншими нормативно-правовими актами.

Важливо зазначити, що в Донецькій області в деяких громадах функціонують військово-цивільні адміністрації (далі ВЦА). Відповідно до Закону України «Про військово-цивільні адміністрації», останні в області, районі чи населеному пункті - це тимчасові державні органи, що здійснюють на відповідній території повноваження сільських, селищних, міських рад, районних у містах рад, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад та голів та інші повноваження. Отже, з даної норми виходить, що не може бути обмежень конституційних прав громадян на участь в місцевому самоврядуванні. Відповідно, ВЦА мають забезпечити/впровадити відповідні механізми локальної демократії. Об’єктом дослідження є форми безпосередньої участі громадян в місцевому самоврядуванні. Предметом дослідження є наявність тих чи інших форм безпосередньої участі громадян в місцевому самоврядуванні в громадах, які досліджуються, а також реальність їх використання. Інструменти моніторингу: аналіз сайтів відповідних місцевих рад щодо наявності тих чи інших положень, доступності для користувачів інформації; надсилання інформаційних запитів щодо наявності чи відсутності відповідних положень; аналіз наявних положень в кожній громаді щодо дотримання вимог чинного законодавства та реальної можливості без перешкод використовувати наявні інструменти участі членами місцевої громади. Для дослідження предмету моніторингу вивчались наступні механізми:

1. Наявність прийнятих та зареєстрованих в органах юстиції статутів територіальних громад.

2. Наявність в статуті положень про: - загальні збори (конференції) жителів; - індивідуальні та колективні звернення (петиції) жителів міста до органів і посадових осіб місцевого самоврядування; - громадські слухання; - місцеві ініціативи; - громадська експертиза проектів актів та чинних актів міського самоврядування з питань, які мають суттєве значення для членів міської громади і впливають на соціально-економічний та культурний розвиток міста; - участь у роботі органів міського самоврядування і роботі на виборних посадах міського самоврядування; - взаємодія з органами міського самоврядування та їх посадовими особами через участь у діяльності міських партійних і громадських організацій; - участь у створенні і діяльності органів самоорганізації населення; - масові мирні акції (мітинги, ходи, пікетування, демонстрації); - участь у роботі колегіальних органів, робочих груп, комісій, які створюються при органах міського самоврядування; - участь у роботі громадських рад, громадських колегій та інших консультативно-дорадчих органів при органах та посадових особах міського самоврядування; - висування міською громадою своїх представників до складу наглядових органів при комунальних підприємствах, установах, організаціях; - обрання міською громадою представників її інтересів в органах, організаціях та установах, розташованих поза межами міста.

3. Наявність можливості подання е-петиції на сайті органу місцевого самоврядування.

4. Можливість подання звернення громадянина через сайт органу місцевого самоврядування.

5. Положення та реальне провадження бюджету участі (відповідний розділ на сайті органу місцевого самоврядування).

6. Наявність можливості онлайн обговорення проектів рішень ОМС.

7. Наявність положення про консультативно-дорадчі органи. Географія проекту.

Моніторинг проводився в 10 громадах Донецької області:

1. Ольгинка

2. Торецьк

3. Соледар

4. Сіверськ

5. Мар’їнка та с. Побєда

6. Курахове

7. Красногорівка

8. Хлібодар

9. Волноваха

10. Очеретино

 

Ця публікація була підготовлена в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансовою підтримкою Швейцарської агенції розвитку та співробітництва (SDC) та Шведського агентства з питань міжнародного співробітництва (Sida).

Думки, зауваження, висновки або рекомендації, викладені в цьому документі, належать авторам і не обов’язково відображають погляди ООН або Швейцарської агенції розвитку та співробітництва (SDC) та Шведського агентства з питань міжнародного співробітництва (Sida).